Періодизація еволюції вчення про системи землеробства в Україні у контексті розвитку систем сільського господарства
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2023.282757Ключові слова:
сівозміни, рослини, родючість, ґрунт, сучасна аграрна освіта, рільництво, коефіцієнт інтенсивності використання земліАнотація
Викладена періодизація розвитку вчення про системи землеробства в контексті еволюції систем ведення сільського господарства. Висвітлено внесок учених і виробничників у розробку наукових основ систем землеробства і впровадження їх у хліборобську практику. Акцентовано увагу на складний і тривалий шлях формування поглядів необхідності теоретичних основ систем землеробства. В еволюційному розвитку вчення про системи землеробства науковці Білоцерківського НАУ виділяють три етапи. Перший етап (дореволюційний, до 1917 р.) включає три періоди: перший (виникнення вчення) охоплює другу половину 18 ст. (основоположниками вчення були А.Т. Болотов, І.М. Комов, В.О. Левшин, Д.М. Полторацький, І.І. Самарін), другий (закладання наукових основ систем землеробства) — першу половину 19 ст. (М.Г. Павлов, Я.А. Ліновський, С.М. Усов), третій (становлення теоретичних основ систем землеробства) — другу половину 19 ст. — початок 20 ст. (О.І. Скворцов, О.В. Совєтов, О.М. Енгельгардт, О.П. Людоговський, І.О. Стебут, О.С. Єрмолов). Другий (радянський) етап включає два періоди: перший тривав до середини 20 ст. (В.Р. Вільямс, Д.М. Прянишников, М.М. Тулайков та ін.), другий — до 90-х років 20 ст. (В.П. Нарциссов, С.О. Воробйов, Д.І. Буров, О.М. Каштанов та ін.). Третій (сучасний) етап бере початок із 90-х років 20 ст. і триває по сьогодні та характеризується агроландшафтним підходом до розробки й удосконалення систем землеробства. Помилковою виявилася думка тих учених, які розглядали систему землеробства поза зв’язком із системами ведення сільського господарства, обґрунтовуючи комплекс агротехнічних заходів тільки з однієї природно-наукової сторони й оцінювали ефективність систем землеробства лише за їх здатністю підтримувати й підвищувати родючість ґрунту.
Посилання
Prymak, I.D., Martyniuk, I.V., Fedoruk, Yu.V. et al. (2022). Naukovi osnovy suchasnykh system vitchyznianoho zemlerobstva [Scientific foundations of modern systems of domestic agriculture]. Vinnytsia: “TVORY” [in Ukrainian].
Yeshchenko, V.O., Prymak, I.D. (2011). Systemy zemlerobstva: vid nazvy do zmistu. Avtokhtonni ta introdukovani roslyny [Agricultural systems: from name to content. Autochthonous and introduced plants]. Zb. nauk. prats Natsionalnoho dendrolohichnoho parku “Sofiivka” — Coll. of scientific works of the Sofiivka National Dendrological Park, issue 7, 128–135 [in Ukrainian].
Manko, Yu.P., Tanchyk, S.P., Prymak, O.I., Prymak, I.D. (2011). Evoliutsiia ta suchasnyi zmist poniattia systemy zemlerobstva. Posibnyk ukrainskoho khliboroba [The evolution and modern meaning of the concept of the farming system. Ukrainian farmer’s guide]. P. 77–82 [in Ukrainian].
Prymak, I.D., Yezerkovska, L.V., Fedoruk, Yu.V. et. al. (2020). Zemlerobstvo: pidruchnyk [Agriculture: textbook]. Vinnytsia: TOV “TVORY”. P. 445–571 [in Ukrainian].
Prymak, I.D., Riaba, O.I. (2012). Evoliutsiia parovoi systemy zemlerobstva v buriakosiiuchykh raionakh Ukrainy [Evolution of the steam farming system in the beet-growing areas of Ukraine]. Naukovi dopovidi NUBIP — Scientific reports of NULES, 8 (30), 27–36 [in Ukrainian].
Prymak, I.D., Tkachuk, V.M., Tsentylo, L.V., Prymak, O.I. (2014). Istoriia ahronomichnoi nauky i tekhniky: navchalnyi posibnyk [History of agronomic science and technology: study guide]. Vinnytsia: TOV “Nilan — LTD”. P. 39–119 [in Ukrainian].
Prymak, I.D., Verhunov, V.A., Roshko, V.H. et al. (2004). Systemy zemlerobstva: istoriia yikh rozvytku i naukovi osnovy: pidruchnyk [Agricultural systems: history of their development and scientific foundations: textbook]. Bila Tserkva. P. 4–238 [in Ukrainian].
Kaspekowiz, A. (1826). Rolnictwo. T. I, 2. Lwow [in Polish].
Riaba, O.I. (2011). Evoliutsiia poniattia i zmistu systemy zemlerobstva [Evolution of the concept and content of the farming system]. Ahrobiolohiia: zbirnyk naukovykh prats — Agrobiology: collection of scientific papers, issue 5 (84), 43–49. Bila Tserkva: Bila Tserkva National Agrarian University [in Ukrainian].
Riaba, O.I. (2012). Pytannia udoskonalennia i zaminy parovoi systemy zemlerobstva v periodychnykh vitchyznianykh vydanniakh druhoi polovyny XVIII st. [The issue of improvement and replacement of the steam system of agriculture in periodical domestic publications of the second half of the 18th century]. Kormy i kormovyrobnytstvo: mizhvidomchyk tematychnyi naukovyi zbirnyk — Fodder and fodder production: interdepartmental thematic scientific collection, 72, 184–192 [in Ukrainian].
