Сутність конституційної формули захисту прав усіх субєктів прав власності і господарювання в прцесі користування природними об’єктами чужої власності

Анотація

Розкрито основні причини привласнення земельного капіталу української нації. Доведено, що подальший розвиток збалансованих і прозорих ринкових земельних відносин та природокористування — на користь громадян України потребує розмежування функціональної чинності конституційного права власності «на землю» — на два різних «об’єкти» і відповідно на різні «суб’єкти» такого права, а саме: на землю та її природні ресурси (надра, ґрунти, ліси, повітряний простір, водні та інші ресурси) як на природні об’єкти права власності Українського народу (всі громадяни — національний суб’єкт) — основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави і є головним природним (земельним) капіталом нації, та не може бути предметом купівлі-продажу і не підлягає відчуженню будь-ким, на користь будь-кого і в будь-який спосіб, а також на земельні ділянки (межі) як на об’єкти цивільних прав, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб чи держави (рівноправні суб’єкти) і є земельним капіталом їх власників та, навпаки, можуть бути предметом купівлі-продажу, оренди, застави. При цьому з’ясовано, що суб’єкти права власності (приватна, комунальна і державна) на земельні ділянки (землю) є рівними між собою й перед законом і не можуть конкурувати з правом власності Українського народу на природні об’єкти (землю). Розкрито механізми конституційної норми щодо здійснення користування (неволодіння і нерозпорядження) природними об’єктами права власності Українського народу — на платній основі — за встановленими регламентами. Запропоновано схвалити, розроблюваний нами проєкт Закону України «Про право користування природними об’єктами права власності Українського народу», в якому також враховуватиметься «аксіома», за якою вартісна частка природного об’єкта не може бути меншою від вартісної частки земельної ділянки. Пропонується у процесі звершення земельної реформи в Україні повноцінно реалізувати також конституційну формулу: «Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки», що підсилить прогнозований економічний, екологічний і соціальний ефект на користь усіх громадян України. Доведено, що ця формула спонукає насамперед застосувати особливі механізми формування сталих землекористувань як цілісних господарських одиниць на землях сільськогосподарського призначення, які ставатимуть повноцінними суб’єктами права власності і господарювання (без посередників), через законне користування природними об’єктами права власності Українського народу. Вбачається, що лише на такій здійсненій основі з’явиться можливість розпочати формування нового законопроєкту «Про обіг земельних ділянок сільськогосподарського призначення».