Витоки становлення теорії модернізації як процесу соціальних змін

Валерій Бортніков


The origins of the scientific reflection of modernization as a social phenomenon date back to the 19th century, the time of the formation of evolutionary theory, which was reflected in the works of O. Cont, E. Durkheim, G. Spencer, K. Marx, etc. On the right remark of modern foreign scientists, the modernization theory – is «the phase that has in sociology and theory of the evolution been completed». Modernization, which at one time was interpreted as the emergence of a «new civilization model», forms the vector of transition from survival values to the values of selfrealization, to the further human development, which underlies a powerful emancipation potential.

Modernization in the broadest sense is considered as a process of modernizing and improvement of all spheres of social relations; in the narrow one – as a complex set of transformations, which the social system experiences on the way of the evolution from the traditional agrarian society to the urbanized industrial one. The variety of historical experience in the modernization of societies that were (are) at various stages of civilization development, or  have significant differences in culture and traditions, question the possibility of a global generalization, the definition of a stable set of institutions, structures, rules or procedures within a unified theory, the deduction of the common patterns that would serve as a benchmark for all countries and peoples. . The proof of this – are the unsuccessful attempts to develop a universal theory of modernization, based on the conceptual foundations of evolutionism by scientists in the second half of the 20th century.

The development of the modernization theory started after the Second World War and disseminated in the 1950s–1960s. It should be emphasized that there was no single theory of modernization, even in the 1950s–1960s. As the researchers point out, it was rather a powerful intellectual movement. In its evolution, the modernization theory has conditionally passed three stages: 50–60, 60–70s and 80–90s of the 20th century. The liberalization of political practice and the modernization theory led to a reassessment of the idea of universal progress in historical evolution; to rethink the model of the development of civilizations, the concepts of «modernity» and «traditionalism». All this together contributed to expanding the boundaries of research and taking into account the influence of not only the center on the periphery, but also the periphery on the center.

The main thing that one managed to overcome was stereotypical ideas about the civilization mission of the West in relation to other parts of the world, as well as to realize that the future of mankind is the harmonious combination and coexistence of different cultures that are being developed in accordance with its inherent trajectories of social development, rather than in a predetermined direction. Modern science is increasingly focused on the study of unique, critical, bifurcation and other nonlinear processes, where exclusive, to some extent, random events begin to play a special role that becomes relevant to macroevolution, changing the course of human evolution. The suddenness of the social changes taking place in a globalized world does not allow us to confidently determine the perspective models of countries and nations future development. Globalization, like any large-scale process, changes the usual way of life, and, along with many benefits, has painful consequences for some social groups. Globalization, according to modern scientists, «can’t be regarded as an ordinary linear scheme, at least because it in its existence holds both development and destruction at the same time». In addition, there are new challenges that require fundamentally new approaches to their solution.

Ключові слова

modernization; theory of modernization; social process; progress; evolution; globalization

Повний текст:


