РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДОКУМЕНТАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

Автор(и)

  • Lesia Kovalska

DOI:

https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2020.224263

Анотація

Мета роботи. На основі вивчення документів, проблемно-тематичної історіографії, керуючись новітньою методологією сформульовано мету роботи, яка полягає в необхідності дослідити теоретичні аспекти встановлення змістового потенціалу документально-інформаційних ресурсів, скласти загальну картину їх зовнішніх, внутрішніх елементів і характеристик, виявити особливості, з’ясувати ефективність методів наукової критики. Методологія дослідження. У процесі дослідження застосовано методи документознавства, архівознавства, інформології і соціальної комунікації, які дозволили розкрити змістовну повноту документально-інформаційних ресурсів, здійснити аналіз їх зовнішніх і внутрішніх характеристик, виявити міждисциплінарний зв’язок у вивченні документних джерел. Наукова новизна роботи полягає у встановленні особливостей і змістового наповнення документів, аналізі феномену документально-інформаційних ресурсів як джерела інформації, специфіки відображення в них часу та дійсності, опрацюванні документів архівних, музейних і бібліотечних сховищ і встановлення інформаційної цінності та значущості. Висновки. У дослідженні документально-інформаційних ресурсів як відображення часу та простору розкрито комунікаційні взаємовідношення, виявлено потреби суспільства в інформаційному документальному забезпеченні та створенні конкретних документних форм і організації їх зберігання, що виникли задля задоволення цих потреб. Дослідження дозволило провести вивчення теоретичних основ документально-інформаційних ресурсів, побачити їх можливості, створити цілісне комплексне бачення зовнішніх і внутрішніх ознак документа як джерела інформації та засобу комунікації окремого періоду з точки зору теоретичної і тематико-прикладної проблематики.

Посилання

Bezdrabko, V. V. (2011). Istoriya nauky` pro dokument, abo Vidkry`ttya vidomogo. Kyiv [in Ukrainian].

Varshavchik, M. A. (1989). Istochnikovedenie istorii. Moskva [in Russian].

Dubrovina, L. A. (2007). Classification and Scientific Information Description of Collections and Collections in the National Library of Ukraine Vernadsky. Libraries of National Academies of Sciences: Problems of Functioning, Development Trends, 5, 58–80. Kyiv [in Russian].

Kovalska, L. A. (2015). Source-study Discourse on the History of the Soviet Resistance Movement (1941–1945). Donetsk-Vinnytsia [in Ukrainian].

Kuleshov, S. H. (2003). Upravlinske dokumentoznavstvo. Kyiv [in Ukrainian].

Lure, Ya. S. (1985). Logicheskie osnovyi kritiki istochnika. Tbilisi [in Russian].

Matiash, I. B. (2012). Arkhivoznavstvo: metodolohichni zasady ta istoriia rozvytku. Kyiv [in Ukrainian].

Mityaev, K. G. (1967). O metodologii klassifikatsii i ekspertizyi dokumentov. Voprosyi metodologii istoricheskoy nauki. Moskva [in Russian].

Ryuzen, J. (2010). Novi shlyaxy istorychnogo myslennya. L’viv [in Ukrainian].

Fuko, M. (1997). Istoriya bezumiya v klassicheskuyu epohu. Sankt-Peterburg [in Russian].

Shvetsova-Vodka, H. M. (2007). Dokumentoznavstvo. Kyiv [in Ukrainian].

Brown, J., Duguid, P. (1996). The social life of documents. First Monday. Vol. 1.

Buckland, M. (1991). Information as thing. Journal of the American. Society for Information Science. Vol. 42, Pp. 351–360.

Evans, R. J. (1999). In Defense of History. New York-London [in English]. 15. Oxford English Dictionary (1989). Vol. 4–7

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-01

Номер

№ 3 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Lesia Kovalska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.