Сучасний стан та перспективи створення нових об’єктів природно-заповідного фонду Полтавської області
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2018.276627Ключові слова:
природно-заповідний фонд, ботанічна пам’ятка природи, природоохоронна територія, екомережа, зелені насадженняАнотація
Встановлено, що рівень розораності земель території Полтавської обл. — 77,3%, що є передумовою для розроблення методів оцінки стану природоохоронних територій та вжиття заходів з їх оптимізації. З’ясовано, що в мережі природно-заповідного фонду області налічується 387 об’єктів загальною площею 142,4 тис. га, що становить лише 4,95% від фактичної площі природно-заповідного фонду регіону. Визначено, що в структурі природно-заповідного фонду досліджуваного регіону переважають об’єкти місцевого значення. Найнижчим є показник заповідності території у Полтавському та Гребінківському районах, що потребує вжиття невідкладних заходів з оптимізації регіональної екомережі. Акцентовано увагу на зелених насадженнях міст і прилеглих до них лісових масивів, які входять до складу буферних зон на перехресті регіональних та національних екокоридорів як територій, перспективних для розширення природно-заповідного фонду Полтавської обл.
Посилання
Озерова Г.Н. География мирового процеса урбанизации / Г.Н. Озерова, В.В. Покшишевский. — Москва: Наука, 1981. — 123 с.
Аракелов Г.Г. Экология большого города. Безопасность крупных городов: матеріали конф. Москва, 1996. — С. 21–32.
Моисеев Н.Н. Проблемы мегаполисов с точки зрения эволюционизма. Безопасность крупных городов: матеріали конф. Москва, 1997. — С. 78–81.
Горшков С.П. Концептуальные основы геоекологии. Смоленск: СГУ, 1998. — 448 с.
Перцик Е.Н. Города мира. География мировой урбанизации. Москва: Международные отношения, 1999. — 384 с.
Экология крупного города (на примере Москвы): учеб. пособие / под ред. А.А. Минина. Москва: Пасьва, 2001. — 192 с.
Николаэвский В.С. Эколого-физиологические основы газоустойчивости растений. Москва: Наука, 1989. — 65 с.
Неверова О.А., Колмогорова Е.Ю. Древесные растения и урбанизированная среда: экологические и биохимические аспекты. Новосибирск: Наука, 2003. — 222с.
Луцишин О.Г., Палапа Н.В. Адаптація та виживання дерев Київського мегаполісу: монографія / за ред. Д.М. Гродзинського. — К.: ДІА, 2016. — 144 с.
Владимиров В.В. Урбоэкология. — Москва: МНЭПУ, 1999. — 204 с.
Маслов Н.В. Градостроительная экология. — Москва: Высшая школа, 2002. — 284 с.
Бухарина И.Л. К вопросу о средообразующей роли древесных растений в условиях урбанизированной среды. Принцыпы и способы сохранения биоразнообразия: материалы ІІ Всерос. науч. конф. Йошкар-Ола: МарГУ, 2006. — С. 308–310.
Туганаев В.В., Бухарина И.Л. К разработке стратегии экологической оптимизации города Ижевска и пригородного района. Реализация стратегии устойчивого развития города Ижевска: опыт и проблемы: материалы межрегионал. науч-практ. конф. Ижевск: Ижевская республиканская типография, 2005. — С. 151–152.
Lovelock J.F. (1989) Gaia: A new lookat lafe on Earth. — Oxford University Press, 1989. 252 pp.
Николаевский В.С. Экологическая оценка загрязнения среды и состояния наземных екосистем методами фитоиндикации. — Пушкино: ВНИИЛМ, 2012. — 220 с.
Иванов Л.А. Морфологические и биохимические особенности растений бореальной зоны с разными типами адаптивных стратегий: автореф. дис. … к.б.н.: 03.00.05 / ТГУ. Томск, 2001. — 25 с.
Шпинов А.В. Сравнительный анализнекоторых биологических параметров и методов их обработки применительно к системе биомониторигна. — Калуга: КГПУ им. Циолковского, 1998. — 30 с.
Орлов Д.С., Садовникова Л.К., Лозановская И.Н. Экология и охрана биосферы при химическом загрязнении. — Москва: Высшая школа, 2004. — 234 с.
Кулагин Ю.З. Индустриальная дендрология и прогнозирование. — Москва: Наука, 1985. — 117 с.
Тарабрин В.П. Физиолого-биохимические механизмы взаимодействия загрязнений и растений. Растения и промышленная среда: материалы I Всесоюзн. науч. конф. — Днепропетровск: Наука, 1990. — С. 64–71.
Никанорова А.М., Хоружая Т.А. Глобальная экология. — Москва: ПРИОР, 2011. — 285 с.
Чукпарова А.У. Изучение состояния сосновых насаждений в условиях аэротехнического загрязнения. Лесоиспользование, экология и охрана лесов: фундаментальные и прикладные аспекты: материалы междун. науч.-практ. конф. Томск, 2005. — С. 208–210.
Lavala A., Julkunen-Titto R., Raikkonen E. (1994). Does ozone stress change the primary of secondary metabolites of birch Betula pendula L. New Phytol. 1994. V. 126. N 4. P. 637–642.
Одум Ю. Экология. — М.: Мир, 1986. — 328 с.
Powers H.J. Current Knowledge concerningoptimal nutrition status riboflavin, niacin and pyridoxine. Proceedings of the Nutrition society, 2009. — V 58. — P. 434–440.
Усманов И.Ю., Рахманкулова З.Ф., Кулагин А.Ю. Экологическая физиология растений. — Москва: Логос, 2014. — 224 с.
ЕкоПаспорт. Міністерство екології та природних ресурсів України. URL: http://old.menr.gov.ua/protection/protection1/poltavska (дата звернення 21.09.2017).
Байрак О.М. Розробка «Програми розбудови регіональної екологічної мережі Полтавської області на період до 2015 року». Світ довкілля: Кременчуцький міський екологічний бюлетень. Полтава: Верстка, 2008. — № 11. — С. 7–12.
Некрасенко Л.А. Аналіз стійкості до забруднення деревних видів рослин міста Кременчука. Вісник Полтавського державного педагогічного університету. — Полтава, 2001. Вип. 3 (24). — С. 60–63.
Байрак О.М., Панасенко Т.В. Соціально-екологічна роль зелених зон Кременчуцького Придніпров’я. Захист довкілля від антропогенного навантаження: Збірник наукових праць. — Харків-Кременчук, 2005. — Вип. 10 (2). — С. 21–26.
Байрак О.М., Демьохін Г.А., Бабічева Н.В. Знай, люби, бережи. Природно-заповідні території м. Кременчука: буклет. Полтава: Верстка, 2003. — 12 с.
Байрак О.М., Стецюк Н.О., Слюсар М.В., Попельнюх В.В. Заповідні території околиць м. Комсомольська: буклет. Полтава: Верстка, 2004. — 12 с.
Заповідна краса Полтавщини / Т.Л. Андрієнко [та ін.]; Полтавська обласна держ. адміністрація. — Полтава: ІВА «Астрея», 1996. — 188 с.
Байрак О.М. Роль існуючих та перспективних заповідних територій у формуванні екологічної мережі Полтавської області. Захист довкілля від антропогенного навантаження. — 2002. — Вип. 7 (9), Харків-Кременчук. — С. 42–46.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
