Рекреаційний потенціал парку-пам’ятки загальнодержавного значення «Межигір’я»

Автор(и)

  • Д. Надвиничний ДУ “ППСПМЗЗ «Межигір’я», Україна https://orcid.org/0009-0009-1820-1146
  • О. Наумовська Національний університет біоресурсів і природокористування України; ДУ “ППСПМЗЗ «Межигір’я»”, Україна https://orcid.org/0000-0002-5938-8471
  • Г. Сербенюк Національний університет біоресурсів і природокористування України; ДУ “ППСПМЗЗ «Межигір’я»”, Україна https://orcid.org/0000-0001-9187-0623
  • С. Паламарчук Національний університет біоресурсів і природокористування України; ДУ “ППСПМЗЗ «Межигір’я»”, Україна https://orcid.org/0000-0002-9083-6850
  • І. Крижанівський ДУ “ППСПМЗЗ «Межигір’я»”, Україна https://orcid.org/0009-0001-5474-3876

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2025.346178

Ключові слова:

природоохоронна діяльність, екологічне управління, рекреаційна діяльність, рекреант, антропогенний вплив, збереження компонентів довкілля

Анотація

Інтенсифікація рекреаційного навантаження на приміські природоохоронні території зумовлює потребу в науково обґрунтованих підходах до їх сталого використання та охорони природних комплексів. Дослідження було спрямоване на аналіз динаміки рекреаційного навантаження на природні комплекси парку “Межигір’я” в просторово-часовому аспекті, оцінку його впливу на компоненти довкілля та розробку пропозицій щодо оптимізації використання території для запобігання деградації екосистем. Використано статистичні дані відвідуваності за 2024−2025 рр., проведено аналіз просторової структури парку з урахуванням функціональних зон, а також виконано розрахунки рекреаційного навантаження за формулами, що враховують кількість відвідувачів, площу локацій і тривалість перебування. Досліджено локації ландшафтних композицій, зелених зон і алей, оцінено сезонні коливання та вікові категорії рекреантів. Встановлено, що найвище рекреаційне навантаження припадає на весняний період, зокрема на алеї та доріжки (до 36 038 осіб), тоді як найнижче — узимку (6 592 особи). Локації ландшафтних композицій і гольф-поля мають подібне навантаження (~5−6 тис. осіб/га навесні). Максимально допустиме навантаження для газонної зони сягає 300 тис. осіб, для алей — 150 тис. осіб. Сезонність і погодні умови є ключовими чинниками, що впливають на відвідуваність. Парк “Межигір’я” має значний рекреаційний потенціал, але потребує посиленого екологічного моніторингу й контролю навантаження для збереження біорізноманіття та природних комплексів. Дослідження показників рекреаційного навантаження на території природно-заповідного фонду (ПЗФ) дають змогу впроваджувати природоохоронні й управлінські заходи, спрямовані на їх максимальне збереження та раціональне використання.

