РОЛЬ БРИТАНІЇ В КУЛЬТУРНО-ПОЛІТИЧНОМУ ПРОСТОРІ ВІЗАНТІЇ В ЕПОХУ ВИСОКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2020.222343Ключові слова:
Візантійська імперія, англійська ідентичність, динаміка взаємин, англійські варяги, Кримський півострів, «Нова Англія».Анотація
Мета роботи: визначити місце Британії в культурній та політичній сфері життя Візантії в епоху Високого Середньовіччя. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів аналізу й синтезу, систематизації фактів, порівнянні та узагальненні результатів дослідження. Наукова новизна: вперше досліджена проблематика взаємовідносин Візантії і Британії в епоху високого середньовіччя, висунута гіпотеза про колонізацію частини Кримського півострова англійськими варягами протягом декількох століть, розглянуто культурно-політична взаємодія Візантійської імперії та Британії на рубежі XIV-XV століть. Висновки: Візантія була центром християнства і східним форпостом християнського світу, що стимулювало інтерес Британії до Візантії. Завоювання Нормандією Британії в 1066 році запускає кризові та еміграційні процеси, внаслідок чого частина англійців знаходить притулок у Візантії. В цей же період візантійська армія стала все більш залежною від послуг найманців. До кінця XII століття англійці становили основний контингент іноземної найманої армії, особисто відданою імператору. Англійці, які входили до складу особистої гвардії візантійського імператора, скориставшись щедрим подарунком візантійського імператора, заснували колонію під назвою «Нова Англія» на території Кримського півострова, продовжували ідентифікувати себе британцями, не втрачаючи зв'язок з культурою свого народу. Останній візит візантійського імператора в Лондон в 1400 році не приніс значних політичних дивідендів для імперії, але сприяв культурному обміну двох країн. В останні десятиліття існування імперії контакти носили затухаючий характер.Посилання
Ciggaar, K. N. (2001). Western Travelers to Constantinople. Leiden: Brill. [in English].
Colgrave, B. & Mynors, R.A.B. (1969). Bede’s Ecclesiastical History. Oxford: First Edition. [in English].
De Crawford Alexander Lindsay Crawford. (2010). Sketches of The History of Christian Art (1885). Whitefish: Kessinger Publishing, Vol. I. [in English].
Haskins, Ch. H. (1910). A Canterbury Monk at Constantinople, 1090. Dixson: Spottiswoode & Company. [in English].
The personal website & blog of Dr. Caitlin Green, URL: https://www.caitlin green.org/2015/05/medieval-new-england-black-sea.html [in English].
Franklin, B. (1845). Manuel d'iconographie chrétienne grecque et latine Dionysios (of Fourna). New York: Burt Franklin Press. [in French]
Freeman, E. (1971). The History of the Norman Conquest. Oxford: Oxford University Press. [in English].
Legrand, E. (1893). Lettres de l'empereur Manuel Paléologue. English translation in Barker J. W. Paris. [in English].
Lopez, R. S. (1945). Silk Industry in the Byzantine Empire. Journal of Mediaeval Studies: Speculum. Vol. 20, No. I. Chicago: The University of Chicago Press. [in English].
Nicol, D. M. (1974). Byzantium and England. Journal: Balkan Studies, No. 15. [in English].
O'Brien, B. R. (2011). Reversing Babel: Translation Among the English During an Age of Conquests, c. 800 to c. 1200. Newark: University of Delaware Press. [in English].
Shepard J. (1973). The English and Byzantium: A Study of Their Role in the Byzantine Army in the Later Eleventh Century. Cambridge: Cambridge University Press. Vol. 29. [in English].
De Usk, Chronicon A. (1904). A.D. 1377-1421. Translated from E. M. Thompson. London: Palace of Holyroodhouse. [in English].
Walsingham, Th. (1866). Annales Ricardi Secundi et Henrici Quarti. London: Rolls Series. [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
