Потенціал біопродуктивності зрошуваних агроекосистем у Правобережному Лісостепу

Автор(и)

  • Ю. О. Тараріко Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, Україна
  • Я. П. Цвей Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Україна
  • Г. І. Личук Національний науковий центр Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2019.185885

Ключові слова:

лісостепова зона, кліматичні зміни, стаціонарний дослід, система удобрення, умови зволоження, коефіцієнт варіації, біопродуктивність, зрошення

Анотація

Показано, що у лісостеповій зоні зрошувальною мережею на початку 90-х років минулого століття охоплювалося майже 0,8 млн га. У зв’язку з кліматичними змінами виникла потреба в обґрунтуванні доцільності відновлення і розширення зрошувальних меліорацій. Предмет досліджень — інформаційна база стаціонарного досліду (1973 р.). Мета — оцінити потенціал біопродуктивності агроекосистем, зокрема зрошуваних, у Правобережному Лісостепу. Методи — оцінку кліматичних змін проводили на основі значень кліматичного водного балансу (КВБ) і гідротермічного коефіцієнта (ГТК), врожайність культур і продуктивність сівозмін визначали за результатами польових дослідів. Встановлено, що за впливом на врожайність усіх культур сівозміни тривале застосування соломи з NPK і гною з NPK виявилося рівнозначним із зростанням продуктивності сівозміни від 4,7 на природному фоні до 6,4 т к.од./га, або на 27%. У найбільш сприятливі роки, що імітують близький до оптимального рівень зволоження, продуктивність сівозміни на контролі збільшується до 7,6 т к. од./га, або на 37%, на фоні солома + NPK — до 8,9 т к. од./га, або на 33%, та на фоні гній + NPK — до 8,8 т к. од./га, або на 32%. Добрива зменшують коефіцієнт варіації врожайності культур з високого — (35%) до середнього рівня — (23–25%). У загальній продуктивності сівозміни частка пшениці озимої коливається у межах 8 — 10%, цукрових буряків — 10–12, кукурудзи МВС — 17–23, гороху — 5–6, конюшини — 7–8 і ячменю ярого — 7–9%. Отже, для виробництва пропонується короткоротаційна сівозміна: 1 — кукурудза; 2 — пшениця озима (ячмінь ярий); 3 — цукрові буряки. За поліпшення поживного і водно-повітряного режимів та оптимізації сівозмінного чинника очікувана продуктивність чорнозему типового у Правобережному Лісостепу буде на рівні 12 т к. од./га.

