СПЕЦИФІКА ВІДНОСИН ВИШІВ З ОСНОВНИМИ КОНТАКТНИМИ ГРУПАМИ

Автор(и)

  • Marina Zatserkivna аспірантка Київського національного університету культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2017.150426

Ключові слова:

комунікація, позиціонування, імідж, репутація, освітні послуги, контактні групи вищого навчального закладу

Анотація

Метою роботи є з’ясування специфіки взаємодії з контактними групами у вищих навчальних закладах. Методологія. Задля ефективного досягнення мети дослідження автором був використаний аналітичний метод, який дав змогу проаналізувати та визначити специфіку відносин вишу з основними контактними групами. Наукова новизна. Досліджено умови ефективності та доцільність комунікацій між цільовими групами та освітньою установою, з’ясовано їхню специфіку. Висновки. Розгляд специфіки взаємодії вузів з основними контактними групами в системі вищої професійної освіти свідчить про необхідність формування комунікаційної політики, яка повинна визначати просування освітніх послуг і програм на всіх рівнях прийняття рішень. Створення у вузі комунікаційної служби сприятиме підвищенню ефективності конкурентоспроможності освітньої установи. Сформувати програму позиціонування вузу на ринку, що буде задовольняти всі цільові аудиторії, дуже непросто, оскільки на імідж і репутацію вузів впливає велика кількість матеріальних і нематеріальних чинників.

##submission.downloads##

Номер

№ 4 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Marina Zatserkivna

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.