Мікобіом вегетативних органів рослин малини за впливу сорту та нових добрив в умовах органічного виробництва

Автор(и)

  • В. О. Мінералова Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна
  • А. І. Парфенюк Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна
  • О. І. Мінералов Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна
  • І. І. Мостовʾяк Уманський Національний Університет садівництва, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2019.199076

Ключові слова:

малина, вегетативні органи рослин, органічні добрива, мікроміцети, чисельність КУО, фітопатогени, органічне виробництво

Анотація

Досліджено видовий склад та чисельність мікроміцетів у мікобіомі вегетативних органів рослин малини залежно від сорту, органічного добрива VITERI та його композицій із ефірними оліями. Встановлено, що у мікобіомі рослин сортів малини Джоан Джей і Хімбо-Топ переважають гриби: Septoria rubi, West, Botrytis cinerea, Pers, Aspergillus niger, V. Tiegh, Alternaria alternata, (Fr.) Keissl., Fusarium sp. незалежно від фази онтогенезу рослин. Зазначені мікроміцети є продуцентами мікотоксинів, характеризуються різними механізмами впливу на живі організми і є потужним чинником біологічного забруднення агроекосистем та зниження біобезпеки рослинної продукції. Ефірні олії та їх композиції із органічним добривом VITERI значною мірою впливають на чисельність і біорізноманіття мікроміцетів на вегетативних органах рослин малини. За позакореневої обробки органічним добривом VITERI із додаванням ефірної олії Базиліка спостерігається стабілізуючий добір в мікобіоті вегетативних органів рослин сортів малини Джоан Джей і Хімбо-Топ у фазу інтенсивного плодоношення.

Біографії авторів

В. О. Мінералова, Інститут агроекології і природокористування НААН

аспірантка

А. І. Парфенюк, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор біологічних наук, професор

О. І. Мінералов, Інститут агроекології і природокористування НААН

науковий співробітник

І. І. Мостовʾяк, Уманський Національний Університет садівництва

кандидат сільськогосподарських наук

Посилання

Masaiuky Sekizura, Tszyn Vej Tsy, Tokhpy Aomori, Yuko Okada, Katsunori Nakamura, Takia Apaki, Riuia Khoriuchi, Shyn Okhty, Tonomori Nakamura i Kouirou Yamamoto (2014). Effect of a Dietary Supplement Containing Raspberry Ketone on Cytochrome P450 3A Activity. Faculty of Pharmacy of Такаsакі University of helth and social care. 37-1 Nakaoorui-machi. Такаsакі, Huмма, Japan. Pharmaceutica Analytica Acta. Pub Med Journals (???).

Shiow Y. Wang and Hsin-Shan Lin (2000). Antioxidant Activity in Fruits and Leaves of Blackberry, Raspberry and Strawberry Varies with Cultivar and Developmental Stage. Fruit Laboratory, Beltsville Agricultural Research Centre, Agricultural Research Service. U. S. Department of Agriculture, Beltsville. Maryland 20705. J. Agric. Food Chem. 48 (2): 140–146. Chemical Abstracts (???).

Hvozdiak R.I., Pasichnyk L.A., Yakovleva L.M., Moroz S.M., Lytvynchuk O.O., Zhytkevych N.V., Khodos S.F., Butsenko L.M., Dankevych L.A., Hrynyk I.V., Patyka V.P. (2011). Fitopatohenni bakterii. Bakterial’ni khvoroby roslyn [Phytopathogenic bacteria. Bacterial diseases of plants]. Patyka V.P. (Ed.). Kyiv: TOV NVP Interservis. 1: 444 (In Ukr.).

Malynovs’ka I.M. (2017). Vplyv orhanichnoho i mineral’noho udobrennia na chysel’nist’ ta fiziolohobiokhimichnu aktyvnist’ mikroorhanizmiv siroho lisovoho hruntu [Influence of organic and mineral fertilizer on the number and physiological and biochemical activity of microorganisms of gray forest soil]. Problemy ekolohichnoi biotekhnolohii, 2. URL: http://ecobio.nau.edu.ua/index.php/ecobiotech/ article/view/12194/16294 (In Ukr.).

Markova I.L. (2017). Fitopatolohiia [Phytopathology]. Markova I.L. (Ed.). Kyiv: Lira-Kiev, 480. (In Ukr.).

Dudka I.A., Vasser S.P., Jellanskaja I.A. i dr. (1982). Metody jeksperimental’noj mikologii [Methods of experimental mycology]. Bilaj V.I. (Ed.). Kiev: Naukova dumka: 548. (In Rus.).

Zvjagincev D.G. (1991). Metody po4vennoj mikrobiologii i biohimii [Methods of soil microbiology and biochemistry]. Zvjagincev D.G. (Ed.). Moscow. MSU. 304. (In Rus.).

Parfeniuk A.I.; Sterlikova O.M.; Blahinina A.A. et al. (2014). Ekolohichne otsiniuvannia sortiv pshenytsi za vplyvom na formuvannia populiatsij fitopatohennykh hrybiv [Ecological evaluation of wheat varieties by influence on the formation of populations of phytopathogenic fungi]. Kyiv: 39. (In Ukr.).

Polianchykov S., Kapitans’ka O. (2017). Pozakoreneve pidzhyvlennia: mozhlyvosti i pomylky [Root feeding: opportunities and mistakes]. Polianchykov S. (Ed.). Ahroindustriia. 9: 32–36. (In Ukr.).

Gadzalo Ja.M., Patyka N.V., Zarishnjak A.S. (2015). Agrobiologija rizosfery rastenij [Agrobiology of plant rhizosphere]. Кiev: Agrarna nauka. 386. (In Rus.).

Kudejarova E.I. (1999). Raznoobrazie mikrobnyh soobschestv pri razli4nyh antropogennyh nagruzkah [Diversity of microbial communities under different anthropogenic loads]. Kishinev: Vyshaja shkola. 273. (In Rus.).

Nannipieri P., Ascher J., Ceccherini M.T (2003). Microbial diversity and soil functions. European Journal of Soil Science. 54: 655–670.

Levitin M.M. (2009). Fitopatogennye griby i blagosostojanie 4elove4estva [Phytopathogenic fungi and human well-being]. URL: http://mycol-algol.ru/event_00001/Levitin_event00001.pdf (date of accesse: 04.05.2019) (In Rus.).

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-26

Номер

Розділ

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА