Robinia pseudoacacia L.— важливий інтродукований деревний вид у захисних насадженнях лісоаграрних ландшафтів України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2023.282750Ключові слова:
лісові меліорації, агроландшафт, лісова екосистема, інвазіїАнотація
У статті проаналізовано значення робінії звичайної (акація біла, Robinia pseudoacacia L.) в лісоаграрних ландшафтах України. У результаті створення штучних насаджень та інвазійного поширення робінія звичайна стала частиною ландшафту низки країн Європи, зокрема і України, а також складовою культури та економіки, включаючи культурну та історичну спадщину. У деяких країнах Європи ця деревна порода є економічно важливою і використовується для отримання ділової деревини і дров, біомаси для енергетичних потреб, меду, для боротьби з ерозією, в озелененні населених місць, фіторемедіації забруднених ґрунтів тощо. В Україні акація біла займає близько 5% загальної площі лісів і широко використовується у створенні захисних лісових насаджень (протиерозійних, стокорегулювальних, полезахисних лісових смуг) та у бджільництві для отримання меду. Водночас ця інвазійна рослина становить загрозу для збереження аборигенних видів і природних середовищ існування. Однак можливість неконтрольованого поширення робінії звичайної в агроландшафтах України за межі захисних насаджень є значно обмеженою наявністю сільськогосподарських угідь, що інтенсивно обробляються (рілля). У лісах поширення акації білої контролюється відповідними рубками. Заборона на використання робінії звичайної при відтворенні лісів призведе до проблеми при лісовідновленні захисних лісових насаджень, зокрема протиерозійних і полезахисних лісосмуг, в яких вона була головною породою. Тому пропонуємо збалансований підхід, який передбачає контрольоване використання акації білої в лісовій меліорації, у лісовому та сільському господарствах (з метою отримання деревини, меду, кормової сировини) та біоенергетиці (деревна біомаса), з одночасним недопущенням її інвазій у екосистеми природно-заповідного фонду. Такий підхід є узгодженим із Державною стратегією управління лісами України до 2035 року та екологічною політикою Європейського Союзу у сфері менеджменту інвазійних чужорідних видів рослин.
Посилання
Pylypenko, O.I., Yukhnovskyi, V.Yu. (Ed.), Dudarets, S. M., Maliuha, V. M. (2010). Lisovi melioratsii: pidruch. [Forest reclamation: textbook]. Kyiv: Agrarian Education [in Ukrainian].
Furdychko, O.I. (2014). Ahroekolohiia: monohr. [Agroecology: monograph]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
Furdychko, O.I., Tymochko, I.Ya. (2020). Metodolohichni osnovy kontseptsii stvorennia stabilnoho ekolohichno stiikoho prostoru ahrolandshaftakh [Methodological bases of the concept creating a stable ecologically sustainable space in agrolandscapes]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature using, 2, 60–66. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2020.208809 [in Ukrainian].
Stadnyk, A.P. (2018). Optymizatsiia struktury zakhysnykh lisovykh nasadzhen ta yikh system v ahrolandshaftakh Ukrainy [Optimization of the structure of protective forest plantations and their systems in agricultural landscapes of Ukraine]. Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy — Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 16, 70–80. DOI: https://doi.org/10.15421/411808 [in Ukrainian].
Zahalna kharakterystyka lisiv Ukrainy. Derzhavne ahentstvo lisovykh resursiv Ukrainy [General characteristics of the forests of Ukraine. State Forest Resources Agency of Ukraine]. URL: https://forest.gov.ua/napryamki-diyalnosti/lisi-ukrayini/zagalna-harakteristika-lisiv-ukrayini [in Ukrainian].