Посилання

  1. Zeng, Y., Zhong, L., Yu, H., Deng, J., & Wang, L. (2023). Impact of protected area management on local communities: A perspective of recreational ecosystem services. Environmental Development, 45. doi: 10.1016/j.envdev.2023.100804
  2. Danylchenkо, O. (2025). Expansion of the territory of the nature reserve fund of Ukraine as a guarantee of sustainable state development. In Theoretical and applied aspects of sustainable development of Ukrainian regions: Scientific monograph (Vol. 1, pp. 222–259). Riga: Baltija Publishing.
  3. Jalkanen, J., Vierikko, K., Kujala, H., Kivistö, I., Kohonen, I., Lehtinen, P., Toivonen, T., Virtanen, E., & Moilanen, A. (2025). Identifying priority urban green areas for biodiversity conservation and equitable recreational accessibility using spatial prioritization. Landscape and Urban Planning, 259, 105356. doi: 10.1016/j.landurbplan.2025.105356
  4. Convention on Biological Diversity. (1992). The Convention on Biological Diversity. Retrieved from https://www.cbd.int/convention
  5. Yakymenko, I. L., Petrashko, L. P., Dyman, T. M., Salavor, O. M., Shapovalov, Ye. B., Halaburda, M. A., Nychyk, O. V., & Martyniuk, O. V. (2022). Strategy for sustainable development: European horizons. Kyiv: NUHT. Retrieved from https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/7990/1/stratehiia_staloho.pdf
  6. Sustainable Development Goals. (n.d.). Retrieved from https://www.undp.org/uk/ukraine/tsili-staloho-rozvytku
  7. Fedoniuk, V. V., Ivantsiv, V. V., Zhadko, O. A., Fedoniuk, M. A., Pankevych, S. H., & Zaleskyi, I. I. (2023). Ecological assessment of biocenoses of nature reserve sites in Lutsk. Visnyk of the National University of Water Management and Nature Management. Series: Agricultural Sciences: Collection of Scientific Works, 4(104), 186–204. doi: 10.31713/vs4202315
  8. Smaliichuk, A., & Shuber, P. (2020). Climate change within the forest zone of Ukraine: UNESCO biosphere reserves as model territories. Visnyk of Lviv University. Geographical Series, 54, 115–130. doi: 10.30970/vgg.2020.54.11826
  9. Feschenko, R., Kovbasa, Y., Matashuk, R., Bilous, S., Naumovska, O., & Bilous, A. (2023). Current increase of ecosystem services in permanent sample plots within forest plantations of the Feofaniya park-monument. Ukrainian Journal of Forestry and Wood Processing, 14(4), 88–102. doi: 10.31548/forest/4.2023.88
  10. Sales, L., Hayward, M., & Loyola, R. (2021). What do you mean by “niche”? Modern ecological theories are not coherent on rhetoric about the niche concept. Acta Oecologica, 11. doi: 10.1016/j.actao.2020.103701
  11. Zhou, W., Zheng, B., Zhang, Z., Song, Z., & Duan, W. (2021). The role of eco-tourism in ecological conservation in giant panda nature reserve. Journal of Environmental Management, 295. doi: 10.1016/j.jenvman.2021.113077
  12. Shi, H., Sun, H., Ali, M. A. S., & Mao, H. (2023). Exploring public preferences for ecosystem service improvements regarding nature reserve restoration. Ecological Indicators, 156. doi: 10.1016/j.ecolind.2023.111121
  13. Janpeter, S., Pinzón, C., Froese, R., Figueroa, D., Villavicencio, M., Werland, L., & Schönenberg, R. (2024). All we have left is to defend our reserve: Social structures and community resistance to large-scale gold mining in the Manuripi Wildlife Reserve in northern Bolivia. The Extractive Industries and Society, 20. doi: 10.1016/j.exis.2024.101574
  14. Powers, S. L., Pitas, N. A., & Rice, W. L. (2024). Applying location quotient methodology to urban park settings with mobile location data: Implications for equity and park planning. Urban Forestry & Urban Greening, 98. doi: 10.1016/j.ufug.2024.128418
  15. Order of Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine No. 256 “On Approval of the Regulation on Recreational Activities within the Territories and Objects of the Nature Reserve Fund of Ukraine”. (2022, July). Retrieved from https://mepr.gov.ua/documents/pro-zatverdzhennya-polozhennya-pro-rekreatsijnudiyalnist-u-mezhah-terytorij-ta-ob-yektiv-pryrodno-zapovidnogo-fondu-ukrayiny/
  16. Viun, V. H., & Ivanov, A. M. (2010). Methodology for determining recreational load on protected territories. Economics and Management, 5, 82–85.
  17. Svirkova, E. M. (2006). Assessment of the impact of recreational load on natural ecosystems. Scientific Notes of NaUKMA. Biology and Ecology, 54, 43–46. Retrieved from https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/7876
  18. Chronicle of the Park-Monument of Landscape Gardening Art of National Importance “Mezhyhiria”. (2024). (Vol. 1).
  19. State Institution “Park-Monument of Landscape Gardening Art of National Importance ‘Mezhyhiria’”. (n.d.). Retrieved from https://mezhyhiria.mepr.gov.ua/
  20. National Dendrological Park “Sofiivka” of the National Academy of Sciences of Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://www.sofievka.org/park/
  21. Synevyr National Nature Park. (n.d.). Retrieved from https://synevyr-park.in.ua/en/

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-14

Номер

№ 4 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).