НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2018.190410Ключові слова:
земельні ресурси, екологічна безпека, земельний фонд, якість, аграрний секторАнотація
Обґрунтовано наукові основи еколого-економічного вивчення земельних ресурсів для формування інформаційної бази про стан використання земель, облік площ та якості використання земельного фонду, а також забезпечення ефективного функціонування системи екологічної безпеки в аграрному секторі економіки. Важливим завданням результатів еколого-економічного вивчення земельних ресурсів є встановлення економічної та соціально-економічної цінності земельних ресурсів, зокрема
їх найважливішої частини — особливо цінних земель, а також реабілітація деградованих і мало-продуктивних сільськогосподарських земель шляхом консервації, землювання та регенерації.
Запропоновано критерієм екологічної оцінки земельних ресурсів вважати продуктивність
сільськогосподарських культур, взявши до уваги, що продуктивність може характеризуватися
показниками в енергетичних одиницях, у яких поєднується засвоєна рослинами енергія сонячного
випромінювання, волога та поживні речовини ґрунту.
Визначено, що комплексне вивчення екосфери і створення системи інформації про її стан — це
першооснова раціонального й всебічно ефективного використання земельних ресурсів. Загалом,
еколого-економічне вивчення земельних ресурсів є необхідним елементом вдосконалення процесу
екобезпечного використання сільськогосподарських земель, відновлення їх родючості і продук-
тивності і, зрештою, формування системи організаційно-економічного забезпечення екологічної
безпеки в аграрному секторі економіки України.
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).