РОЛЬ ЗМІЇНОЇ ОТРУТИ У БІОТИЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІЗМІВ
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2023.292721Ключові слова:
хижак, жертва, екологічне значення, отрута, гомеостаз, стресорний чинникАнотація
У статті розглянуто екологічне значення біотичних взаємодій між живими організмами. Висвітлено, що біотичні взаємозв’язки можуть бути внутрішньо– або міжвидовими, позитивними або негативними та охоплювати широкий спектр взаємодій, включаючи хижацтво, коменсалізм, мутуалізм, конкуренцію і паразитизм. Вказано, що найбільшу увагу дослідників привертають отрути змій, які є найкраще вивченими. Проаналізовано роль хижаків у формуванні структури і функціонуванні екосистем та виникненні адаптаційних ознак у організмів. Встановлено, що екологічна взаємодія хижак-жертва викликає взаємні фізіологічні, анатомо-морфологічні і поведінкові адаптації на індивідуальному, внутрішньо– і міжвидовому рівнях. Зазначено, що особливо важливою адаптацією, яка виникла в процесі еволюції видів є токсини отрут, а представники отруйних тварин наявні у кожній природній екосистемі. Виділено, що більше 250 000 видів тварин використовують отруту для хижацтва, а також у якості стратегії захисту і виживання. Узагальнено літературні відомості про типи отруйних тварин. Наведено дані щодо компонентного складу тваринних отрут та патологічних наслідків їхнього впливу на організм. Зазначено, що зникнення середовищ існування, зміна кліматичних показників та біологічні інвазії несуть загрозу екологічним процесам, які пов’язані із взаємодією між видами. Висвітлено важливе значення змій для природних екосистемах, їх роль у збалансуванні трофічної мережі та регуляції популяцій шкідників. З’ясовано, що з екологічної точки зору отрута змій — це важлива функціональна властивість, що опосередковує біотичну взаємодію між декількома організмами і водночас є стресорним біотичним чинником по відношенню до інших живих істот.
Посилання
Gómez, J.M., Iriondo, J.M. & Torres, P. (2023). Modeling the continua in the outcomes of biotic interactions. Ecology, 104 (4), 3995. DOI: https://doi.org/10.1002/ecy.3995 [in English].
Fraser, D., Soul, L.C., Tóth, A.B. et al. (2021). Investigating Biotic Interactions in Deep Time. Trends Ecol Evol., 36 (1), 61–75. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tree.2020.09.001[in English].
Herzig, V., Cristofori-Armstrong, B., Israel, M. R. et al. (2020). Animal toxins — Nature’s evolutionaryrefined toolkit for basic research and drug discovery. Biochem Pharmacol., 181, 114096. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bcp.2020.114096 [in English].
Mudrak, O.V., Maievskyi, O.Y., Parfenyuk, A.I. et. al. (2023). Ekoloho-biolohichne znachennya diyi otruty hadyuk na homeostaz ssavtsiv [Ecological and biological significance of the action of viper venom on the homeostasis of mammals]. Ahroekolohichnyy zhurnal — Agroecological journal, 1, 76–83. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2023.276730 [in Ukrainian].
Mudrak, O.V., Maievskyi, O.Ie., Slieptsova, I.V. (2023). Otruta hadiuk Vipera b. berus ta Vipera b. nikolskii yak stresornyi biotychnyi chynnyk [Vipera b. berus and Vipera b. nikolskii venom as a stressful biotic factor]. Prodovolcha ta ekolohichna bezpeka Ukrainy: problemy ta shliakhy yikh podolannia:materialy naukovo–praktychnoi konferentsii [Food and environmental security of Ukraine: problems and ways to overcome them: materials of the Scientific and Practical Conference] (pp.) 80–82. Kyiv: DIA [in Ukrainian]
Belgrad, B.A & Griffen B.D. (2016) Predator-prey interactions mediated by prey personality and predator hunting mode. Proc Biol Sci., 283 (1828), 20160408. DOI: https://doi.org/10.1098/rspb.2016.0408 [in English].
Radovics, D., Szabolcs, M., Lengyel, S. et al. (2023). Hide or die when the winds bring wings: predator avoidance by activity shift in a mountain snake. Front Zool., 20 (17), 1–10. DOI: https://doi.org/10.1186/s12983-023-00497-w
de Oliveira, A.N., Soares, A.M. & Da Silva, S.L. (2023). Why to Study Peptides from Venomous and Poisonous Animals? Int J Pept Res Ther., 29, 76. DOI: https://doi.org/10.1007/s10989-023-10543-0 [in English].
Holding, M. L., Trevine, V. C., Zinenko, O. et al. (2022). Evolutionary allometry and ecological correlates of fang length evolution in vipers. Proc. R. Soc., 289 (1982), 20221132. DOI: https://doi.org/10.1098/rspb.2022.1132[in English].
Avella, I., Calvete, J. J., Sanz, L. et al. (2022). Interpopulational variation and ontogenetic shift in the venom composition of Lataste’s viper (Vipera latastei, Boscá 1878) from northern Portugal. J Proteomics, 263, 104613. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jprot.2022.104613 [in English].
Matkivska, R., Samborska, I., & Maievskyi, O. (2024). Effect of animal venom toxins on the main links of the homeostasis of mammals (Review). Biomedical Reports, 20, 16. DOI: https://doi.org/10.3892/br.2023.1704 [in English].
Ferraz, C. R., Arrahman, A., Xie, C. et al. (2019). Multifunctional Toxins in Snake Venoms and Therapeutic Implications: From Pain to Hemorrhage and Necrosis. Frontiers in Ecology and Evolution., 7, 1–19. DOI: https://doi.org/10.3389/fevo.2019.00218[in English].
Luna, P., Corro, E.J, Antoniazzi R. & Dáttilo W. (2020) Measuring and Linking the Missing Part of Biodiversity and Ecosystem Function: The Diversity of Biotic Interactions. Diversity, 12 (3), 86. DOI: https://doi.org/10.3390/d12030086 [in English].
Schmitz, O.(2017). Predator and prey functional traits: understanding the adaptive machinery driving predator-prey interactions. F1000Res., 27 (6), 1767. DOI: https://doi.org/10.12688/f1000research.11813.1. [in English].
Manjur Shah, M., Sharif, U., Rufai Buhari, T., & Sabiu Imam, T. (Eds.). (2022). Snake Venom and Ecology. IntechOpen. DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.95194 [in English].
Casewell, N.R., Jackson, T.N.W., Laustsen, A.H. & Sunagar, K. (2020). Causes and Consequences of Snake Venom Variation. Trends Pharmacol Sci., 41 (8), 570–581. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tips.2020.05.006.(4) [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).