Запас деревного детриту у свіжій кленоволиповій діброві національного природного парку «Слобожанський»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2021.237995

Ключові слова:

мертва деревина, сухостій, лежача відмерла деревина, лісова екосистема, запас, клас деструкції, збереження біорізноманіття

Анотація

У статті досліджено запаси грубого деревного детриту у свіжій кленово-липовій діброві в національному природному парку «Слобожанський». Вивчення мертвої деревини здійснювалось у 115-річних лісових насадженнях із домінуванням дуба звичайного (Quercus robur L.) природного походження на пробній площі (0,24 га) методом суцільного обліку. Установлено, що запас деревного детриту в лісовій екосистемі становить 32,4 м3·га–1 та складається з лежачої мертвої деревини (84,3%) та сухостою (15,7%). Основна частина запасу мертвої деревини утворена одним деревним видом — дубом звичайним (91,3%). Загалом деревний детрит характеризується I–IV класами деструкції, водночас значну перевагу має детрит III (52,5%) і II (41,7%) класів розкладання, детрит інших класів розкладання має незначні частки (не перевищують 5,0%). Не було виявлено детриту останнього (V) класу деструкції. Сухостійна мертва деревина має запас 5,1 м3·га–1 та утворена цілими та зламаними сухостійними деревами. За породним складом значну перевагу має дуб звичайний (80,4%), значно менші частки мають липа дрібнолиста (Tilia cordata Mill.) (13,7%) та клен гостролистий (Acer platanoides L.) (5,9%). У загальному запасі сухостою значно переважає деревина II класу деструкції (4,8 м3·га–1, 94,1%), порівнюючи з I класом (0,3 м3·га–1, 5,9%). Лежача мертва деревина має запас 27,3 м3·га–1 та утворена цілими поваленими деревами, фрагментами повалених дерев (стовбурів) та грубими гілками. За породним складом переважає деревний детрит дуба звичайного (25,6 м3·га–1, 93,7%), а частки інших порід є незначними. Лежача мертва деревина представлена чотирма класами деструкції (I–IV). За запасом абсолютну перевагу має III клас деструкції (16,9 м3·га–1, 61,9%), значно менше детриту II класу (8,7 м3·га–1, 31,9%). Порівняно невисокі запаси деревного детриту та відсутність відмерлої деревини V класу деструкції може бути пов’язане з проведенням лісогосподарських заходів, зокрема вибіркових санітарних рубок та ліквідації захаращеності, у минулому на територіях сучасного НПП.

