Мікобіота ризосфери пшениці озимої за дії біопрепаратів Азотохелп та Граундфікс

Автор(и)

  • Д.О. Яковенко Інститут агроекології і природокористування НААН; Біотехнологічна компанія BTU, Україна
  • В.В. Бородай Інститут агроекології і природокористування НААН; Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-8787-8646

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2025.346195

Ключові слова:

Тriticum aestivum L., ризосфера, агроценози, мікроорганізми, фітопатогени, антагоністи, мікробні препарати

Анотація

У роботі вивчено зміни чисельності та структури мікобіоти ризосфери пшениці озимої за використання різних способів внесення поліфункціональних біопрепаратів Граундфікс® та Азотохелп®. Дослідження проводилися в умовах дослідного поля Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля (ДСГДС ІКСГП). Найбільш сприятливе співвідношення сапротрофних і патогенних грибів у фазі розвитку пшениці озимої BBCH 61–69 сформувалось у варіанті із сумісним внесенням Граундфіксу (1,5 л/га) + Азотохелпу (1,5 л/га). У цьому варіанті частка фітопатогенів виявилася найменшою (4 тис. КУО/г ґрунту), що було в 4,6 раза менше, ніж у контрольному варіанті, а частка сапротрофної мікобіоти становила 94,7%, в інших варіантах з окремим внесенням біопрепаратів — 64,7–85,8%, у контрольному варіанті — 63,6%. За ефективністю щодо посилення біологічної активності ґрунту до нього наближався варіант з обробкою насіння Азотохелпом (1,5 л/т) + фоліарним обприскуванням Азотохелпом (0,5 л/га) у фазу весняного кущення. Найбільша кількість грибів-антагоністів родів Trichoderma та Gliocladium у ризосфері пшениці спостерігалася за внесення біопрепаратів під передпосівну культивацію. Застосування Азотохелпу (3 л/га) під передпосівну культивацію призвело до збільшення частки роду Trichoderma на 60% порівняно з 5,6–29,4% в інших варіантах, що свідчить про формування високого рівня фунгістатичної активності ґрунту, вплинуло на пригнічення патогенів як у фазі цвітіння (3,6 тис. КУО/г ґрунту порівняно з 7,3– 18,4 тис. КУО/г ґрунту в інших варіантах), так і у фазі розвитку BBCH 83–89 (3,8 тис. КУО/г ґрунту проти 7,8–27,0 тис. КУО/г ґрунту). Ефективність цього варіанту в період вегетації пшениці у 2021 році була нижчою, що можна пояснити несприятливими гідротермічними умовами. Виявлено пролонгований ефект застосування біопрепаратів, спрямований на стабілізацію мікробіоценозу ґрунту.

