АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНОДИДАКТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ І МЕТОДІВ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Й ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ

Автор(и)

  • О.В. Іванова Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Україна

Ключові слова:

дидактичні принципи, підходи, методи, комунікативний розвиток

Анотація

У статті проаналізовано загальнодидактичні й сучасні принципи вивчення іноземної мови, обґрунтовано необхідність практичного спрямування навчання англійської мови на засадах комунікативно-діяльнісного принципу з метою формування іншомовної особистості майбутнього фахівця.

Біографія автора

О.В. Іванова, Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ)

кандидат педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри англійської мови для технічних та агробіологічних спеціальностей

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-22

Номер

Том 2 № 2 (2016): АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Розділ

Педагогіка i психологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 О.В. Іванова

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).