Синтез правових аспектів як методологічних засад земле- і природокористування, що ґрунтуються на чинних земельних нормах конституції України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2023.278534Ключові слова:
методологія, земля та її природні ресурси, звершення земельної реформи, механізми, система, правоАнотація
Доведено, що Основний Закон України, на відміну від інших держав, однозначно визнає український народ (усіх громадян України) єдиним і абсолютним власником землі та її природних ресурсів як природних об’єктів права власності — основного національного багатства, яке де-юре перебуває під особливою охороною держави. Метою статті є узагальнення основних емпіричних результатів аналізу й синтезу нормативно-правових аспектів стосовно методологічних засад користування землею та її природними ресурсами як природними об’єктами права власності українського народу для застосування науково обґрунтованих методів і способів прав природокористування на практиці, у тому числі в агросфері. Прогнозується, що повноцінна реалізація окреслених конституційних земельних прав громадян як загальнонаціональних, а також практичне втілення відповідних заходів на всіх рівнях як головних механізмів їх (прав) захисту й реалізації дозволить у короткостроковій перспективі забезпечити комфортну життєдіяльність усіх правопослушних громадян України. У цьому зв’язку вимагається першочергове введення так званої земельно-аграрної реформ у конституційне поле України, а також взяття всіх природних об’єктів права власності українського народу на загальнонаціональний позавідомчий баланс у новоствореній Національної земельній установі України. З’ясовано, що розробка законодавчих актів і нормативних документів для практичного застосування конкретних механізмів, методів і способів природокористування, у тому числі в агросфері, вимагає підготовки відповідних методичних матеріалів за окремим державним замовленням.
Посилання
Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine]. (1996). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy — Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 30 [in Ukrainian].
Vernadskiy, V.I. (2004). Biosfera i noosfera [Biosphere and noosphere]. M.: Airys-press [in Russian].
Muntian, V.L. (2012). Aktualnist ekolohizatsii zemelnoho zakonodavstva Ukrainy [The relevance of greening the land legislation of Ukraine]. Pravo Ukrainy: Yurydychnyi zhurnal — Law of Ukraine: Legal journal, 7, 28–32 [in Ukrainian].
Druhak, V.M., Tretiak, N.A. (2013). Metodolohichni zasady formuvannia ekolohii zemlekorystuvannia v systemi suspilnykh interesiv [Methodological principles of formation of land use ecology in the system of public interests]. Ekolohichni nauky — Environmental sciences, 1, 61–68 [in Ukrainian].
Nosik, V. (2022). Zakhyst prava vlasnosti na zemliu yak osnovne natsionalne bahatstvo Ukrainskoho narodu: vyklyky voiennoho stanu ta problemy yikh podolannia [Protection of land ownership as the main national wealth of the Ukrainian people: challenges of martial law and problems of overcoming them]. Mizhnarodno-pravova otsinka rosiiskoi voiennoi ahresii v Ukraini ta zakhyst fundamentalnykh prav liudyny: materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Kyiv, 16 lypnia 2022 r.) — International legal assessment of Russian military aggression in Ukraine and the protection of fundamental human rights: materials of the international scientific and practical conference (p. 79–83). Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka, Asotsiatsiia ukrainskykh pravnykiv. Kyiv: “Vydavnytstvo Liudmyla” [in Ukrainian].
Shulha, M.V. (2012) Pravovi zasady derzhavnoi zemelnoi polityky Ukrainy [Legal foundations of the state land policy of Ukraine]. Pravo Ukrainy: Yurydychnyi zhurnal — Law of Ukraine: Legal journal, 7, 22–27 [in Ukrainian].
Kovaliv, О.І. (2019). Sutnist konstytutsiinoi formuly zakhystu prav usikh subiektiv prava vlasnosti i hospodariuvannia v protsesi korystuvannia pryrodnymy obiektnymy chuzhoi vlasnosti [The essence of the constitutional formula for the protection of the rights of all subjects of property rights and management in the process of using natural objects of another’s property]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced Nature Management, 4, 87–100 [in Ukrainian].
Kovaliv, O. (2016). Zvershennia zemelnoi reformy v Ukraini: nova paradyhma: monohrafiia [Completion of land reform in Ukraine: new paradigm: monograph]. Kyiv: DIA [in Ukrainian].
Kovaliv, O. (2016). Teoretychno-metodolohichni zasady zvershennia zemelnoi reformy v Ukraini yak nova paradyhma [Theoretical and methodological principles of land reform in Ukraine as a new paradigm]. WSPUPRACA EUROPEJSKA, 3 (10), 35–47 [in Ukrainian].
Zemelnyi kodeks Ukrainy № 2768-III vid 25 zhovtnia 2001 roku [Land Code of Ukraine No. 2768-III dated October 25, 2001]. (2002). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy — Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 3–4, 27. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 [in Ukrainian].
Tsyvilnyi kodeks Ukrainy № 435-IV vid 16 sichnia 2003 roku [Civil Code of Ukraine No. 435-IV dated January 16, 2003]. (2003). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy — Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 40–44, 356. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
