ПРОСТІР ІНТРАСУБ’ЄКТНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ІНШИМ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ: ОПЕРАЦІОНАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ДОСЛІДЖЕННЯ
Ключові слова:
комунікативна діяльність, інтрасуб’єктна комунікативна діяльність, Інший, партнер, інтерсуб’єктні та інтрасуб’єктивні межі, квазісуб’єкт, улюблена іграшка, уявний компаньйон, дошкільники із затримкою психічного розвитку.Анотація
У статті теоретично обґрунтовано актуальність дослідження інтрасуб’єктної комунікативної діяльності в нових реаліях інформаційного суспільства, що включає рівність таких форм взаємодії, як комунікативна діяльність із реальним партнером, з одного боку, і спілкування з квазісуб’єктом (уявним компаньйоном) і суб’єктивованим об’єктом (улюбленою іграшкою), з іншого. Виділено компоненти суб’єктності (самосвідомість, усвідомлення, ідентифікацію і рефлексію) та розкрито їх роль у розвитку усвідомленого спілкування з Іншим. Операціоналізовано емпіричний концепт дослідження інтрасуб’єктної комунікативної діяльності з Іншим (улюбленою іграшкою та уявним компаньйоном) у дошкільників із затримкою психічного розвитку.
Посилання
Абульханова К.А. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избранные психологические труды. – М. : Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 1999. – 224 с. (Серия «Психологи Отечества»).
Бескова. Д.А. Телесность как пространственная структура // Междисциплинарные проблемы психологии телесности. / Д.А. Бескова, А.Ш. Тхостов / Ред.-сост. В.П. Зинченко, Т.С. Леви. – М., 2004. – С.133–148.
Волкова Е.Н. Субъектность педагога: теория и практика: автореф. дис… доктора психол. наук: 19.00.07 / Е.Н. Волкова. – Москва, 1998. – 50 с.
Журавлев И.В. Субъективность как граница: топологическая и генетическая модели / И.В. Журавлев, А.Ш. Тхостов // Психологический журнал. – 2003. – №3. – С. 5–12.
Зинченко В.П. Ценности в структуре сознания / В.П. Зинченко // Вопросы философии. – 2011. – № 8. – С. 85–98.
Ладенко И.С. Феномен рефлексивного стиля мышления и генетическая логика / И.С. Ладенко // Рефлексия, образование и интеллектуальные инновации: материалы Второй Всероссийской конференции «Рефлексивные процессы и творчество». – Новосибирск, 1995. С. 8–25.
Мацута В.В. Содержательные и структурные характеристики внутриличностной коммуникации / В. В. Мацута/ Сибирский психологический журнал. – 2009. – № 34. – С. 37-39
Минюрова С. А. Психологические особенности наглядной формы самосознания в детском возрасте: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.07 / С.А. Минюрова. – Москва, 1995. – 22 с.
Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: учебник для студ. вузов / В.С. Мухина. – [6-е изд., стереотип.]. – М. : Издательский центр"Академия", 2000. – 456 с.
Нартова-Бочавер С. К. Человек суверенный: психологическое исследование субъекта в его бытии / С. К. Нартова-Бочавер. – СПб. : Питер, 2008. – 400 с.
Омельченко І.М. Психолого-педагогічні основи діагностики і формування комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку: навчально-методичний посібник / І.М. Омельченко; Інститут спеціальної педагогіки НАПН України. – Полтава: ТОВ „Фірма „Техсервіс“, 2015. – 185 с.
Омельченко І.М. Спілкування як комунікація, взаємодія і діалог із Іншим: суб’єктний підхід / І.М. Омельченко // Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 28. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2015. – С. 375–384.
Петровский В.А. Принцип отраженной субъектности в психологическом исследовании личности / В.А. Петровский // Вопросы психологии. – 1985. – №4. – С. 17–30.
Россохин А.В. Рефлексия и внутренний диалог в измененных состояниях сознания. Интерсознание в психоанализе / А.В. Россохин. – М. : Когито-центр, 2010. – 304 с.
Рягузова Е.В. Социальная психология личностных репрезентаций взаимодействия «Я и Другого» / Е.В. Рягузова. – Саратов : Научная книга, 2011. –304 c.
Тхостов А.Ш. Психология телесности / А.Ш. Тхостов. – М. : Смысл, 2002. – 287 с.
Хараш А. Личность, сознание и общение: к обоснованию интерсубъективного подхода в исследовании коммуникативных воздействий / А. Хараш // Психолого-педагогические проблемы общения / Под ред. А. А. Бодалева. – М : НИИ ОПП АПН СССР. 1979 г. – С. 17–35.
Шаров А.С. Онтология психологических механизмов рефлексии [Электронный ресурс] / А.С. Шаров // Электронный научный журнал «Вестник Омского государственного педагогического университета». – Выпуск 2006 – Режим доступа: http://www.omsk.edu/article/vestnik-omgpu-25.pdf
Omelchenko I. Tools for psychological diagnostics of chronotope of communicative activity of preschool children with delay of mental development: theory and technique / I. Omelchenko // TEKA-Archives of the Commission of Medical Sciences, Polish Academy of Sciences Branch in Lublin. – Lublin : Towarzystwo Wydawnictw Naukowych LIBROPOLIS, 2014. – Vol. 2. – №1.– P. 27–33.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 І.М. Омельченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).