Сутність конституційної формули захисту прав усіх субєктів прав власності і господарювання в прцесі користування природними об’єктами чужої власності
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2019.199082Ключові слова:
земля, конституційні норми, природокористування, земельна реформа, право, власність, інтереси, ринкові земельні відносиниАнотація
Розкрито основні причини привласнення земельного капіталу української нації. Доведено, що подальший розвиток збалансованих і прозорих ринкових земельних відносин та природокористування — на користь громадян України потребує розмежування функціональної чинності конституційного права власності «на землю» — на два різних «об’єкти» і відповідно на різні «суб’єкти» такого права, а саме: на землю та її природні ресурси (надра, ґрунти, ліси, повітряний простір, водні та інші ресурси) як на природні об’єкти права власності Українського народу (всі громадяни — національний суб’єкт) — основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави і є головним природним (земельним) капіталом нації, та не може бути предметом купівлі-продажу і не підлягає відчуженню будь-ким, на користь будь-кого і в будь-який спосіб, а також на земельні ділянки (межі) як на об’єкти цивільних прав, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб чи держави (рівноправні суб’єкти) і є земельним капіталом їх власників та, навпаки, можуть бути предметом купівлі-продажу, оренди, застави. При цьому з’ясовано, що суб’єкти права власності (приватна, комунальна і державна) на земельні ділянки (землю) є рівними між собою й перед законом і не можуть конкурувати з правом власності Українського народу на природні об’єкти (землю). Розкрито механізми конституційної норми щодо здійснення користування (неволодіння і нерозпорядження) природними об’єктами права власності Українського народу — на платній основі — за встановленими регламентами. Запропоновано схвалити, розроблюваний нами проєкт Закону України «Про право користування природними об’єктами права власності Українського народу», в якому також враховуватиметься «аксіома», за якою вартісна частка природного об’єкта не може бути меншою від вартісної частки земельної ділянки. Пропонується у процесі звершення земельної реформи в Україні повноцінно реалізувати також конституційну формулу: «Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки», що підсилить прогнозований економічний, екологічний і соціальний ефект на користь усіх громадян України. Доведено, що ця формула спонукає насамперед застосувати особливі механізми формування сталих землекористувань як цілісних господарських одиниць на землях сільськогосподарського призначення, які ставатимуть повноцінними суб’єктами права власності і господарювання (без посередників), через законне користування природними об’єктами права власності Українського народу. Вбачається, що лише на такій здійсненій основі з’явиться можливість розпочати формування нового законопроєкту «Про обіг земельних ділянок сільськогосподарського призначення».
Посилання
Verkhovna Rada of Ukraine (1990) Declaracia pro derjavnyi syverenitet Ukrainy [Declaration on State Sovereignty of Ukraine] No. 55-XII dated July 16. Bulletin of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR (VVR). 31: 429 (In Ukr.).
Verkhovna Rada of Ukraine (1996), Constytucia Ukrainy [The Constitution of Ukraine], Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 30. (In Ukr.).
Kovaliv, O.I. (2019). Osoblyvi peredumovy podal’shoho rozvytku rynkovykh zemel’nykh vidnosyn v ahrolandshaftakh Ukrayiny. [Specific prerequisites for the further development of land market relations in agricultural landscapes Ukraine]. Balanced natural resources. 2: pp.164–172. (In Ukr.).
Kovaliv, O.I. (2019). Perspektyvni formy orhanizatsiyi hospodars’koyi diyal’nosti na seli [Perspective Forms of Organizing Rural Business]: Collection of Materials of the Seventeenth Cong. scientist. agrarian economists and the International Scientific and Practical Conference, Kyiv, May 30. Kyiv: NSC IAE, 390. IAE Scientific Center; 404. (In Ukr.).
Lupenko, Y.A., Khodakivska, O.V., Yurchenko I.V., (2019). Svitovyy dosvid rynkovoho obihu zemel’ sil’s’kohospodars’koho pryznachennya. [World experience of market circulation of agricultural land]. Kyiv: NSC IAE. Research Center: 120. (In Ukr.).
Martyn, A.H. (2011). Rehulyuvannya rynku zemli v Ukrayini. [Regulation of the land market in Ukraine]. Kyiv Ahrar. Media hrup: 254. (In Ukr.).
Dobryak, D.S., Shkuratov, O.I. (2018). Formuvannya i rozvytok rynkovykh zemel’nykh vidnosyn na terenakh Ukrayiny [Formation and development of market land relations in Ukraine]. Balanced Nature Using. 1: 8–17. (In Ukr.).
Zayats, V.M. (2012). Rozvytok rynku sil’s’kohospodars’kykh zemel’. [Development of agricultural land market], Kyiv: NSC IAE: 390. (In Ukr.).
Yevsiukov, T.O. (2015). Klasyfikatsiia ta ekobezpechne vykorystannia osoblyvo tsinnykh zemel [Classification and eco-friendly use of high-value land]. Kyiv-Lviv: Liha-Pres: 452. (In Ukr.).
Shkuratov, O.I. (2013). Otsinka zemel v protsesi orhanizatsii ekolohichno oriientovanoho silskohospodarskoho vyrobnytstva. [Assessment of land in the process of organizing environmentally friendly agricultural production]. AgroSvit. 24: 13–17. (In Ukr.).
Fedorov, M.M. (2003). Orhanizatsiyno-ekonomichni peredumovy formuvannya rynku zemel silskohospodarskoho pryznachennya [Organizational and economic prerequisites for the formation of the market of agricultural land]. Ekonomika APK [The Economy of Agro-Industrial Complex], No 1, pp. 25–31. (In Ukr.).
Kovalov, O.I. (2016). Zvershennia zemelnoi reformy v Ukraini: nova pa nradyhma [Completion of land reform in Ukraine: a new paradigm: monograph] Kyiv, DIA, p. 416. (In Ukr.).
Kovalov, O.I. (2016). Osnovni zasady vartisnoho otsinyuvannya zemli ta yiyi pryrodnykh resursiv — osnovnoho natsionalnoho bahatstva Ukrayiny. [The main principles of land valuation and its natural resources — the main national wealth of Ukraine].URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4904 (In Ukr.).
Kovalov, O.I. (2016). Teoretyko-metodolohichni zasady reformuvannya zemel’nykh vidnosyn ta rozvytku silskykh terytoriy v Ukrayini. [Theoretical and methodological principles of land reform and rural development in Ukraine]. Effective Economics. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4843 (In Ukr.).
Verkhovna Rada of Ukraine (2002). Zemelnyy kodeks Ukrayiny [Land Code of Ukraine], October 25. 2001. No. 2768-III Vid. Horseback riding. Council of Ukraine. 3–4: p. 27. (In Ukr.).
Kovaliv, O.I. (2019). Povnotsinna instytualizatsiya konstytutsiynykh norm (st. 13, 14, 41) — yak zaporuka realizatsiyi derzhavnoyi antykoruptsiynoyi polityky. [Full institutionalization of constitutional norms (Articles 13, 14, 41) — as a pledge for the implementation of state anti-corruption policy] materials of IV International. Research Practice Conf. (Kyiv, Dec 12 Implementation of the State Anti-Corruption Policy in the International Dimension of Ed. Kyiv, Nat. Acad. inside. Cases, 2019: 99–102. (In Ukr.).
Rentni vidnosyny v systemi modernizatsiyi natsionalnoho hospodarstva (2007), [Rental relations in the system of modernization of the national economy] NAS of Ukraine, Council for Product Study. Ukrainian forces; ed. B.M. Danilyshyn. Кyiv: 518 (In Ukr.).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).