Пристатейна бібліографія ГОСТ

  1. Пітерзе Я. Н. Глобалізація як гібридизація. Глобальні модерності / за ред. М. Фезерстоуна, С. Леша, Р. Робертсона; пер. з англ. Т. Цимбала. Київ: Ніка-Центр, 2013. С. 73–105.
  2. Стан сучасного українського суспільства: цивілізаційний вимір / О. Г. Злобіна, Н. В. Костенко, М. О. Шульга та ін.; за наук. ред. М. О. Шульги. Київ: Ін-т соціології НАН України, 2017. 198 с.
  3. Штомпка П. Социология. Анализ современного общества / пер. с польск. С. М. Червонной. Москва: Логос, 2005. 664с.
  4. Шпенглер О. Закат Европы: очерки морфологии мировой истории / пер. с нем. Н. Ф. Гарелин; авт. комментар. Ю. П. Бубенков и А. П. Дубнов. Минск: ООО «Попурри», 1998. Т. 1: Образ и действительность. 688 с.
  5. Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії / пер. с англ. О. Мокровольський. Київ: Основи, 1996. 614 с.
  6. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХV–ХVІІІ ст. / пер. з фр. Г. Філіпчук. Київ: Основи, 1997. Т. 2: Ігри обміну. 585 с.
  7. Поппер К. Открытое общество и его враги / пер. с англ. под ред. В. Н. Садовского. Москва: Феникс; междунар. фонд «Культурная инициатива», 1992. Т. 1: Чары Платона. 448 с.
  8. Политический процесс: основные аспекты и способы анализа: сб. учеб. материалов / под ред. Е. Ю. Мелешкиной. Москва: Издательский Дом «ИНФРА-М»; Изд-во «Весь Мир», 2001. 304 с.
  9. Сорокин П. А. Цивилизация. Общество / пер. с англ.; общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов. Москва: Политиздат, 1992. 543 с.
  10. Ясперс К. Смысл и назначение истории / пер. з нем. 2-е изд. Москва: Республика, 1994. 527 с.
  11. Дейвіс Н. Європа: історія / пер. с англ. П. Таращук, О. Коваленко. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. 1463 с.
  12. Бокарев Ю. Теории модернизации и экономическое развитие. URL: http://www.perspektivy.info/book/teorii_modernizacii_i_ekonomicheskoje_razvitije_2010-04-13.htm (дата звернення: 10.11.2017).
  13. Ефременко Д. В., Мелешкина Е. Ю. Теория модернизации 1950–1960-х годов: современность классики: вводная статья. Концепция модернизации в зарубежной социально-политической теории 1950–1960 гг.: сб. переводов. Москва: РАН ИНИОН, 2012. С. 4–20.
  14. Хантигтон С. Столкновение цивилизаций / пер. с англ. Т. Велимеев. Москва: АСТ, 2014. 660 с.
  15. Гьофе О. Демократія в епоху глобалізації. Київ: ППС-2002, 2007. 436 с.
  16. Гринин Л. Е. Модернизационные ловушки в мировой динамике: история и современность. Метод: московский ежегодник трудов из общественных дисциплин: сб. науч. трудов / гл. ред. М. В. Ильин; РАН ИНИОН. Центр персп. Методологий социально-гуманит. исследований. Москва, 2011. Вып. 2: Альтернативные парадигмы мирового развития. С. 206–226.
  17. Хантингтон С. Политический порядок в меняющихся обществах / пер. с англ. В. Р. Рокитянского. Москва: Прогресс-традиция, 2004. 480 с.
  18. Селле П. Когда происходят революции? Теория и методы в современной политической науке: первая попытка теоретического синтеза / под ред. С. У. Ларсена; пер. с англ. Е. А. Жуковой. Москва: РОССПЭН, 2009. С. 371–387.
  19. Стукал Д. К. Методология моделирования влияния политического режима на уровень имущественного неравенства (на основе международных данных). Метод: московский ежегодник трудов из общественных дисциплин: сб. науч. трудов / гл. ред. М. В. Ильин; РАН ИНИОН. Центр персп. методологий социально-гуманит. исследований. Москва, 2011. Вып. 2: Альтернативные парадигмы мирового развития. С. 132–142.
  20. Роуз-Екерман С. Корупція та урядування. Причини, наслідки та зміни / пер. з англ. С. Кокізюк, Р. Ткачук. Київ: К. І. С., 2004. 296 с.
  21. Васильев А. Цунами революций не спадает. Азия и Африка сегодня. 2011. № 6. С. 2–9.
  22. Валерстайн И. Миросистемний анализ. URL: https://nsu.ru/filf/rpha/papers/geoecon/ waller.htm (дата звернення: 03.03.2018).
  23. Ашин Г. К., Кравченко С. А., Лозанский Э. Д. Социология политики. Сравнительный анализ российских и американских политических реалий. Москва: Экзамен, 2001. 608 с.
  24. Философия открывает нам новые миры. URL: https://www.sb.by/articles/filosofiya-otkryvaet-nam-novye-miry-. html (дата звернення: 17.12.2017).
  25. Чудовська-Кандиба І. Вернісаж нарисів глобалізації в українському соціальному дискурсі. Глобальні модерності / за ред. М. Фезерстоуна, С  Леша, Р. Робертсона; пер. з англ. Т. Цимбала. Київ: Ніка-Центр, 2013. С. 10–16.
  26. Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії / пер. з нім. Київ: ДУХ і ЛІТЕРА, 2006. 436 с.

Copyright (c) 2018 Валерій Бортніков

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.