Інформаційно-аналітична діяльність як наукова та навчальна дисципліна: еволюція, тенденції розвитку

Анотація

Мета роботи – окреслити основні змістові компоненти інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД), у контексті цього показати процес еволюціонування дисципліни ІАД у відповідь на виклики інформаційного суспільства та його потреби у фахівцях з новими компетентностями в умовах цифровізації. Методологія дослідження полягає в застосуванні комплексу загальнонаукових та спеціальних методів, а саме: аналітико-синтетичної переробки інформації, абстрагування, узагальнення, логічного та системного підходів, термінологічного, історичного методів, а також порівняння та взаємозв’язку теорії і практики. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про роль дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» у формуванні компетентностей при підготовці фахівців зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» та їх впливу на розвиток сучасного суспільства в умовах інформатизації та цифровізації. Висновки. Аналіз наукових публікацій щодо розвитку та функціонування інформаційно-аналітичної діяльності в суспільстві, вивчення відповідних нормативних документів, зокрема освітньо-професійних програм та освітніх стандартів, навчальних планів зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» свідчить про те, що дисципліна «Інформаційно-аналітична діяльність» і надалі буде затребуваною в процесі підготовки здобувачів зазначеного напряму. По-перше, це зумовлено тим, що процеси інформаційно-аналітичної діяльності пронизують діяльність усіх інформаційних установ та інших організацій, які так чи інакше дотичні до роботи з інформацією та різноманітними документами. Потреба в інформаційно-аналітичних продуктах бібліотек та інших інформаційних установ зумовлена об’єктивним запитом користувачів сформувати уявлення про основні тенденції змін у змістовому наповненні великих масивів інформації у відповідь на виклики цифрового суспільства. По-друге, повсюдний розвиток та впровадження інформаційно-комунікативних технологій, поява нових видів документів та носіїв інформації, новий рівень еволюції аналітичних технологій вимагають від майбутніх інформаційних фахівців глибокого знання інформаційно-аналітичних процесів та високого рівня цифрової компетентності. Це забезпечить гнучкість й адаптивність освітньої системи до нових видів професійної діяльності, що з’являються внаслідок цифрової трансформації.

Ключові слова: інформаційна діяльність, аналітична діяльність, інформаційно-аналітичне забезпечення, аналітика, інформаційні потреби користувачів, інформаційні продукти і послуги, цифровізація.