Історичний огляд досліджень адвентивної флори у світі й в Україні
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2022.276630Ключові слова:
інвазійні види, фітоінвазії, теоретичні дослідження, регіональні дослідження, етапиАнотація
Проаналізовано хід еволюції досліджень адвентивної флори від початку систематичного її вивчення до нашого часу. Акцентовано на певних закономірностях їх розвитку. Виділено шість етапів розвитку досліджень вказаної фракції флори та фітоінвазій. Відзначено, що на першому їх етапі, який тривав від початку ХХ ст. до закінчення Першої світової війни, розроблялися теоретичні підвалини вивчення адвентивної флори при одночасному проведенні низки реґіональних досліджень. Найвидатнішими дослідниками цього періоду, чиї праці вплинули на подальший розвиток досліджень адвентивної флори, є M. Rikli та A. Thellung. На другому етапі (між двома світовими війнами) відносно нечисленні студії проводилися переважно на макрорегіональному рівні. Вагому роль на цьому етапі досліджень відіграли праці М.І. Котова, присвячені адвентивній флорі України. Третій етап (друга половина 1940-х – 50-ті рр.) характеризувався зростанням кількості досліджень і поглибленням їхніх теоретичних засад. Особливо значущими на цьому етапі були праці W. Kreh теоретичного й методологічного змісту. Четвертий етап (60-ті рр.) позначився створенням розвинених класифікацій адвентивних видів. Найбільш досконалою серед них була класифікація J. Kornaś, яка не втратила свого значення дотепер. Основним змістом п’ятого етапу (70–90-ті рр.) була поява численних публікацій результатів досліджень на мезо- та мікрорегіональному рівнях. Вагоме місце серед них посідає дослідження української вченої В.В. Протопопової, яка всебічно охарактеризувала адвентивну флору більшої частину території України та вдосконалила класифікацію адвентивних видів J. Kornaś. На шостому, сучасному етапі, з одного боку, активно продовжуються регіональні дослідження фітоінвазій та, з іншого боку, вдосконалюється теоретична база вивчення адвентивної флори. Зокрема, важливе значення мають узагальнюючі роботи українських дослідників С.Л. Мосякіна й М.В. Шевери та зарубіжних науковців P. Pyšek, M. Davis, C. Thompson, J. FalkPetersen, T. Bohn, O. Sandlund та інших, присвячені питанням термінології адвентивної флористики. Списки адвентивних видів, укладені С.Л. Мосякіним і М.М. Федорончуком, а також G. Kasperek, мають важливе наукове значення. Перспективним напрямом подальших досліджень може бути вивчення фітоінвазій на рівні регіонів України, а також посилення акценту на дослідженні географічних аспектів поширення адвентивної флори.
Посилання
Drel, V.F. (1999). Adventyvna flora zaliznyts Luhanskoii oblasti [Adventitious flora of the railways of the Luhansk region]: Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Kyselov, Yu. O., Sukhanova, I. P., Parakhnenko, V. H., Shvets, Ya. A. & Chernysh, V. I. (2020). Adventyvna flora Ukraiiny: heohrafichni osoblyvosti poshyrennia. [The alien flora of Ukraine: geographical peculiarities of distribution]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukraiiny — Scientific herald of the National forestry university of Ukraine, 1 (30), 9–13 [in Ukrainian].
Kotov, M.I. (1929). Adventyvni roslyny USRR [Alien plants of the UkrSSR]. Znannia — Knowledge, 2, 8–32 [in Ukrainian].
Kramarets, V.O., Solomakha, V.A., & Solomakha, T. D. (2011). Synatropizatsiia flory Natsionalnoho pryrodnoho parku “Skolivski Beskydy” [Sinanthropization of flora of the Skolivski Beskydy National nature park]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukraiiny — Scientific herald of the National forestry university of Ukraine, 21.1, 68–74 [in Ukrainian].
Kucher, O.O. (2011). Do istorii doslidzhennia adventyvnykh Roslyn Starobilskoho stepu na Pivdennomu Skhodi Ukraiiny [To the history of investigations over adventitious plants of the Starobilsk steppe in the South-East of Ukraine]. Promyshlennaya botanika — Industrial botany, 11, 141–146 [in Ukrainian].
Mariushkina, V. Ya. (2003). Demekolohiia invaziinykh roslyn v ahroekosystemakh ta shliakhy optymizatsii antropizovanykh ekosystem [Demecology of invasive plants in the agroecosystems and the ways to optimize anthropogenic ecosystems]: Extended abstract of Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Protopopova, V. V. (1973). Adventyvni roslyny lisostepu i stepu Ukraiiny [Adventitious plants of the forestand-steppe and steppe zones of Ukraine]. Kyiv, Naukova dumka [in Ukrainian].
