Стратегічна модель управління природокористуванням в агроекосистемах

Анотація

У статті розроблено концептуальні основи стратегічної моделі управління в природокористуванні агроекосистем, що сприяють раціональному використанню та відтворенню природних ресурсів. Розкрито фази циклів сонячної активності як фізичні чинники природи в суспільному виробництві. На основі теоретико-методологічних підходів розглянуто структурну будову стратегічної моделі та послідовну дію її компонентів. Проведено аналіз її складових, що дає змогу визначити екологоекономічні основи системи управління в результаті системної дії фізичних чинників природи в суспільному виробництві. Акцентовано увагу на інтеграційні властивості моделі як динамічно відкритої системи, що характеризується значною кількістю складових чинників і тісними взаємозв’язками між ними. Розкрито значну роль фаз циклів сонячної активності та їхнє практичне значення для галузевих структур агроекосистем, зокрема щодо підвищення ефективності виробництва сільськогосподарських культур і забезпечення збалансованого природокористування в зональному розрізі агроекосистем. На основі поглибленого дослідження теоретико-методологічних засад визначено принципи побудови моделі, більшість із яких використовується в просторових структурах агроекосистем. Обґрунтовано особливість моделі, де ідентифікується за низкою системних ознак кожен її компонент. Запропоновано методичний підхід до початкового етапу досліджень розробленої моделі з опрацюванням характеристик окремих просторових компонентів стратегічної моделі управління в природокористуванні агроекосистем. Наведено алгоритм визначення фаз циклу сонячної активності, які є головними фізичними чинниками природи, що впливають на виробничу діяльність суб’єктів господарювання. Висвітлено важливий компонент системи управління — моніторинг, завдяки якому проводиться систематичне відстеження якісних і кількісних показників, які характеризують діяльність фаз циклу сонячної активності.