МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Анотація
Мета. Розроблення методичних підходів та обґрунтувати їх доцільності щодо визначення показників інноваційної функціональності підприємства.
Методика. Розглянуто зміст інноваційної функціональності промислового підприємства. Виділено найбільш значущі групи показників, які є доцільними в її визначенні, а саме: показники інноваційної працездатності виробничої системи підприємства, показники інноваційної результативності виробничо-економічної системи, показники компетентності реалізації інноваційної діяльності. Інноваційну функціональність промислового підприємства обґрунтовано визначати на основі таких показників як: коефіцієнт придатності основних засобів у контексті забезпечення досягнення цільового ефекту, який визначає рівень можливості подальшого використання наявних основних засобів на інноваційні цілі; коефіцієнт активного оновлення технологічних процесів; коефіцієнт активного використання об’єктів інтелектуальної власності; коефіцієнт фондоємності інноваційної діяльності; коефіцієнт частки доходу інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції; коефіцієнт частки доходу від нематеріальних інноваційних активів у загальному доході підприємства; коефіцієнт прибутковості за рахунок підвищення якості на основі інновацій; коефіцієнт витратовіддачі інноваційної діяльності; коефіцієнт виконання інноваційних проектів; коефіцієнт виконання етапів інноваційної програми підприємства; коефіцієнт тривалості освоєння нової продукції підприємством; коефіцієнт частки ринку інноваційної продукції; коефіцієнт продуктивності знань.
Результати. Розроблено методичні рекомендації визначення показників інноваційної функціональності підприємства, які згруповано відповідно до змістовності: показники інноваційної працездатності виробничої системи підприємства, інноваційної результативності виробничо-економічної системи, компетентності реалізації інноваційної діяльності.
Наукова новизна. Встановлено, що дослідження інноваційної функціональності виробничо-економічної системи має базуватись не на оцінюванні наявних ресурсів та спроможності до інноваційної діяльності, а на їх активному використанні та ефектах від цього використання. Розроблено систему показників оцінювання інноваційної функціональності підприємства, які відтворюють зазначений ефект та визначають інноваційну функціональність виробничо-економічної системи, що поєднує в собі не тільки ефективність та результативність інноваційної діяльності, але й її працездатність та здатність до самовідтворення.
Практична значущість. Запропонована система показників дозволить оцінити інноваційну працездатність виробничої системи, інноваційну результативність виробничо-економічної системи та її економічну здатність реалізовувати інноваційну діяльність.
Ключові слова: інноваційна функціональність, виробничо-економічна система, інноваційна результативність, компетентність реалізації інноваційної діяльності.Посилання
Федулова Л. Підходи до оцінки рівня готовності підприємства щодо інноваційного розвитку / Л. Федулова // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер. Економіка. – 2011. – № 124/125. – С. 36-40.
Fedulova, L. (2011), Pidhody do ocinky rivnia gotovnosti pidpryemstva shchodo innovacijnogo rozvytku [Approaches to assessing readiness for innovative business development], Visnyk of Kyiv National University of Shevchenko. Economics, no. 124/125, pp. 36-40.
Харів П.С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів: монографія / П.С. Харів. – Т.: Економічна думка, 2003. – 326 с.
Khariv, P.S. (2003), Innovacijna diyalnist pidpryemstva ta economichna ocinka innovacijnyh processiv [Innovation activity of the enterprise and economic evaluation of innovative processes]: monograph, Economichna Dumka, Kiev, Ukrain.
Бояринов Ю.Г. Полумарковские модели производственно-экономических систем / Ю.Г. Бояринов, В.И. Мищенко // Программные продукты и системы. – 2009. – № 2. – С. 144-148.
Boyarinov, J.G. (2009), Polumarkovskie modeli proizvodstvenno-economicheskih system [SemiMarkov models of industrial-economic systems], Prohrammnye produkty i sistemy, no. 2, pp. 144-148.
Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики науки та інновацій [Електронний ресурс]: Наказ: від 7 листоп. 2011 р. № 286 – Режим доступу: .
Order «Pro zatverdzhennya form derzhavnyh statystychnyh sposterezhen zi statystyky nauky ta innovacij [On the approval of state statistical observations on statistics of science and innovations]» on November 7, 2011 no. 286, League Zakon.ua, Mode of access: search.ligazakon.ua.
Солодченко І. Нематеріальні активи [Електронний ресурс] // Школа бухгалтера. – 2005. –
№ 6. – Режим доступу: <http://www.dtkt.com.ua/ show/3cid0101.html>.
Solodchenko, I. (2005), Nematerialni aktyvy [Intangible assets], Accountant school, no. 6, mode of access: http://www.dtkt.com.ua/show/3cid0101.html.
Коваль Н.В. Проблеми оцінювання інноваційного потенціалу підприємств [Електронний ресурс] // Інноваційна економіка. – 2012 – № 27. – Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/inek/2012_1/index.htm>.
Koval, N.V (2012), “Problemy ociniuvannia innovacijnogo potencialu pidpryemstva” [Problems in evaluation of innovative potential of the enterprise], Innovative Economy. Ukrainian Scientific-production magazine, no. 27, mode of access: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2012_1/index.htm.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автор надає Журналу право на використання Твору наступними способами:
1.1. Використовувати Твір шляхом опублікування його в науковому журналі «Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (серія «Економічні науки») мовою, що погоджена Автором і Журналом.
1.2. Переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати Твір без порушення суті змісту.
1.3. Журнал має право довести Твір до загального відома, у т.ч. розміщення Твору повністю або частково в мережі Інтернет на веб-сторінці наукового журналу та інших інформаційних ресурсах.
2. Журнал має право встановлювати умови прийому і опублікування Твору в збірнику. Редколегії належить виняткове право відбору або відхилення матеріалів. Матеріальний носій рукопису поверненню не підлягає.
3. Автор заявляє, що:
- він є автором (співавтором) Твору;
- авторські права на даний Твір не передавались раніше та не будуть передані в майбутньому третім особам;
- даний Твір не був раніше опублікований та не буде опублікований в іншому виданні до публікування його Журналом;
- він не порушив права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведені матеріали інших осіб, за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснюється Автором з дотриманням норм законодавства;
- він отримав усі необхідні дозволи на використання результатів, фактів та інших перейнятих матеріалів, правовласником яких є не він.
4. Автор надає згоду на передачу Журналом його особистих даних:
- прізвище, ім'я, по батькові;
- відомості про наукову кваліфікацію (науковий ступінь, вчене звання);
- відомості про місце роботи та посаду;
- контактні дані авторів.
