Диджиталізація та ключові бізнес-процеси малих форм господарювання в агробізнесі
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2026.359902Ключові слова:
інноваційно-інвестиційне управління, інструментарій, водний і земельний сліди, грантиАнотація
Обґрунтовано перспективи розвитку малих форм ведення агробізнесу в Україні, які пов’язані з інноваційно-інвестиційними бізнес-процесами, диджиталізацією управління та запитами глобальної економіки в контексті євроінтеграції України. Запропоновано інструменти та інновації для управління агробізнесом, зокрема щодо сталої звітності підприємств, диджиталізації системи управління, теорії та практики стосовно різних видів екологічних слідів, а також сертифікації GlobalG.A.P. Інноваційноінвестиційні бізнес-процеси малих форм господарювання та нішевих виробництв, упровадження яких сприяє рентабельності бізнесу, охоплюють: будівництво сучасних овочесховищ і холодильників безпосередньо в місцях виробництва; збільшення масштабів експортної логістики; подання грантових заявок через диджитал-ресурси “Дія” та “єРобота”; придбання сонячних панелей для холодильників; автоматизацію складської логістики; різні варіанти кредитних ліній. Установлено, що агробізнес трансформується з традиційного виробництва в експортноорієнтований технологічний сектор через інноваційно-інвестиційні бізнес-процеси середніх і малих форм господарювання та нішевих виробництв для рентабельності бізнесу. Визначено ключові тенденції та елементи сучасного садівництва для впровадження: системи зберігання та переробки; цифровізація та інтелектуальне управління; гібридні методології управління; енергетична та ресурсна автономність; сертифікація та ESG-комплаєнс; нішеві культури; біологізація та точне землеробство; вертикальна інтеграція та мобільна переробка тощо. Доведено, що сучасні тенденції в садівництві свідчать про завершення ери екстенсивного розвитку та перехід до моделі інтелектуального й диджиталізованого агробізнесу на засадах бізнеспроцесного управління. Сьогодні успішний бізнес — це гібридна екосистема, де біологічні активи захищені високими технологіями, а фінансова стійкість базується на диверсифікації джерел фінансування та енергетичній незалежності. Цифрова трансформація перестала бути лише елементом престижу, перетворившись на інструмент виживання бізнесу.
Посилання
- Шабатура, Т. С. (2019). Формування економічного потенціалу підприємств у контексті комплементарного підходу. Інфраструктура ринку, 29, 317–322. Взято з https://www.market-infr.od.ua/journals/2019/29_2019_ukr/51.pdf
- Rapsomanikis, G. (2015). The economic lives of smallholder farmers: An analysis based on household data from nine countries. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations. Retrieved from https://openknowledge.fao.org/handle/20.500.14283/i5251e
- Hintz, K. S., & Pretzsch, J. (2023). Co‐creation of business models for smallholder forest farmers’ organizations: Lessons learned from rural Ethiopia and Tanzania. Annals of Public and Cooperative Economics, 94(3), 921–949. doi: 10.1111/apce.12413
- Salali, H. E., Akyüz, Y., Atakan, P., Günden, C., & Yercan, M. (2024). A review of guidelines on agri-food value chain modeling. In K. Mattas, G. Baourakis, C. Zopounidis, & C. Staboulis (Eds.), Value chain dynamics in a biodiverse environment (pp. 107–127). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-49845-9_6
- Lowder, S. K., Sánchez, M. V., & Bertini, R. (2021). Which farms feed the world and has farmland become more concentrated? World Development, 142, 105455. doi: 10.1016/j.worlddev.2021.105455
- Tomorri, I., Keco, R., & Tomorri, K. (2022). Evaluating the impact of small farmer’s inclusion in agricultural value chain for sustainable rural development in Albania. European Journal of Agriculture and Food Sciences, 4(2), 86–94. doi: 10.24018/ejfood.2022.4.2.483
- Беженар, І. М., & Грищенко, О. Ю. (2023). Фермерські господарства в Україні: стан та перспективи розвитку. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, 9, 168–171. doi: 10.54929/2786-5738-2023-9-04-14
- Спаський, Г. В. (2019). Розвиток сімейних фермерських господарств в Україні та зарубіжний досвід їх функціонування. Економіка АПК, 7, 73–82. doi: 10.32317/2221-1055.201907073
- Widadie, F., Bijman, J., & Trienekens, J. (2022). Alignment between vertical and horizontal coordination for food quality and safety in Indonesian vegetable chains. Agricultural and Food Economics, 10, 8. doi: 10.1186/s40100-022-00215-w
- Демчук, О. І., & Русин-Гриник, Р. Р. (2024). Сучасний рівень діджиталізації бізнес-процесів агропідприємств. Економіка та суспільство, 61. doi: 10.32782/2524-0072/2024-61-143
- Мазур, Г. (2022). Кластеризація в управлінні економічною безпекою регіону в умовах воєнного стану. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія “Екологія. Публічне управління та адміністрування”, (2), 47–54. doi: 10.32782/2786-5681-2022-2.06
- Куцик, П., Семів, С., Полякова, Ю., & Шевчик, Б. (2023). Стан, проблеми та пріоритети розвитку аграрної кооперації в Україні в контексті викликів сучасності. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики, 1(48), 282–297. doi: 10.55643/fcaptp.1.48.2023.3956
- Лупенко, Ю. О., Малік, М. Й., Шпикуляк, О. Г., Мамчур, В. А., & Корінець, Р. Я. (2021). Концепція розвитку сімейних фермерських господарств на період до 2030 року. Київ: ННЦ “ІАЕ”.
- Красноруцький, О. О. (2023). Ефективне використання бренду крафтового продукту аграрного підприємства. Український журнал прикладної економіки та техніки, 8(2), 10–15. Взято з http://ujae.org.ua/wp-content/uploads/2023/05/ujae_2023_r02_a01.pdf
- Шуст, О. А., Варченко, О. М., Крисанов, Д. Ф., Артімонова, І. В., Варченко, О. О., Вернюк, Н. О., … Ткаченко, К. В. (2023). Аграрні та агропродовольчі структури в умовах посилення турбулентності: монографія (О. А. Шуст, Ред.). Київ: ТОВ “ТРОПЕА”. Взято з http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/9743
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).