Protopopova, V. V., Mosyakin, S. L., & Shevera, M. V. (2002). Fitoinvazii v Ukraiini iak zahroza bioriznomanittiu: suchasnyi stan, zavdannia na maibutnie [Phytoinvasions in Ukraine as a threat for biodiversity: the up-to-date state and tasks for future]. The institute of botany of the NAS of Ukraine named after M. H. Kholodnyi. P. 1–32. Kyiv [in Ukrainian].
Protopopova, V. V. & Shevera, M. V. (2005). Fitoinvazii. I. Analiz osnovnykh terminiv [Phytoinvasions. I. An analysis of general terms]. Promyshlennaya botanika — Industrial botany, 5, 55–60 [in Ukrainian].
Protopopova, V.V. & Shevera, M. V. (2012). Fitoinvazii. II. Analiz osnovnykh klasyfikatsii, skhem i modelei [Phytoinvasions. II. An analysis of general classifications, schemes and models]. Promyshlennaya botanika — Industrial botany, 12, 88–95 [in Ukrainian].
Shevchuk, O.M. (2012). Rol pasovyshchnykh ekosystem u zberezhenni bioriznomanitnosti na pivdennomu skhodi Ukraiiny [The role of pasture ecosystems in keeping biodiversity on the Southern East of Ukraine]. Promyshlennaya botanika — Industrial botany, 12, 61–66 [in Ukrainian].
Baker, H. G. (1965). Characteristics and modes of origin of weeds. In: H.G. Baker & G.L. Stebbins (eds.), The genetics of colonizing species, 147–172. Academic Press, London [in English].
Brandes, D. (1983). Flora und Vegetation der Bahnhofe Mitteleuropas. Phytocoenologia, v. 11, 1–8 [in German].
Davis, M.A. & Thompson, K. (2001). Invasion terminology: Should ecologists define their terms differently than others? No, not if we want to be of any help! Bulletin of the Ecological Society of America, 82, 206 [in English].
Elton, Ch.S. (1958). The ecology of invasions by animals and plants. London [in English].
Eser, U. (1999). Der Naturschutz und das Fremde. Ökologische und normative Grundlagen der Umweltethik. Tübingen. [in German].
Faliński, J.B. (Ed.). (1968). Synantropizacja szaty roślinnej. I. Neofityzm i apofityzm w szacie roślinnej Polski. Mater. Zakladu Fitosocjol. Stosowanej Uniw. Warszawsk, 25: 1–229 [in Polish].
Falk-Petersen, J., Bohn, T., Sandlund, O.T. (2006). On the numerous concepts in invasion biology. Biological Invasions, 8, 1409–1424 [in English].
Hejný, S. & Jehlík, V. (1972). Hemerochorous dispersal of adventitious plants from the viewpoint of frequency of different ways of introduction — a proposal of terminology. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica, 7, 91–93 [in English].
Holub, J. (1971). Notes on the terminology and classification of synanthropic plants; with examples from the Czechoslovak flora. Saussurea, 2, 5–18 [in English].
Jalas, J. (1955). Hemerobe und hemerochore Pflanzenarten. Ein terminologischer Reformversuch. Acta Societatis pro Fauna et Flora Fennica, 72 (11), 1–15 [in German].
Kasperek, G. (1999). Neophytie unter arealkundlichen und standortökologischen Aspekten, dargestellt an einer Fallstudie aus dem Flußgebiet der Eifel-Rur. Westdeutschland. — Erdkunde, 53: 330-348 [in German].
Kasperek, G. (2008). Eine Bibliographie zur Klassifikation von Anthropochoren. Braunschweiger Geobotanische Arbeiten, 9, 345–362 [in German].
Kopecký, K. (1967). Die flußbegleitenden Neophytengesellschaften Impatienti-Solidaginetum in Mittelmähren. Preslia, 39, 5–15 [in German].
Kornaś, J. (1968). A geographical-historical classification of synanthropic plants. Mater. Zakladu Fitosocjol. Stosowanej Uniw. Warszawsk, 33–4122 [in English].
Kowarik, I. (1992). Einführung und Ausbreitung nichteinheimischer Gehölzarten in Berlin und Brandenburg und ihre Folgen für Flora und Vegetation. Ein Modell für die Freitsetzung gentechnisch veranderter Organismen. Verhandlung des Botanischen Vereins von Berlin und Brandenburg, 3: 1–188 [in German].
