ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ САМООЦІНКИ І ТРИВОЖНОСТІ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
Ключові слова:
молодший шкільний вік, особистість, самооцінка, тривожність, особистісне утворення, розвиток, формування, соціальна адаптованістьАнотація
Стаття присвячена аналізу феноменології самооцінки і тривожності особистості, а також характеру їх взаємозв’язку у молодшому шкільному віці. Наголошено на тому, що самооцінка і тривожність є складними особистісними утвореннями і відносяться до фундаментальних властивостей особистості. Продемонстровано, що явище самооцінки, як і явище тривожності, – у будь-якому віці є соціально обумовленими. Емпіричним шляхом встановлено характер взаємозв’язку самооцінки молодшого школяра із рівнем його тривожності. За результатами кореляційного аналізу виявлено: чим вищий рівень самооцінки молодшого школяра, тим нижчий рівень його тривожності; відповідно, чим нижчий рівень самооцінки, тим вищий рівень тривожності. На підставі проведеного теоретико-емпіричного дослідження зроблено висновок про те, що підвищена тривожність є критерієм порушеного психічного здоров’я особистості та проявляє себе дією таких змінних, як слабка ідентичність, емоційна лабільність, занижена самооцінка та низька соціальна адаптованість.
Посилання
Астапов В.М. Тревожность у детей / В.М.Астапов. – СПб.: Питер, 2004. – 224 с.
Блонский П.П. Психология младшего школьника: Избранные психологические труды / П.П.Блонский. – М.: Издательство Московского психолого-социального института, 2006. – 132 с.
Бороздина Л.В. Что такое самооценка? / Л.В.Бороздина // Психологический журнал, 1992. – Т.13. – № 4. – С. 99-101 .
Григорович Л.А. Педагогика и психология: учебное пособие / Л.А.Григорович, Т.Д.Марцинковская. – М .: Гардарики, 2003. – С. 73-78 .
Захарова А.В. Исследование самооценки младшего школьника в учебной деятельности / А.В.Захарова, Т.Ю.Андрущенко // Вопросы психологии, 1980. – № 4. – С.90-99.
Костина Л. М. Методы диагностики тревожности / Л.М.Костина. – СПб .: Речь, 2006. – 198 с.
Микляева А.В. Школьная тревожность: диагностика, профилактика, коррекция / А.В.Микляева, П.В.Румянцева. – СПб.: Речь, 2007. – 151 с.
Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: психологическая природа и возрастная динамика / А.М.Прихожан. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2000. – С. 182-190 .
Сафин В.Ф. Психология самоопределения личности: учебное пособие / В.Ф.Сафин. – Свердловск: Свердловский пед. институт, 1986. – 124 с.
Спилбергер Ч.Д. Концептуальные и методологические проблемы исследования тревоги // Стресс и тревога в спорте / Сост. Ю.Л.Ханин. – М., 1983. – С. 12-24.
Kaluzhnaya E.N. Functional model of anxiety as stable features of personality / Є.М.Калюжна // Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України та ДВНЗ “Запорізький національний університет” / За ред. С.Д.Максименко, Н.Ф.Шевченко, М.Г.Ткалич. – Запоріжжя: ЗНУ, 2015. – № 2(8). – С. 97-102.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Євгенія Калюжна, Марія Шевергіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
