Дослідження екологічної безпеки та економічної ефективності дигестату як біодобрива
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2023.282744Ключові слова:
сталий розвиток, екологізація землеробства, сільське господарство, органічне виробництво]Анотація
Проведене дослідження присвячено: значенню раціонального використання природних ресурсів завдяки ефективному поводженню з відходами; формуванню концепції ресурсозберігаючого АПК за рахунок розроблення і впровадження біоорганічних технологій вирощування сільськогосподарських культур для виробництва біопалив із агробіомаси та відходів галузі тваринництва; забезпеченню енергетичної незалежності галузі та формуванню продовольчої безпеки країни. Удосконалений механізм впровадження екологічних інновацій сприятиме: підвищенню економічної ефективності аграрного сектору як ключового фактора позитивних змін задля пошуку нових більш ефективних і досконалих впроваджень екологічних інновацій у розвиток продовольчої безпеки держави; зменшенню впливу антропогенної діяльності людини на навколишнє природне середовище та покращенню соціально-економічних показників сільського розвитку. Визначено, що дигестат містить значну кількість мінеральних елементів (азот, фосфор, калій). За швидкістю дії (поглинання елементів рослинами) він нагадує мінеральні добрива, оскільки елементи N, P і K легко доступні рослинам. Встановлено, що розрахунки вартості органічних добрив на основі гною корів, а також дигестату, який отримують із біореактора при виробництві біогазу, показали, що грошовий вираз органо-мінералізованого екологічно чистого добрива, яке отримують після бродильних процесів із біогазового реактора, на основі дигестату, варто формувати, сумуючи вартість поживних хімічних елементів, з яких воно складається. Автори статті Гончарук І.В., Панцирева Г.В. та Вовк В.Ю. є виконавцями прикладного дослідження на тему “Розробка біоорганічних технологій вирощування сільськогосподарських культур для виробництва біопалив і забезпечення енергонезалежності АПК” (номер державної реєстрації 0123U100311).
Посилання
Mazur, V.A., Branitskyi, Y.Y., Pantsyreva, H.V. (2020). Bioenergy and economic efficiency technological methods growing of switchgrass. Ukrainian Journal of Ecology, 10 (2), 8–15 [in English].
Palamarchuk, V.D., Krychkovskyi, V.Yu. (2020). Efektyvnist vykorystannia dyhestatu pry vyroshchuvanni morkvy ta buriakiv stolovykh [The efficiency of using digestate in the cultivation of carrots and table beets]. Kormy i kormovyrobnytstvo — Fodder and fodder production, 90, 68–82 [in Ukrainian].
Mazur, V., Pantsyreva, H., Mazur, K., Myalkovsky, R., Alekseev, O. (2020). Agroecological prospects of using corn hybrids for biogas production. Agronomy Research, 18, 205–219 [in English].
Petrenko, I.O. (2020). Instrumenty ekonomichnoho zabezpechennia ekolohichnoi bezpeky v ahrarnomu sektori [Tools for economic provision of environmental security in the agricultural sector]. AhroSvit — AhroWorld, 3, 15–21 [in Ukrainian].
Rybina, L.O. (2009). Ekolohichni aspekty innovatsiinoho rozvytku APK [Environmental aspects of agricultural development innovation]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu — Bulletin of the Sumy National Agrarian University, 2, 78–83 [in Ukrainian].
Amanpreet, S., Harmandeep, S. (2020). Organic Grain Legumes in India: Potential Production Strategies, Perspective and Relevance. Legume Crops — Prospects, Production and Uses, 1–18 [in English].
Nosheen, S., Ajmal, I., Song, Y. (2021). Microbes as Biofertilizers a Potential Approach for Sustainable Crop Production. Sustainability, 13 (4), 1–20 [in English].
Kaletnik, H., Pryshliak, V., Pryshliak, N. (2019). Public Policy and Biofuels: Energy, Environment and Food Trilemma. Journal of Environmental Management & Tourism, 10 (24), 479–487 [in English].
Mazur, V.A., Didur, I.M., Pantsyreva, H.V. (2020). Obgruntuvannia adaptyvnoi sortovoi tekhnolohii vyroshchuvannia zernobobovykh kultur v pravoberezhnomu Lisostepu Ukrainy [Substantiation of adaptive varietal technology of legume cultivation in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine]. Silske hospodarstvo ta lisivnytstvo — Agriculture and forestry, 18, 5–17 [in Ukrainian].
Pantsyreva, H.V. (2020). Vplyv tekhnolohichnykh pryiomiv vyroshchuvannia na zernovu produktyvnist zernobobovykh kultur v umovakh pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Influence of technological methods of cultivation on grain productivity of legumes in the conditions of the Right-Bank Forest-steppe of Ukraine]. Naukovi dopovidi NUBIP — Scientific reports of NULES, 5 (87), 1–9 [in Ukrainian].
Veklych, O.O. (2003). Ekonomichnyi mekhanizm ekolohichnoho rehuliuvannia v Ukraini [The economic mechanism of environmental regulation in Ukraine]. Kyiv: Ukrainian Institute of Environment and Resources Research [in Ukrainian]
Honcharuk, I., Matusyak, M., Pantsyreva, H., Kupchuk, I., Prokopchuk, V., Telekalo, N. (2022). Peculiarities of reproduction of pinus nigra arn. in Ukraine. Bulletin of the Transilvania University of Brasov, Series II: Forestry, Wood Industry, Agricultural Food Engineering, 15 (64), 33–42 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