Krause, J. (1929). Bemerkungen über anthropogene Pflanzenverbreitung in Mitteleuropa. Jahresberichte der Schlesischen Gesellschaft für Vaterländische Cultur, 102, 51–56.
Kreh, W. (1952). Von der Veränderung des Landschaftsbildes durch neueinwan-dernde Pflanzen. Veröffentlichungen Naturschutz und Landschaftspflege Baden-Württemberg, 5, 68–71 [in German].
Kreh, W. (1955). Das Ergebnis der Vegetationsentwicklung auf dem Stuttgarter Trümmerschutt. Mitteilungen der floristisch-soziologischen Arbeitsgemeinschaft, 5, 69–75 [in German].
Kreh, W. (1957). Zur Begriffsbildung in der Adventivfloristik. Mitteilungen der floristisch-soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F, 6/7, 90–95 [in German].
Křyvánek, M. & Pyšek P. (2006). Predicting invasions by woody species in a temperate zone: a test of three risk assessment scemes in the Czech Republic (Central Europe). Diversity and distributions, 12 (3), 319–327 [in English].
Linkola, K. (1916). Studien über den Einfluß der Kultur auf die Flora in den Gegenden nördlich vom Ladogasee. I. Allgemeiner Teil. Acta Societatis pro Fauna et Flora Fennica, 45, no. 1 [in German].
Malmgren, U. (1978). Synantropernas indelning och floristiska karakteristik. Svensk Botanisk Tidskrift, 72, 137–142 [in Swedish].
Mosyakin, S.L. & Fedoronchuk, M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kyiv [in English].
Oberdorfer, E. (1966). Grünlandgesellschaften und Grünlandprobleme in Chile im Rahmen der chilenischen Vegetationsgliederung. Tüxen, Reinhold (Hg.), Anthropogene Vegetation, Den Haag, 212–222 [in German].
Passarge, H. (1988). Neophyten-reiche markische Bahnbegleitgesellschaften. Gleditschia, v. 16, no. 2, 187–197 [in German].
Protopopova, V.V., Shevera, M.V. & Mosyakin, S.L. (2006). Deliberate and unintentional introduction of invasive weeds: a case study of the alien flora of Ukraine. Euphytica, 148, 17–33 [in English].
Pyšek, P. (1995). On the terminology used in plant invasion studies. Plant invasions — general aspects and special problems. P. 71–81 [in English].
Pyšek, P., Sadlo, Y. & Mandak, B. (2002). Catalogue of alien plants of the Czech Republic. Preslia, 74, 97–186 [in English].
Rikli, M. (1903). Die Antropochoren und der Formenkreis des Nasturtium palustre DC. Bot. Gesellcherft, 13, 12–14 [in German].
Rousseau, C. (1971). Une classification de la flore synanthropique du Québec et de l'Ontario. II. Liste des espèces. Naturaliste Canadien, 98, 697–730 [in French].
Schroeder, F.-G. (1969). Zur Klassifizierung der Anthropochoren]. Vegetatio, XVI, 225–2386 [in German].
Sukopp, H. (1957). Der Einfluß des Menschen auf die Vegetation. Mitteilungen der floristisch-soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F, 6/7, 396–398 [in German].
Thellung, A. (1915). Pflanzenwanderungen unter dem Einfluss des Menschen. Beibl. Englers Bot. Jahrb. 53, Beibl. Nr. 116: 37–66 [in German].
Tokarska-Guzik, B., Dajdok, Z., Zając, M. et al. (2012). Rośliny obcego pochodzenia w Polsce ze szczególnym uwzględnieniem gatunków inwazyjnych. Warszawa. 106 s. [in Polish].
Tüxen, R. (1957). Entwurf einer Definition der Pflanzengesellschaft (Lebensgemeinschaft). Mitteilungen der floristisch-soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F, 6/7, 151 [in German]
Viegi, L., Cela-Renzoni, G., Garbari, F. (1974). Flora esotica d'Italia. Lavori della Società Italiana Biogeografia Forli, 4, 125–220 [in Italian].
Vogel, P. (1996). Bemerkenswerte Pflanzenfunde auf den Bahnanlagen der Deutschen Bundesbahn im Stadtgebiet von Karlsruhe]. Beitr. Naturk. Forsch. Sudwestdeutschland, 54, 37–44 [in German].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
