Динаміка вмісту 137Cs у риб Київського та Канівського водосховищ
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2024.314919Ключові слова:
мирні та хижі види риб, моделювання, багаторічна динамікаАнотація
Метою дослідження було визначення часових параметрів динаміки питомої активності 137Cs в організмі риб Київського та Канівського водосховищ упродовж 35-річного періоду після аварії на Чорнобильській АЕС. Параметри, які характеризують динаміку вмісту 137Cs для мирних (Rutilus rutilus, Scardinius erythrophthalmus, Bliссa bjoerkna, Abramis brama, Сarassius gibelio, Pelecus cultratus) та хижих риб (Aspius aspius, Esox lucius, Stizostedion lucioperca, Perca fluviatilis), визначали на основі даних щодо питомої активності 137Cs в об’єднаних пробах, які були відібрані у 1986–(2020)2021 рр. на різних ділянках Київського та Канівського водосховищ. Для мирних та хижих риб Київського та Канівського водосховищ виявлено відповідно три та два часових інтервали, які характеризуються різною інтенсивністю зменшення вмісту 137Cs в організмі. Упродовж 1986–1991 рр. питома активність 137Cs у мирних риб Київського водосховища зменшувалася вдвічі в середньому за 1,9 р., 1991–2002 рр. — за 4,6 р., 2002–2020 рр. — за 16 р. Період напіврозпаду вмісту 137Cs у хижих риб за період 1988–1993 рр. становив 3,4 р., 1993–2002 рр. — 4,3 р., 2002–2020 рр. — 8 р. У 1986(1987)–2004 рр. питома активність 137Cs у мирних і хижих видів риб Канівського водосховища зменшувалася вдвічі приблизно за 5,6 роки, а впродовж 2004–2021 рр. величина періоду напіврозпаду вмісту радіонукліда в організмі мирних риб у середньому становила 16 р., хижих — 10,3 р. У часі величина періоду напіврозпаду питомої активності 137Cs у риб Київського та Канівського водосховищ збільшується, що пояснюється уповільненням швидкості зменшенням об’ємної активності 137Cs у воді річок Дніпро та Прип’ять. Визначені параметри моделі, що описують динаміку питомої активності 137Cs, можуть бути використані для прогнозних оцінок вмісту 137Cs у промислових видах риб при аварійному надходженні радіонуклідів до екосистем великих рівнинних водосховищ.
Посилання
Sanson, U., Voitsekhovych, O. (1996). Modeliuvannia i vyvchennia mekhanizmiv perenosu radioaktyvnykh rechovyn z nazemnykh ekosystem v vodni obiekty zony vplyvu Chornobylskoi avarii [Modeling and study of the mechanisms of transfer of radioactive substances from terrestrial ecosystems to water bodies in the zone of influence of the Chernobyl accident]. Chornobyl: Chornobyl-interinform [in Ukrainian].
Kuzmenko, M.I., Hudkov, D.I., Kirieiev, S.I. et al. (2010). Tekhnohenni radionuklidy u prisnovodnykh ekosystemakh [Technogenic radionuclides in freshwater ecosystems]. K.: Nauk. dumka [in Ukrainian].
Volkova, O.M. (2008). Tekhnohenni radionuklidy u hidrobiontakh vodoim riznoho typu [Technogenic radionuclides in hydrobionts with water of various types]. Doctor’s thesis. Kiyv [in Ukrainian].
Volkova, O.M., Beliaiev, V.V., Pryshliak, S.P., Hudkov, D.I., Kahlian, O.Ye., Skyba, V.V. (2023). Tekhnohenni radionuklidy u hidrobiontakh vodoim pivnochi Ukrainy [Technogenic radionuclides in hydrobionts of reservoirs in Northern Ukraine]. Hidrobiolohichnyi zhurnal — Hydrobiological journal, 59 (6), 100–119 [in Ukrainian].
Zarubin, O.L., Zarubina, N.E., Hudkov, D.I. et al. (2013). Pytoma aktyvnist 137Cs u ryb Ukrainy. Suchasnyi stan [Specific activity of 137Cs in fish of Ukraine. Current state]. Yaderna fizyka ta enerhetyka — Nuclear physics and energy, 14, 2, 177–182 [in Ukrainian].
Zarubin, O.L., Laktionov, V.A., Moshna, B.O. et al. (2011). Technogenic radionuclides in freshwater fishes of Ukraine after the accident at the Chernobyl nuclear power plant. Nuclear Physics and Atomic Energy, 12, 2, 192–197 [in English].
Volkova, O.M., Beliaiev, V.V., Parkhomenko, O.O., Pryshliak, S.P., Nikitiuk, K.O. (2011). Radioekolohichni naslidky porushennia rezhymu ekspluatatsii Kyivskoi HES u 2010 r. [Radio-ecological consequences of violation of the operating regime of the Kyiv HPP in 2010]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Biolohiia — Scientific Notes of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology, 2 (47), 62–65 [in Ukrainian].
Kuzmenko, M.I., Romanenko, V.D., Derevets, V.V. et al. (2001). Radionuklidy u vodnykh ekosystemakh Ukrainy [Radionuclides in water ecosystems of Ukraine]. K.: Chornobylinterinform [in Ukrainian].
Derzhavni hihiienichni normatyvy. Dopustymi rivni vmistu radionuklidiv 137Cs i 90Sr u produktakh kharchuvannia ta pytnii vodi (DR-2006) [State hygienic standards. Permissible levels of radionuclides 137Cs and 90Sr in food and drinking water]. (2006). Kyiv [in Ukrainian].
rokiv Chornobylskoi katastrofy. Bezpeka maibutnoho: Natsionalna dopovid Ukrainy [25 years of the Chernobyl disaster. Security of the future: National report of Ukraine]. (2011). K.: KIM [in Ukrainian].