Statystychnyi zbirnyk “Silske hospodarstvo Ukrainy” za 2021 rik. [Statistical collection “Agriculture of Ukraine” for 2021]. (2022). State Statistics Service of Ukraine. URL: https://ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
Tkach, V. (2012). Lisy ta lisystist v Ukraini: suchasnyi stan i perspektyvy rozvytku [Forests and forest cover of Ukraine: the current state and perspectives of development]. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal — Ukrainian Geographical Journal, 2, 49–55 [in Ukrainian].
Perelik invaziinykh vydiv derev iz znachnoiu zdatnistiu do nekontrolovanoho poshyrennia, zaboronenykh do vykorystannia u protsesi vidtvorennia lisiv: Nakaz Ministerstva zakhystu dovkillia ta pryrodnykh resursiv Ukrainy vid 03.04.2023 № 184 [List of invasive species of trees with a significant ability to spread uncontrollably, prohibited for use in the process of forest reproduction: Order of the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine dated April 3, 2023 No. 184]. (2023). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0641-23#Text [in Ukrainian].
Maliuha, V.M., Dudarets, S.M. (2019). Osoblyvosti vykorystannia robinii psevdoakatsii u protyeroziinykh nasadzhenniakh [Peculiarities of using Robinia pseudoacacia in anti-erosion stands]. Lisove i sadovo-parkove hospodarstvo — Forestry and landscape gardening, 15. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/lis/article/view/13146 [in Ukrainian].
Bashutska, U.B., Kremer, T. (2020). Ekolohichne otsiniuvannia derevyny robinii zvychainoi ta rekultyvovanykh vidvaliv shakht yak rezervnoi terytorii dlia yii vyroshchuvannia [Ecological assessment of black locust wood and coal-mining dumps, as a reserve area for its cultivation]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific bulletin of UNFU, 30 (3), 51–59. DOI: https://doi.org/10.36930/40300310 [in Ukrainian].
Lakyda, P.I., Sytnyk, S.A. (2019). Produktsiia fitomasy nadzemnoi chastyny robiniievykh derevostaniv u lisovykh kulturakh Pivnichnoho Stepu Ukrainy [Live biomass production of the aboveground parts of black locust stands in forest plantations of the Northern Steppe of Ukraine]. Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy — Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 19, 124–134. DOI: https://doi.org/10.15421/411934 [in Ukrainian].
Solomakha, I., Tymochko, I., Postoienko, V. & Solomakha, V. (2022). Nektaronosni ta pylkonosni roslyny u lisovykh nasadzhenniakh Serednoho Lisostepovoho Prydniprovia [Nectaronous and pollonous plants in forest plantations of the Middle Forest-Steppe of Prydniprovia]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 38–45. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.257124 [in Ukrainian]
Solomakha, I.V., Postoienko, D.M., Solomakha, V.A. (2023). Polovi lisosmuhy Serednoho lisostepovoho Prydniprovia yak syrovynni uhiddia dlia bdzhilnytstva [Field forest strips of the Middle Dnipro Area Forest-Steppe as raw areas for beekeeping]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 58–57. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2023.276726 [in Ukrainian].
Tymochko, I. (2021). Osoblyvosti rozpodilu nektaronosnykh ta pylkonosnykh roslyn u lisovykh nasadzhennyakh Pivnichno-Skhidnoho Lisostepu Ukrayiny [Peculiarities of the distribution of nectar-bearing and pollenbearing plants in forest stands of the North-Eastern Forest Steppe of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 31–36. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2021.252953 [in Ukrainian].
Shevchyk, V.L., Borysenko, M.M., Solomakha, I.V., Solomakha, V.A. (2022). Osoblyvosti vykorystannia lisovykh nasadzhen Serednoho Prydniprovia z uchastiu Robinia pseudoacacia yak syrovynnykh uhid dlia bdzhilnytstva [Peculiarities of the Middle Prydniprovia forest plantations use with the participation of Robinia pseudoacacia as raw material land for beekeeping]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 55–63. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2022.263317 [in Ukrainian].
