Наукові засади класифікації орних земель за продуктивністю ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2021.231861

Ключові слова:

придатність, ґрунти, агробіологічні умови, сільськогосподарські культури, шкали

Анотація

У статті висвітлено теоретико-методичні підходи щодо класифікації орних земель за придатністю ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур, які базуються на основі екологобезпечному використанні сільськогосподарських земель, що нині розглядаються як першооснова розвитку суспільства в цілому. Методологічні основи цього вчення складають питання вимогливості рослин до факторів середовища, потреби в різних ресурсах (світло, тепло, вологість тощо) та їхньої реакції на їх комбінації умов, зокрема уявлення про оптимуми, екологічні амплітуди обмежувальних факторів, пластичності або пристосування. Сама екологічна оцінка території розглядається як придатність до інтенсивного (тобто в складі орних ґрунтів) використання і як оцінка властивих цій території факторів родючості. Це аналіз території з погляду відповідності факторів основним вимогам рослин.

Коли вимогам рослин не відповідають зовнішні умови, постає питання про непридатність території для даної рослини чи про необхідність пристосування умов до рослин або, навпаки, рослин до умов середовища. До цього часу наукові та практичні роботи із вказаного питання спрямовувалися на визначення відносин показників — балів або не вартісних показників. У даному разі йдеться про супутнє вивчення комплексу природних умов, тобто екосфери, стосовно агробіологічних особливостей певних видів рослин, зокрема сільськогосподарських культур. Розв’язання цієї проблеми рекомендується за такими етапами: проведення природно-сільськогосподарського районування території; узагальнення агробіологічних вимог рослин до середовища; агрокліматичне обґрунтування розміщення сільськогосподарських культур і виділення зон їх вирощування; розробка шкал оцінки ґрунтів відповідно до вирощування культур; розробка таблиць класифікацій орних земель за придатністю ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур; визначення придатності земельних ділянок, аналіз фактичного розміщення сільськогосподарських культур та можливості його вдосконалення.

Посилання

  1. Dobriak, D.S., Kanash, O.P., Babmindra, D.I., & Rozumnyi, I.A. (2009). Klasyfikatsiia silskohospodarskykh zemel yak naukova peredumova yikh ekolohobezpechnoho vykorystannia [Classification of agricultural land as a scientific prerequisite for their environmentally friendly use]. Kyiv: Urozhai[in Ukrainian].
  2. Kanash, O.P. (2002). Pryntsypy klasyfikatsii zemel yak osnovy ratsionalnoho vykorystannia zemelnykh resursiv [Principles of land classification as a basis for rational use of land resources]. Visnyk ahrarnoi nauky — Bulletin of Agricultural Science, 3, 63–66 [in Ukrainian].
  3. Furdychko, O.I. (2014). Ekolohichni osnovy zbalansovanoho rozvytku ahrosfery v konteksti yevropeiskoi intehratsii Ukrainy: monohrafiia [Ecological bases of balanced development of agrosphere in the context of European integration of Ukraine: monograph]. Kyiv: DIA [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-30

Номер

№ 1 (2021)

Розділ

ЕКОНОМІКА

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).