Konoplev, A. et al. (2020). Behavior of Radionuclides in the Environment II. Chernobyl. Springer Singapore. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-15-3568-0 [in English].
Voitsekhovycha, O.V. (Ed.). (1997). Radioheoekolohiia vodnykh obiektiv zony vplyvu avarii na ChAES [Radiogeoecology of water bodies in the zone of influence of the accident at the ChNPP]. Vol. 1. K.: Chernobylinterinform [in Ukrainian].
Pryshliak, S.P. (2019). Radionuklidne zabrudnennia vyshchykh vodianykh roslyn ta rol helofitiv u mihratsii 137Cs u prisnovodnykh vodoimakh [Radionuclide contamination of higher aquatic plants and the role of helophytes in the migration of 137Cs in freshwater bodies]. Candidate’sthesis. Kiev [in Ukrainian].
Beliayev, V.V., Volkova, Ye.N. (2013). Mechanisms of forming of seasonal variations of 90Sr and 137Cs content in the freshwater fishes. Hydrobiological journal, 49, 5, 81–89 [in English].
Belyaev, V.V., Volkova, O.M., Gudkov, D.I., Prishlyak, S.P., Skyba, V.V. (2023). Radiation dose reconstruction for higher aquatic plants and fish in Glyboke Lake during the early phase of the Chernobyl accident. Journal of Environmental Radioactivity, 107169 (Q2). DOI: 10.1016/j.jenvrad.2023.107169 [in English].
Kahlian O.Ye. et al. (2021). Dynamika pytomoi aktyvnosti 90Sr i 137Cs u predstavnykiv ikhtiofauny vodoim chornobylskoi zony vidchuzhennia [Dynamics of specific activity of 90Sr and 137Cs in representatives of the ichthyofauna of reservoirs of the Chernobyl exclusion zone]. Radiobiolohiia ta radioekolohiia — Radiobiology and radioecology, 22, 1, 62–73. DOI: https://doi.org/10.15407/jnpae2021.01.062 [in Ukrainian].
Romaneko, V.D., Kuzmenko, M.I., Yevtushenko, N.Yu. et al. (1992). Radioaktyvne i khimichne zabrudnennia Dnipra i yoho vodoskhovyshch pislia avarii na Chornobylskii AES [Radioactive and chemical pollution of the Dnipro and its reservoirs after the accident at the Chernobyl NPP]. K.: Naukova dumka [in Ukrainian].
Skyba, V.V., Prysiazhniuk, N.M., Volkova, O.M., Beliaiev, V.V., Pryshliak, S.P. (2021). Bahatorichna dynamika formuvannia radionuklidnoho zabrudnennia promyslovoi ikhtiofauny Kanivskoho vodoskhovyshcha. [Long-term dynamics of formation of radionuclide contamination of industrial ichthyofauna of the Kaniv Reservoir]. Zbirnyk naukovykh prats “Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva” — Collection of scientific papers ‘Technology of production and processing of livestock products’, 1, 108–115 [in Ukrainian].
Beliaiev, V.V., Volkova, O.M. (2012). Rol chasovoho faktoru u vyznachenni shvydkosti vyvedennia 90Sr ta 137Cs u prisnovodnykh rybakh [The role of the time factor in determining the excretion rate of 90Sr and 137Cs in freshwater fish]. Problemy bioheokhimii ta heokhimichnoi ekolohii — Problems of biogeochemistry and geochemical ecology, 2 (19), 51–56 [in Ukrainian].
Kashparova, E.V., Teien, H.Kh., Levchuk, S.E. et al. (2019). Dynamika vyvedennia 137Ss z orhanizmu sribnoho karasia (Sarassius gibelio) pry riznii temperaturi vody [Dynamics of removal of 137Сs from the body of silver crucian carp (Carassius gibelio) at different water temperatures]. Yaderna fizyka ta enerhetyka — Nuclear physics and energy, 20, 411–419 [in Ukrainian].
Beliaiev, V.V., Volkova, O.M., Pryshliak, S.P. (2015). Modeliuvannia dynamiky formuvannia radioaktyvnosti vodnykh Roslyn [Modeling of the dynamics of the formation of radioactivity of aquatic plants]. Yaderna enerhetyka ta dovkillia — Nuclear energy and the environment, 1 (5), 44–49 [in Ukrainian].
Dziuba, N.N., Todosiienko, S.V. (2002). Validatsiia matematychnykh modelei mihratsii radiotseziiu v ekosystemi Kyivskoho vodoskhovyshcha [Validation of mathematical models of radiocesium migration in the ecosystem of the Kyiv Reservoir]. Naukovi pratsi UkrNDHMI — Scientific papers of the Ukrainian research hydrometeorological institute, 250, 298–309 [in Ukrainian].
Nasvit, O.I., Buianov, N.I., Kuzmenko, M.I. (1986). Vyznachennia kinetychnykh parametriv protsesu nakopychennia radionuklidiv komponentamy ekosystem za rivnovazhnymy znachenniamy koefitsiientiv kontsentruvannia [Determination of kinetic parameters of the process of accumulation of radionuclides by components of ecosystems according to equilibrium values of concentration coefficients]. Hidrobiolohichnyi zhurnal — Hydrobiological journal, 22, 5, 97–100 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
