Системний аналіз якості навколишнього середовища Європи через призму еколого-економічних індикаторів
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2024.309921Ключові слова:
двоокис вуглецю, декарбонізація, кліматичні зміни, очисні фільтри, екологічна політика, евтрофікація, енергозбереження, утилізація відходів, валова додана вартістьАнотація
Головним завданням статті є дослідження антропогенного впливу на стан якості навколишнього середовища завдяки використанню екологічних і економічних індикаторів для подальшого визначення рівня необхідних природоохоронних заходів. Здійснено системний аналіз індикаторів, які визначають динаміку зміни якості довкілля в сучасних умовах трансформації господарства Європи під впливом глобалізаційних процесів. Визначено, що конкурентоспроможність сучасного виробництва залежить від ефективності використання ресурсів, яка забезпечує економічне зростання і не допускає посилення тиску на навколишнє середовище. Доведено, що темпи викидів двоокису вуглецю у високорозвинених країнах постійно скорочуються, що пов’язано з проведенням гнучкої екологічної політики та трансформацією енергетичної галузі. Встановлено, що Україні для здобуття статусу кліматично нейтральної країни необхідно використовувати сучасну систему моніторингу викидів парникових газів, оптимізувати податок на викиди СО2 та більш інтенсивно реалізовувати політику декарбонізації. При впровадженні механізмів органічного землеробства необхідно враховувати дію всіх екзо- і ендогенних чинників та потенційні переваги використання неорганічних добрив у короткостроковій перспективі. Визначено рівень забруднення фосфатами річок європейських країн та їх вплив на якість води і запропоновані дієві механізми зниження такого шкідливого впливу. Досліджено причини, які викликають евтрофікацію водойм, наслідки її впливу на стан водних екосистем і гідробіонтів та визначено площі морських акваторій з евтрофними водами. Встановлено вплив енергетичного чинника на стан якості довкілля через аналіз показника кінцевого споживання енергії домогосподарствами на душу населення в нафтовому еквіваленті. Проведено аналіз ефективності європейської політики поводження з відходами та встановлено рівень утилізації відходів упаковки в Скандинавських країнах. Визначено алгоритм розрахунку валової доданої вартості сектору екологічних товарів і послуг та її місце в структурі ВВП. Рекомендовано Україні впроваджувати досвід країн ЄС щодо фундаментальних підходів ресурсозбереження та сталого розвитку.
Посилання
Polishchuk, V.M. (2023). Yevropeiska kontseptsiia ekoloho-zbalansovanoho pryrodokorystuvannia v rynkovii ekonomitsi [European concept of ecologically balanced nature management in a market economy]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature management, 3, 39–51. DOI: 10.33730/2310-4678.3.2023.287816 [in Ukrainian].
Database on instruments used for environmental policy. (n.d.). URL: http://www2.oecd.org/ecoinst/queries/Query_2.aspx? QryCtx=1# [in English].
Khvesyk, M.A., & Lyzun, S.O. (Eds.). (2015). Ekonomichni aspekty upravlinnia pryrodnymy resursamy ta zabezpechennia staloho rozvytku v umovakh detsentralizatsii vlady v Ukraini [Economic aspects of natural resource management and ensuring sustainable development in the conditions of decentralization of power in Ukraine]. K: Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Mishchenko, V.S., Makovetska, Yu.M., Omelianenko, T.L. (2013). Instytutsionalnyi rozvytok sfery povodzhennia z vidkhodamy v Ukraini na shliakhu yevropeiskoi intehratsii [Institutional development of the field of waste management in Ukraine on the way to European integration]. K.: Public Institution “Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine” [in Ukrainian].
Mudrak, O.V., & Mudrak, H.V. (2020). Zapovidna sprava: navchalnyi posibnyk dlia studentiv haluzi znan 10 “Pryrodnychi nauky” [Protected business: educational manual for students of the field of knowledge 10 “Natural sciences”]. Kherson: OLDI-PLUS [in Ukrainian].
Dehodiuk, S.E., Dehodiuk, E.H., Pronenko, M.M., Ihnatenko, Yu.O., Pypchuk, N.M., & Muliarchuk, A.O. (2020). Efektyvnist zastosuvannia vidnovliuvanykh mistsevykh resursiv za orhanichnoho zemlerobstva: naukovo-metodychni rekomendatsii [Effectiveness of using renewable local resources in organic farming: scientific and methodological recommendations]. Vinnytsia: TOV "TVORY" [in Ukrainian].
Pysarenko, V.M., Pysarenko, P.V., Pysarenko, V.V., Horb, O.O., & Chaika, T. O. (2019). Formuvannia rodiuchosti gruntu v umovakh orhanichnoho zemlerobstva [Formation of soil fertility under conditions of organic farming]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii — Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 3, 85–91. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2019.03.11 [in Ukrainian].
Levkovska, L.V., Mandzyk, V.M. (2018). Formuvannia modeli intehrovanoho upravlinnia vodnymy resursamy v konteksti zabezpechennia staloho vodokorystuvannia [Formation of a model of integrated management of water resources in the context of ensuring sustainable water use]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature using, 2, 46–53. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2018.276332 [in Ukrainian].
Kovaliv, O. (2016). Osnovni zasady vartisnoho otsiniuvannia zemli ta yii pryrodnykh resursiv — osnovnoho natsionalnoho bahatstva Ukrainy [Basic principles of land valuation of land and its natural resources — the main national wealth of Ukraine]. Efektyvna ekonomika — Efficient economy, 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4904 [in Ukrainian].
Taxing Energy Use. (n.d.). URL: http://www.compareyourcountry.org/taxing-energy?cr=oecd&lg=en [in English].
Prykhodko, V.Yu., Safranov, T.A., & Shanina, T.P. (2019). Suchasnyi stan sfery upravlinnia ta povodzhennia z tverdymy pobutovymy vidkhodamy v Ukraini [The current state of the management and handling of solid household waste in Ukraine]. Liudyna ta dovkillia. Problemy neoekolohii — Man and environment. Problems of neoecology, 32, 58–66. DOI: https://doi.org/10.26565/1992-4224-2019-32-05 [in Ukrainian].
Matveieva, O., Shevchenko, L., & Savostenko, T. (2021). Udoskonalennia pidkhodiv shchodo povodzhennia z pobutovymy vidkhodamy Ukrainy u napriami Yevropeiskoho zelenoho kursu [Improving approaches to handling household waste in Ukraine in the direction of the European Green Course]. Aspekty publichnoho upravlinnia — Aspects of public administration, 9, 3, 5–12. DOI: https://doi.org/10.15421/152123 [in Ukrainian].
Eurostat. Environmental tax revenues. (n.d.). URL: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=env_ac_tax&lang=en [in English].
Polishchuk, V.M. (2023). Analiz yevropeiskykh statystychnykh indykatoriv efektyvnosti pryrodokorystuvannia [Analysis of European statistical indicators of the efficiency of nature management]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 3, 30–43. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2023.287761 [in Ukrainian].
Mudrak, O.V., Yermishev, O.V., Mudrak, H.V., & Skrypnyk, S.V. (2023). Environmental determinants of health of the population of Ukrainian regions in the context of sustainable development. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 14 (4), 523–530. DOI: https://doi.org/10.15421/022375 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).