Посилання

  1. Volkogon, V. V. (2024). The significance of microorganisms for soil health and optimization of the formation of biocenoses. Plant Physiology and Genetics, 56(1), 3–26. doi: 10.15407/frg2024.01.003
  2. Drebot, O. I., Tertychna, O. V., Hluschenko, L. A., Lishchuk, A. M., Parfeniuk, A. I. Borodai, V. V., … Yakovenko, D. O. (2022). In O. I. Drebot & A. I. Parfeniuk (Eds.), Ecological and biological safety of Ukraine [Collective monograph]. Kyiv: Publishing House of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.
  3. Demyanyuk, O. S., Sherstoboeva, O. V., & Tkach Ye. (2018). Functional structure of microbial communities of deep chernozem under the influence of hydrothermic and trophic factors. Microbiological Journal, 80(6), 94–108. doi: 10.15407/microbiolj80.06.094
  4. Lishchuk, A. M., Parfeniuk, A. I., Horodyska, I. M., Borodai, V. V., & Draha, M. V. (2022). The main levers of environmental risk management in agrocenoses. Agroecological Journal, 2, 74–85. doi: 10.33730/2077-4893.2.2022.263320
  5. Kosovska, N., Boroday, V., Parfenyuk, A., Lishchuk, A., Tertychna, O., Horodyska, … Khitrenko, T. (2025). Ecological control of phytopathogenic micromycetes in agrocenoses of Ukraine. Ecological Engineering and Environmental Technology, 26(12), 263–273. doi: 10.12912/27197050/214283
  6. Chen, Q., Song, Y., An, Y., Lu, Y., & Zhong, G. (2024). Soil microorganisms: Their role in enhancing crop nutrition and health. Diversity, 16(12), 734. doi: 10.3390/d16120734
  7. Živančev, D., Janić Hajnal, E., Stojanović, Z., Đurović, A., Aćin, V., Grahovac, N., … Nićetin, M. (2025). Comparison of wheat quality, antioxidant activity, and mycotoxins under organic and conventional farming. Processes, 13(12), 3938. doi: 10.3390/pr13123938
  8. Meena, D. C., Birthal, P. S. & Kumara, T. M. K. (2025). Biostimulants for sustainable development of agriculture: A bibliometric content analysis. Discover Agriculture, 3(2). doi: 10.1007/s44279-024-00149-5
  9. Bargaz, A., Lyamlouli, K., Chtouki, M., Zeroual, Y., & Dhiba, D. (2018). Soil Microbial resources for improving fertilizers efficiency in an integrated plant nutrient management system. Frontiers in Microbiology, 9, 1606. doi: 10.3389/fmicb.2018.01606
  10. Mažylytė, R., Kailiuvienė, J., Mažonienė, E., Orola, L., Kaziūnienė, J., Mažylytė, K., … Gegeckas, A. (2024). The co-inoculation effect on Triticum aestivum growth with synthetic microbial communities (SynComs) and their potential in agrobiotechnology. Plants, 13(12), 1716. doi:10.3390/plants13121716
  11. Fukami, J., Nogueira, M. A., Araujo, R. S. & Hungria, M. (2016). Accessing inoculation methods of maize and wheat with Azospirillum brasilense. AMB Express, 6(3). doi:10.1186/s13568-015-0171-y
  12. Kumar, A., Maurya, B., & Raghuwanshi, R. (2014). Isolation and characterization of PGPR and their effect on growth, yield and nutrient content in wheat (Triticum aestivum L.). Biocatalysis and Agricultural Biotechnology, 3. doi: 10.1016/j.bcab.2014.08.003
  13. Latkovic, D., Maksimovic, J., Dinic, Z., Pivic, R., Stanojkovic, A., & Stanojkovic-Sebic, A. (2020). Case study upon foliar application of biofertilizers affecting microbial biomass and enzyme activity in soil and yield related properties of maize and wheat grains. Biology, 9(12), 452. doi: 10.3390/biology9120452
  14. Ali, A., Liu, X., Yang, W., Li, W., Chen, J., Qiao, Y., … Yang, Z. (2024). Impact of bio-organic fertilizer incorporation on soil nutrients, enzymatic activity, and microbial community in wheat — maize rotation system. Agronomy, 14(9), 1942. doi: 10.3390/agronomy14091942
  15. Volkohon, V. V., Potapenko, L. V., Dimova, S. B., Volkohon, K. I., & Khalep Yu. M. (2021). Biological factors for optimising fertilisation systems for agricultural crops in crop rotation. Bulletin of Agricultural Science, 99(11), 33–41. doi: 10.31073/agrovisnyk202111-04
  16. Wachowska, U., Waśkiewicz, A., & Jędryczka, M. (2017). Using a protective treatment to reduce fusarium pathogens and mycotoxins contaminating winter wheat grain. Polish Journal of Environmental Studies, 26(5), 2277–2286. doi: 10.15244/pjoes/67747
  17. Lykhochvor, V. V., Petrychenko, V. F., Ivashchuk, P. V., & Korniichuk, O. V. (2010). Plant growing: technologies for growing agricultural crops. Lviv: SPF “Ukrainian Technologies”.
  18. Sirostan A. A., & Kavunts V. P. (Eds.). (2021). Production of winter and spring wheat seeds [Methodological recommendations]. Myronivka.
  19. DSTU 7847:2015. (2015). Soil quality. Determination of the number of microorganisms in soil by sowing on a solid (agarised) nutrient medium. Kyiv: State Enterprise “UkrSRSC”.
  20. Volkohon, V. V., Nadkernychna, O. V., Tokmakova, L. M., Melnychuk, T. M., Chaykovska, L. O., Nadkernychnyy, S. P., … Didovych, S. V. (2010). In V. V. Volkohon (Ed.), Experimental soil microbiology. Kyiv: Agrarian Science.
  21. Yakovenko D. O., Boroday V. V., Bolokhovska V. A. (2024). Directionality of microbiological processes in the rhizosphere of winter wheat under the influence of biological products Azotohelp® and Groundfix®. In Modern Agronomy Trends: Innovation, Sustainable Development and the Future of Agriculture. Riga: Baltija Publishing. doi: 10.30525/978-9934-26-588-4-18
  22. Aasfar, A., Barga, A., Yaakoubi, K., Hilali, A., Bennis, I., Zeroual, Y., & Meftah Kadmiri, I. (2021). Nitrogen fixing Azotobacter species as potential soil biological enhancers for crop nutrition and yield stability. Frontiers in Microbiology, 12, 628379. doi: 10.3389/fmicb.2021.628379
  23. Vaitauskienė, K., Šarauskis, E., Romaneckas, K., & Algirdas, J. (2017). Design, development and field evaluation of row-cleaners for strip tillage in conservation farming. Soil and Tillage Research, 174, 139–146. doi: 10.1016/j.still.2017.07.006
  24. Moreno-Gavíra, A., Diánez, F., Sánchez-Montesinos, B., & Santos, M. (2021). Biocontrol effects of Paecilomyces variotii against fungal plant diseases. Journal of Fungi, 7(6), 415. doi: 10.3390/jof7060415
  25. Ozimek, E., & Hanaka, A. (2021). Mortierella species as the plant growth-promoting fungi present in the agricultural soils. Agriculture, 11(1), 7. doi: 10.3390/agriculture11010007
  26. Šeremešić, S., Tančić Živanov, S., Rajković, M., Aćin, V., Milić, S., Babec, B., & Jovanović, S. (2025). Exploring fungal biodiversity in crop rotation systems: impact of soil fertility and winter wheat cropping. Plants, 14(1), 65. doi: 10.3390/plants14010065

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-14

Номер

№ 4 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).