ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

Автор(и)

  • Н.А. Рудницька викладач кафедри іноземної філології і перекладу, Національний університет біоресурсів та природокористування України, Україна
  • П.І. Гришко студент факультету аграрного менеджменту, Національний університет біоресурсів та природокористування України,

Ключові слова:

метод проектів, французька мова за професійним спрямуванням, мовленнєва компетенціія.

Анотація

В даній статті розглядаються теоретичні і практичні основи методу проектів та ефективність його застосування, а також вплив на успішність студентів, які вивчають французьку мову за професійним спрямуванням.

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-27

Номер

№ 2 (2018): Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти

Розділ

Педагогіка i психологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Н.А. Рудницька, П.І. Гришко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).