Запровадження освітньо-професійних програм спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»: традиції та інновації
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2022.269816Анотація
Мета дослідження – виявити та проаналізувати традиційні й інноваційні освітньо-професійні програми (ОПП) спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (ІБАС), що запроваджують у закладах вищої освіти (ЗВО) України. Методологія дослідження ґрунтується на органічному поєднанні принципів наукової об’єктивності та системності, застосуванні структурно-функціонального підходу та використанні загальнонаукових методів наукового пізнання (когнітивний, аналізу і синтезу, статистичний), контент-аналізу ОПП в закладах вищої освіти. Наукова новизна представленої роботи полягає у виявленні в інформаційній системі «Вступ.ОСВІТА.UA» переліку закладів вищої освіти, у яких здійснюють підготовку бакалаврів і магістрів зі спеціальності 029 ІБАС, в аналізі запроваджених освітньо-професійних програм, визначенні їх традиційних та інноваційних орієнтирів. Висновки. Підготовку фахівців за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» здійснюють у закладах вищої освіти України за різними освітньо-професійними програмами, що засвідчує модернізацію та вдосконалення підготовки фахівців окресленої галузі й орієнтацію вищої освіти на євроінтеграційні процеси. Виявлено, що в межах спеціальності запроваджено в навчальний процес 63 ОПП для бакалаврів і 37 для магістрів, з них акредитовано 25 бакалаврського та 14 магістерського рівнів. Частина ОПП чекає на акредитацію, згідно з графіком їх проведення. Серед ОПП, які представлені ЗВО, найпоширенішими є «Документознавство та інформаційна діяльність» (15 – бакалаврських і 12 – магістерських) та «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (відповідно 17 і 12). Аналіз решти програм (31 – бакалаврських і 13 – магістерських) засвідчив, що у 12 бакалаврських і 10 магістерських ОПП ключовими словами в назвах програм виступає документознавча складова, як-то «документознавче забезпечення», «документознавчий супровід», «управління документознавчими процесами», «документаційна підтримка», «документовпровадження» тощо. Дві програми бакалаврів та одна магістрів в основі мають бібліотекознавчу підготовку фахівців, свідченням чого є їхні назви. Означені програми сягають своїм корінням підготовки фахівців документознавчого та бібліотечного спрямування, що свідчить про їх традиційний характер. Частина програм передбачає підготовку фахівців інформаційного спрямування. Під впливом тотальної цифровізації беззастережно змінюються акценти та пріоритети в суспільному бутті, що знаходить своє відображення в модернізації освітнього процесу, актуалізації інноваційних ОПП як віддзеркалення затребуваного синтезованого знання.
Ключові слова: освітньо-професійна програма, освітній процес, спеціальність 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», Київський національний університет культури і мистецтв.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Надія Бачинська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.