Razanova, O.P., Lotka, H.I. (2020). Akatsiia bila, yak kormovyi resurs dlia rozvytku bdzholynykh simei [Acacia white as a feed resource for the development of bee families]. Silske hospodarstvo ta lisivnytstvo. Roslynnytstvo, suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku — Agriculture and Forestry. Plant production, current state and prospects for development, 19, 86–97. DOI: https://doi.org/10.37128/2707-5826-2020-4-8 [in Ukrainian].
Vítková, M., Pergl, J., Sádlo, J., Krumm, F. (Ed.), Vitkova, L. (Ed.). (2016). Black locust: from global ecology to local management — a case study from the Czech Republic. Introduced tree species in European forests: opportunities and challenges. European Forest Institute, 2016. P. 306–318 [in English].
Vítková, M., Müllerová, J., Sádlo, J. et al. (2017). Black locust (Robinia pseudoacacia) beloved and despised: A story of an invasive tree in Central Europe. Forest Ecology and Management, 384, 287–302. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2016.10.057 [in English].
Grünewald, H., Böhm, C., Quinkenstein, A. et al. (2009). Robinia pseudoacacia L.: a lesser known tree species for biomass production. Bioenerg Res., 2 (3), 123–133. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s12155-009-9038-x [in English].
Rédei, K., Osváth-Bujtás, Z., Veperdi, I. (2008). Black Locust (Robinia pseudoacacia L.) Improvement in Hungary: a review. Acta Silv Lign Hung., 4, 127–132 [in English].
Wojda, T., Klisz, M., Jastrzebowski, A. et al. (2015). The geographical distribution of the black locust (Robinia pseudoacacia L.) in Poland and its role on non-forest land. Papers on Global Change IGBP, 22 (1), 101–113 [in English].
Zavialova, L.V. (2017). Vydy invaziinykh roslyn, nebezpechni dlia pryrodnoho fitoriznomanittia obiektiv pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy [Invasive plants species that are dangerous for the natural phytodiversity of the objects of the nature reserve fund of Ukraine. Biolohichni systemy — Bological systems, 9 (1), 87–107 [in Ukrainian].
Protopopova, V.V., Shevera, M.V. (2019). Invasive species in the flora of Ukraine. I. The group of highly active species [Invaziini vydy u flori Ukrainy. I. Hrupa vysoko aktyvnykh vydiv]. Geo&Bio, 17, 116–135. DOI: https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.116 [in Ukrainian].
Shevchyk, V.L., Bakalyna, L.V. (2002). Osoblyvosti vidnovlennia shyrokolystianykh derev u nasadzhenniakh robinii u Kanivskomu pryrodnomu zapovidnyku [Features of restoration of broad-leaved trees in robinia stands in the Kaniv nature reserve]. Zapovidna sprava v Ukraini — Nature conservation in Ukraine, 8 (2), 29–36 [in Ukrainian].
Papaioannou, A., Chatzistathis, T., Papaioannou, E., Papadopoulos, G. (2016). Robinia pseudoacacia as a valuable invasive species for the restoration of degraded croplands. CATENA, 137, 310–317. DOI: https://doi.org/10.1016/j.catena.2015.09.019 [in English].
Böhm, C., Quinkenstein, A., Freese, D. (2011). Yield prediction of young black locust (Robinia pseudoacacia L.) plantations for woody biomass production using allometric relations. Ann For Res., 54, 215–227 [in English].
Vítková, M, Sádlo, J., Roleček, J. et al. (2020). Robinia pseudoacacia —dominated vegetation types of Southern Europe: Species composition, history, distribution and management. Science of The Total Environment, 707, 134857. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969719348491. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.134857 [in English].
Derzhavna stratehiia upravlinnia lisamy Ukrainy do 2035 roku: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 29.12.2021 № 1777-r [The State Forest Management Strategy by 2035: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated December 29, 2021, no 1777-r]. (2021). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-2021-%D1%80#n10 [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