Посилання

  1. Rozrobka gruntozakhysnykh resurso- ta energozberihayuchykh system vedennya sil`skohospodars`koho vyrobnytstva z vykorystannyam komp`yuternoho prohramnoho kompleksu. (2002). [Development of soil protection resource and energy saving systems for agricultural production using a computer software complex]. Rekomendatsiyi [Recommendations]. Kyiv: Nora-Print, 122 (In Ukr.).
  2. Bioenerhetychni zroshuvani ahroekosystemy. (2010). [Bioenergy irrigated agroecosystems]. Кyiv: DІА, 86. (In Ukr.).
  3. Rekomendatsiyi z formuvannya bioenerhetychnykh ahroekosystem. Naukovo-tekhnolohichne zabezpechennya ahrarnoho vyrobnytstva (Livoberezhnyy Lisostep). (2010). [Recommendations for the formation of bioenergy agroecosystems. Scientific and technological support of agricultural production (Left Bank Forest Steppe)]. Kyiv: DIA, 156. (In Ukr.)
  4. Formuvannya bioenerhetychnykh ahroekosystem v zoni Polissya Ukrayiny. (Rekomendatsiyi). Naukovo-tekhnolohichne zabezpechennya ahrarnoho vyrobnytstva Livoberezhnoho Polissya. (2012). [Formation of bioenergy agro-ecosystems in the Polesie region of Ukraine. (Recommendations). Scientific and technological support of agricultural production of the Left Bank Polissya]. Kyiv: DIA, 248. (In Ukr.)
  5. North-Eurasian Climate Center — Review of the state of climate change for 2016 (January-December).
  6. Romashchenko M.I. (2015). Rayonuvannya terytoriyi Ukrayiny za rivnem zabezpechenosti hidrotermichnymy resursamy v umovakh hlobal’nykh klimatychnykh zmin. [Zoning of the territory of Ukraine by the level of provision of hydrothermal resources in the conditions of global climate change]. Zbirka naukovykh prats’, prysvyachena Mizhnarodnomu roku gruntiv ta Mizhnarodnomu dnyu gruntu, yakyy vidznachayut’ shchorichno 5 hrudnya «Grunty ta melioratsiya: mynule i maybutnye» [A collection of scientific papers dedicated to the International Soil Year and International Soil Day, celebrated annually on December 5, «Soils and reclamation: past and future»]. Kyiv: 11–16. (In Ukr.).
  7. Tarariko Yu.O., Saydak R.V., Soroka Yu.V., Vitvits’kyy S.V. (2015). Rayonuvannya terytoriyi Ukrayiny za rivnem zabezpechenosti hidrotermichnymy resursamy ta obsyahamy vykorystannya sil’s’kohospodars’kykh melioratsiy [Zoning of the territory of Ukraine by the level of provision of hydrothermal resources and volumes of utilization of agricultural land reclamation]. Kyiv: SP «Komprynt». 62. (In Ukr.).
  8. Naukovi zasady rozvytku ahrarnoho sektora ekonomiky pivdennoho rehionu Ukrayiny (2017). [Scientific bases of development of agrarian sector of economy of the southern region of Ukraine]. Romashchenko M.I., Vozhehova RA., Shatkovsky A.P. (Ed.). Kherson: Oldie-Plus. 438. (In Ukr.).
  9. Metodychni rekomendatsiyi z planuvannya zroshennya na terytoriyakh z urakhuvannyam zmin klimatu ta modeley ahrarnoho vyrobnytstva (2015). [Methodical recommendations for irrigation planning in the territories in the light of climate change and agricultural production models]. Kyiv: 54. (In Ukr.).
  10. Melioratsiya ta oblashtuvannya ukrayins’koho Polissya (kolektyvna monohrafiya). (2018). [Reclamation and arrangement of the Ukrainian Polissya (collective monography). PhD, Professor, Acad. NAAN Hadzalo Ya.M., Ph.D., Professor, Member. — cor. NAAN Stashuk V.A., Ph.D. of Professor Rokocinski A.M. [Ed.). Kherson: Aldi-Plus. T.2. 854. (In Ukr.).
  11. Meliorovani ahroekosystemy (2017). [Reclaimed agroecosystems]. Nizhyn: Publisher PP Lysenko M.M. 696. (In Ukr.).
  12. Tarariko, Yu.O., Soroka, Yu.V., Saydak, R.V., Lukashuk V.P. (2019). Stan ta perspektyvy rozvytku ahrarnoho vyrobnytstva v Lisostepu v umovakh zmin klimatu [State and prospects of development of agricultural production in the forest-steppe in the conditions of climate change] Visnyk ahrarnoyi nauky [Bulletin of agrarian science]. № 6. 52–59. (In Ukr.).
  13. Statsionarni pol’ovi doslidy Ukrayiny. Reyestr atestativ. (2014). [Stationary field experiments of Ukraine. Register of certificates]. Ahrar. Nauka [Agrarian. Science]. Kyiv 146. (In Ukr.).
  14. Nalichiye i raspredeleniye zemel’nogo fonda v Ukrainskoy SSR. (1987). [The presence and distribution of the land fund in the Ukrainian SSR]. Upravleniye zemlepol’zovaniya i zemleustroystva [Office of land use and land management]. Kyiv: STATEAGROINDUSTRY USSR. (In Ukr.).
  15. Derzhavnyy zemel’nyy kadastr Ukrayiny [State Land Cadastre of Ukraine]. (1994). Derzhavnyy komitet Ukrayiny po zemel’nykh resursakh [State Committee of Ukraine for Land Resources]. Kharkiv: «Printing House № 13». 120. (In Ukr.).
  16. Dovhostrokovi statsionarni pol’ovi doslidy Ukrayiny. Reyestr atestativ. (2006). [Long-term stationary field experiments of Ukraine. Register of certificates]. (In Ukr.).
  17. Karpus M.M., Karpovych S.I. and ect. (1988). Dovidnyk pozhyvnosti kormiv [Handbook of feed nutrition]. Karpus’ M.M. (Ed.). Kyiv: Urozhay. 400. (In Ukr.).
  18. Lakin G.F. (1990). Biometriya [Biometrics]. Moskva: Higher school. 352. (In Russ.).

##submission.downloads##

Номер

№ 3 (2019)

Розділ

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).