Посилання

  1. Harmon, M.E. et al. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302. DOI: https://doi.org/10.1016/S0065-2504(03)34002-4 [in English].
  2. Stevens V. The ecological role of coarse woody debris: an overview of the ecological importance of CWD in B.C. forests. Res. Br., B.C. Min. For., Victoria, B.C., Work. 30: 26. 1997 [in English].
  3. Jonsell, M., Weslien, J., & Ehnstrom, B. (1998). Substrate requirements of red-listed saproxylic invertebrates in Sweden. Biodiversity and Conservation, 7, 749–764. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1008888319031[in English].
  4. Humphrey, J.W., Sippola, A.L., Lemperiere, G., Dodelin, B., Alexander, K.N.A. & Butler, J.E. (2004). Deadwood as an indicator of biodiversity in European forests: from theory to operational guidance. EFI-Proceedings, 51, 193–206 [in English].
  5. Müller, J & Bütler, R. (2010). A review of habitat thresholds for dead wood: A baseline for management recommendations in European forests. European Journal of Forest Research, 129, 981-992. DOI: 10.1007/s10342-010-0400-5 [in English].
  6. Priadko, O.I., Chornobrov, O.Yu., Datsiuk, V.V., Virchenko, V.M., Zykova, M.O., Andriievska, O.L. (2019). Do bioriznomanittia dubovo-yasenevykh lisiv dolyny r. Vita ta yoho roli u rozkladanni vidmerloi derevyny na terytorii NPP «Holosiivskyi» [Concerning biodiversity of oak-ash forests in Vita River valley and its role in decomposition of dead wood in «Holosiivskyi» NNP]. Functioning protected areas in modern conditions’ 19: Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Synevyr, 18–20 veresnia 2019 r.) — Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (pp. 77–82) [in Ukrainian].
  7. Stokland, J.N., Tomter, S.M., & Soderberg, U. (2004). Development of Dead Wood Indicators for Biodiversity Monitoring: Experiences from Scandinavia. EFI Proceedings, 51, 207–226 [in English].
  8. Schuck, A., Meyer, P., Menke, N., Lier, M. & Lindner, M. (2004). Forest biodiversity indicator: dead wood — a proposed approach towards operationalising the MCPFE indicator. EFI-Proceedings, 51, 49–77 [in English].
  9. Shvidenko, A.Z., Shhepashhenko, D.G. & Nil'sson, S. (2009). Ocenka zapasov drevesnogo detrita v lesah Rossii. [Assessment of woody detritus in forests of Russia]. Lesnaja taksacija i lesoustrojstvo — Forest mensuration and inventory, 1 (41), 133–147 [in Russian].
  10. Pasternak, V. P., Yarotskyi, V.Yu. (2013). Zapasy ta dynamika vidmerloi derevyny u lisakh pivnichnoho skhodu Ukrainy [Stocks and dynamics of dead wood in the forests of northeastern Ukraine]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy — Scientific Bulletin of NULES of Ukraine, 152, 2, 93–100 [in Ukrainian].
  11. Lakyda, P.I., Bilous, A.M., Vasylyshyn, R.D., Makarchuk, I.Ya. (2012). Bioproduktyvnist ta enerhetychnyi potentsial miakolystianykh derevostaniv Ukrainskoho Polissia [Bioproductivity and energy potential of softwood stands of Ukrainian Polissya]. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP V.M. Havryshenko [in Ukrainian].
  12. Pasternak, V.P. (2011). Bioproduktyvnist lisiv pivnichnoho skhodu Ukrainy v konteksti zmin klimatu [Bioproductivity of forests of northeastern Ukraine in the context of climate change]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
  13. Research Institution «Ukrainian Research Institute of Environmental Problems» (UKRNDIEP) (2015). Proekt orhanizatsii terytorii natsionalnoho pryrodnoho parku «Slobozhanskyi», okhorony, vidtvorennia ta rekreatsiinoho vykorystannia yoho pryrodnykh kompleksiv i obiektiv [The project of territorial organization of Slobozhanskyi National Nature Park, protection, restoration and recreational use of its natural complexes and objects]. Kharkiv [in Ukrainian].
  14. Bezrodnova, O.V., Saidakhmedova, N.B. (2017). Bir na Merli / Important Plant Areas of Ukraine. Ed. Onyshchenko, V.A. Kyiv: Alterpress, 42–44 [in English].
  15. Bilous, A.M. (2014). Metodyka doslidzhennia mortmasy lisiv [Methodology of the research mortmass of forest]. Bioresursy i pryrodokorystuvannia — Biological Resources and Nature Management, 6, 3–4, 134–145 [in Ukrainian].
  16. Volodymyrenko, V. M., Kotliarevska, U.M., Surai, V.A., Klochko, V.M. (2016). Mortmasa lisovykh ekosystem u suchasnomu ekoresursnomu vymiri [Mortmass of forest ecosystems in the modern eco-resource dimension]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 26.5, 188–194 [in Ukrainian].
  17. Yarotskiy, V.Yu., Pasternak, V.P. & Nazarenko, V.V. (2019). Deadwood in the oak forests of the Left Bank Forest-steppe of Ukraine. Folia Forestalia Polonica, 61(4), 247–254. DOI: https://doi.org/10.2478/ffp-2019-0024 [in English].
  18. Pasternak, V.P., Yarotskyi, V.Yu. & Harmash, A.V. (2017). Typolohichne riznomanittia lisiv Volodymyrivskoho pryrodookhoronnoho naukovo-doslidnoho viddilennia NPP «Slobozhanskyi» [Forest typological diversity of Volodymyrivske nature protection research department of Slobozhanskiy NNP]. The Journal of V.N.Karazin Kharkiv National University. Series «Biology», 28, 169–174. DOI: https://doi.org/10.26565/2075-5457-2017-28-22 [in Ukrainian].
  19. Rudenko, L. G. (Ed.). (2008). Nacional'nyj atlas Ukrai'ny [National atlas of Ukraine]. Kyiv: DNVP «Kartografija». [in Ukrainian].
  20. Ostapenko, B.F., Tkach, V.P. (2002). Lisova typolohiia [Forest typology]. Kharkiv: Vyd-vo Kharkivs. derzh. ahrarnoho universytetu im. V.V. Dokuchaieva [in Ukrainian].
  21. Ploshchі probnі lіsovporyadnі. Metod zakladannya. [Forest inventory sample plots. Establishing method]. (2006). Corporate standard 02.02-37-476:2006]. 2007. Valid from May 1, 2007. Kyiv: Minahropolityky Ukrainy [in Ukrainian].
  22. Kashpor, S.M. & Strochynskyi, A.A. (Eds.). (2013). Lisotaksatsiinyi dovidnyk [Forest taxation handbook]. Kyiv: Vyd. dim «Vinichenko» [in Ukrainian].
  23. State of Europe’s Forests 2015 Report. Forest Europe [Electronic source] URL: https://www.foresteurope.org/docs/fullsoef2015.pdf
  24. Furdychko, O.I., Chornobrov, O.Yu., Solomakha, I.V., Tymochko I.Ya. (2021). Otsiniuvannia zapasiv hruboho derevnoho detrytu u lisovykh ekosystemakh natsionalnoho pryrodnoho parku «Slobozhanskyi» [Estimation of coarse woody debris stocks in forest ecosystems of Slobozhansky National Nature Park. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy. Biolohiia, biotekhnolohiia, ekolohiia — Scientific reports of NULES of Ukraine. Biology, biotechnology, ecology, 1 (89), DOI: https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.01.003 [in Ukrainian].
  25. Rahman, M., Frank, G., Ruprecht, H. & Vacik, H. (2008). Structure of coarse woody debris in LangeLeitn Natural Forest Reserve, Austria. Journal of forest science, 54 (4), 161–169. DOI: https://doi.org/10.17221/3102-JFS [in English].
  26. Chornobrov, O.Yu. Sotnyk, L.P., Khodyn, O.B., Konishchuk, V.V., Tymochko, I.Ya., Solomakha, I.V. (2020). Ekolohichna otsinka zapasu mertvoi derevyny u pryrodnykh lystianykh lisakh dolyny r. Vity u natsionalnomu pryrodnomu parku «Holosiivskyi» [Ecological assessment of dead wood volume in natural deciduous forests in Vita river valley in Holosiivskyi National Nature Park]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 45–54. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207680 [in Ukrainian].
  27. Hahn, K. & Christensen M. (2004). Dead wood in European forest reserves — a reference for forest management. EFI Proceedings, 51, 181–191 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-20

Номер

№ 2 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).