Moszunski, K. (1920). Kultura ludowa slowian. T. 1. P. 4–6. Krakow [in Polish].
Ransome, A. (1843). The implements of agriculture. London [in English].
Hamm, W. (1858). Die landwirtschaftliche Gerate und Maschinen Englands. Braunschweig [in German].
Prymak, I., Riaba, O., Yeshchenko, O., Opryshko, V. (2011). Problema klasyfikatsii suchasnykh system zemlerobstva. [The problem of classification of modern farming systems]. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu — Bulletin of the Lviv National Agrarian University, 15 (2), 223–234. Lviv: Lviv National Agrarian University [in Ukrainian].
Prymak, I.D., Prymak, O.I. (2009). Do pytannia istorii vynyknennia zemlerobskoi tekhniky [To the question of the history of the emergence of agricultural machinery]. Ahrobiolohiia: Zbirnyk naukovykh prats — Agrobiology: collection of scientific papers, Issue 1 (64), 52–60. Bila Tserkva [in Ukrainian].
Riaba, O.I. (2010). Evoliutsiia ornoi tekhniky za prymityvnykh system zemlerobstva [Evolution of plowing technology under primitive farming systems]. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu — Bulletin of the Lviv National Agrarian University, 14 (2), 353–363. Lviv: Lviv National Agrarian University [in Ukrainian].
Prymak, I.D., Kolesnyk, T.V., Riaba, O.I. (2011). Vynyknennia ta rozvytok gruntozakhysnoho obrobitku za riznykh system zemlerobstva v Ukraini [The emergence and development of soil protection cultivation under different agricultural systems in Ukraine]. Osnovy biolohichnoho roslynnytstva v suchasnomu zemlerobstvi: zbirnyk naukovykh prats Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva — Basics of biological crop production in modern agriculture: collection of scientific works of the Uman National University of Horticulture, 252–256. Uman: Uman communal publishing and printing enterprise [in Ukrainian].
Fritz, H. (1880). Hand buchderland wirtschaftlichen Maschinen. Berlin. [in German].
Petzoldt, A. (1864). Reise ins westliche und sudliche europa ische Rubland im Jahr 1855. Leipzig [in German].
Wagner, W. (1926). Diechinesieche Landwitschaft. Berlin [in German].
Prymak, I.D., Harbuzova, T.V., Prymak, O.I. (2005). O.P. Liudohovskyi — osnovopolozhnyk silskohospodarskoi ekonomii. Do 165-richchia z dnia narodzhennia [O.P. Ludogovskyi is the founder of agricultural economics. To the 165th anniversary of the birth]. Ahrarni Visti — Agricultural news, 2, 27 [in Ukrainian].
De Candolle. (1883). Pflanzenphysiologie [in German].
Leser, P. (1931). Entstehung und Verbreitung des Pfluges. Aschendorff. Münster [in German].
Braungart, R. (1881). Die Ackerdaugerate in ihre praktischen Beziehungen. Heidelberg [in German].
Braungart, R. (1912). Die Urcheimat der Land wirt schaft allerindo gegermanischen Volker. Heidelberg [in German].
Franklin, T.V. (1948). A Historie of Agriculture. London [in English].
Ryzhuk, S., Prymak, I. (2005). Malovidomi fakty naukovoi spadshchyny akademika V.R. Viliamsa [Littleknown facts of the scientific heritage of Academician V.R. Williams]. Istoriia ukrainskoi nauky na mezhi tysiacholit: zb. nauk. prats — The history of Ukrainian science on the threshold of millennia: coll. of science works, issue 20, 173–183. Kyiv [in Ukrainian].
Tanchyk, S.P., Riaba, O.I. (2011). Do pytannia vynyknennia ta stanovlennia travopilnoi systemy zemlerobstva [To the question of the emergence and formation of the grass-field farming system]. Bioresursy i pryrodokorystuvannia: Naukovyi zhurnal — Bioresources and nature management: scientific journal, vol. 3, No 1–2, 68–76 [in Ukrainian]
Prymak, I.D., Prymak, O.I. (2004). Tvorets travopilnoi systemy zemlerobstva (do 65-richchia z dnia smerti V.R. Viliamsa) [The creator of the grass-field farming system (to the 65th anniversary of the death of V.R. Williams)]. Ahrarni visti — Agricultural news, 4, 29–30 [in Ukrainian].
Ryzhuk, S.M., Prymak, I.D. (2005). Shukach istyn, zasnovnyk shkoly “sukhe zemlerobstvo” (do 130-richchia z dnia narodzhennia akademika M.M. Tulaikova) [Seeker of truths, founder of the "dry farming" school (to the 130th anniversary of the birth of academician M.M. Tulaykov)]. Istorychni zapysky: zbirnyk naukovykh prats — Historical notes: collection of scientific works, issue 7, 245–251. Luhansk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia [in Ukrainian].
Niderle, L. (1921). Zivot starych slovanu. Praha [in Czech].
Spausta, A. (1897). Wywos swiezego nawozu. Rolnik, T. 60, 101–169. LwÖw [in Polish].
Rolnik. (1871). T. 10, 2–74. LwÖw [in Polish].
Sobchyk W. (2013). Rolnictwo i srodowisko. Krakow: Wydawnictwo AGH [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
