Теоретичні та практичні аспекти низьковуглецевої трансформації економіки
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2025.324361Ключові слова:
сталий розвиток, зміна клімату, енергоефективність, відновлювана енергетика, міжнародні угоди, економічна стійкість, стратегії розвитку, практичні ініціативи\, сталість економічних моделейАнотація
У статті визначено та проаналізовано теоретичні та практичні аспекти низьковуглецевої трансфор- мації економіки як ключового елементу сталого розвитку. Обґрунтовано основні стратегії та методи реалізації концепцій низьковуглецевого розвитку в контексті сучасних викликів із питань зміни клімату та стійкості економіки. Визначено, що низьковуглецева трансформація економіки вимагає комплексно- го підходу, який об’єднує теоретичні знання з практичними заходами для досягнення сталого й ефек- тивного розвитку, а також проаналізовано виклики та можливості низьковуглецевої трансформації економіки. Доведено, що правильне впровадження відновлюваних джерел енергії, енергоефективності та інших стійких технологій у різних секторах допоможе досягти декарбонізації за найменших можливих витрат. Розроблено рекомендації для успішної низьковуглецевої трансформації економіки.
Посилання
IPCC. (2022). Climate Change 2022: Mitigation of Climate Change. Contribution of Working Group III to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Retrieved from https://www.ipcc.ch/report/ar6/wg3/
OECD. (2015). Monitoring Green Transition: A strategic approach to local development. OECD Local Economic and Employment Development (LEED) Papers, No. 2015 (07), doi: https://doi.org/10.1787/a053bed3-en
World Bank. (2018). Climate Change: Risks, Impacts and Response.. Retrieved from http://bit.ly/4iuJhjK
Stiglitz, J., Sen, A., & Fitoussi, J.P. (2010). Report by the Commission on the Measurement of Economic Performance and Social Progress. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/documents/8131721/8131772/Stiglitz-Sen-Fitoussi-Commission-report.pdf
Stern, N. The Review on the Economics of Climate Change. Retrieved from https://www.lse.ac.uk/granthaminstitute/publication/the-economics-of-climate-change-the-stern-review/
World Bank (2010).World Development Report 2010: Development and Climate Change. Retrieved from https://digitallibrary.un.org/record/1305257?ln=ar
Grubb, M., Hourcade, J.C., & Neuhoff, K. (2014). Planetary Economics: Energy, Climate Change and the Three Domains of Sustainable Development. Economics, Environmental Science. Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper/Planetary-Economics-%3A-Energy-%2C-Climate-Change-and-Neuhoff/e0c4999b7e4c30b52cd139d2a9c4a0b01121e0c1
IPCC (2014). Climate Change 2014: Synthesis Report. Contribution of Working Groups I, II and III to the Fifth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Retrieved from https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/2018/02/AR5_SYR_FINAL_Front_matters.pdf
Rockström, J., Steffen, W., Noone, K., Persson, Å., Chapin III, F.S., Lambin, E.F., & Foley, J.A. (2009). A safe operating space for humanity. Nature, 461 (7263), 472–475. Retrieved from https://www.nature.com/articles/461472a
Adger, W.N., Paavola, J., Hu, S., & Mace, M.J. (2006). Fairness in Adaptation to Climate Change. Climate Change, 96, 259–267. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1007/s10584-009-9590-6
Statistical Yearbook of World Energy. (2021). Retrieved from http://www.m-r.co.ua/a/GasNews.nsf/0/5BF12BD473D810FEC22581B4003D6CBC?OpenDocument
UNEP (2020). United Nations Environment Programme. Emissions Gap Report 2020. Retrieved from https://www.unep.org/emissions-gap-report-2020
United Nations Climate Change (2021). United Nations Framework Convention on Climate Change. Intended Nationally Determined Contributions. Retrieved from https://unfccc.int/process-and-meetings/the-paris-agreement/nationally-determined-contributions-ndcs
Organisation for Economic Co-operation and Development (n.d.). Green growth and sustainable development. Retrieved from https://www.oecd.org/greengrowth/
Litvak, O.A. (2021). Green energy as a key element of low-carbon development: global trends and prospects for Ukraine. Innovative technologies, economics and management in industry, 80–112. doi: https://doi.org/10.36059/978-966-397-247-3-3
BP Energy Outlook 2035. (2014). Retrieved from https://www.bp.com/content/dam/bp/business-sites/en/global/corporate/pdfs/energy-economics/energy-outlook/bp-energy-outlook-2014.pdf
Pelling, M., & High, C. (2005). Understanding adaptation: What can social capital offer assessments of adaptive capacity? Global Environmental Change, 15 (4), 308–319. Retrieved from https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=2155143
Myronenko, H. (2019). Economic aspects of the development of low-carbon transport in Ukraine. Scientific Bulletin of the National Technical University of Ukraine, 29 (1), 121–126. Retrieved from https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2019/29_7/1.pdf
Chmurova, V. (2018). Economic aspects of the development of renewable energy sources in Ukraine. Galician Economic Bulletin, 2 (53), 110–115
Shevtsiv, V. (2018). Environmental aspects of the development of renewable energy in Ukraine. Energy and energy conservation, 1 (17), 44–48.
Економічна правда. (2020). Час для “зеленого” переходу. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/columns/2020/12/10/669035/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
