Стратегії сталого розвитку як основа інтеграції екологічної відповідальності та корпоративних інновацій
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2026.359905Ключові слова:
“зелена” економіка, “зелені” інновації, корпоративна соціальна відповідальність (CSR), ESG-підходи, екологічний менеджмент, стратегічне управлінняАнотація
У статті досліджено стратегії сталого розвитку як ключову основу інтеграції екологічної відповідальності й корпоративних інновацій у діяльність сучасних підприємств в умовах трансформації глобальної економіки та посилення екологічних викликів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу бізнесу до моделей функціонування, орієнтованих на принципи “зеленої” економіки, ресурсоефективності та довгострокової конкурентоспроможності. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, зокрема аналіз і синтез, системний і структурно-функціональний підходи, порівняльний аналіз, узагальнення наукових джерел, а також логіко-аналітичні методи. У результаті проведеного аналізу встановлено, що комплексна інтеграція екологічної відповідальності та корпоративних інновацій у стратегії сталого розвитку підприємств забезпечує системне підвищення ефективності використання ресурсів, зокрема матеріальних, енергетичних і фінансових, а також сприяє оптимізації виробничих процесів і зниженню операційних витрат. Водночас упровадження “зелених” інновацій сприяє зростанню інвестиційної привабливості компаній, формуванню довгострокових конкурентних переваг і зміцненню корпоративного капіталу. Доведено, що інтеграція екологічних ініціатив позитивно впливає на соціальний аспект діяльності підприємств, зокрема підвищує залученість і лояльність персоналу, сприяє формуванню позитивного іміджу компанії серед споживачів і стейкхолдерів, а також стимулює активну взаємодію з громадськими й регуляторними структурами. Методичний підхід до оцінювання ефективності інтеграції екологічної відповідальності та корпоративних інновацій дає змогу кількісно визначати вплив “зелених” практик на економічні, соціальні та екологічні показники підприємств, що робить його придатним для використання в процесах стратегічного планування, управління корпоративними ресурсами й прийняття рішень щодо розвитку інноваційних екологічних проєктів. Такий підхід створює підґрунтя для формування системно збалансованих корпоративних стратегій, які поєднують економічну ефективність із принципами сталого розвитку та “зеленої” економіки.
Посилання
- Охріменко, О. О., Фоменко, Д. В., & Ситайло, У. В. (2024). Інтеграція цілей сталого розвитку ООН у бізнесстратегії корпоративної соціальної відповідальності: виклики та можливості консалтингу. Здобутки економіки: перспективи та інновації, 10. doi: 10.5281/zenodo.13326287
- Le, T. T. (2022). How do corporate social responsibility and green innovation transform corporate green strategy into sustainable firm performance? Journal of Cleaner Production, 362, 132228. doi: 10.1016/j.jclepro.2022.132228
- Ao, X., Ong, T. S., & Teh, B. H. (2023). Corporate sustainability development strategy and corporate environmental governance — The moderating role of corporate environmental investments. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(5), 4528. doi: 10.3390/ijerph20054528
- Живко, М. (2024). Корпоративна соціальна відповідальність у контексті зеленої економіки. Економічний аналіз, 34(1), 292–304. doi: 10.35774/econa2024.01.292
- Santos-Jaén, J. M., Madrid-Guijarro, A., & García-Pérez-de-Lema, D. (2021). The impact of corporate social responsibility on innovation in small and medium-sized enterprises: The mediating role of debt terms and human capital. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 28(4), 1200–1215. doi: 10.1002/csr.2125
- Chang, L., & Yu, Q. (2024). Sustainability-oriented social responsibility and corporate innovation. China Journal of Accounting Research, 17(2), 100359. doi: 10.1016/j.cjar.2024.100359
- Akhouri, A., & Chaudhary, R. (2019). Employee perspective on CSR: A review of the literature and research agenda. Journal of Global Responsibility, 10(4), 355–381. doi: 10.1108/JGR-11-2018-0057
- Hu, W., Du, J., & Zhang, W. (2020). Corporate social responsibility information disclosure and innovation sustainability: Evidence from China. Sustainability, 12(1), 409. doi: 10.3390/su12010409
- Ratajczak, P., & Szutowski, D. (2016). Exploring the relationship between CSR and innovation. Sustainability Accounting, Management and Policy Journal, 7(2), 295–318. doi: 10.1108/SAMPJ-07-2015-0058
- Mithani, M. A. (2017). Innovation and CSR — Do they go well together? Long Range Planning, 50(6), 699–711. doi: 10.1016/j.lrp.2016.08.002
- Barba-Aragón, M. I., & Jiménez-Jiménez, D. (2020). HRM and radical innovation: A dual approach with exploration as a mediator. European Management Journal, 38(5), 791–803. doi: 10.1016/j.emj.2020.03.007
- Xu, X., Jing, R., & Lu, F. (2022). Environmental regulation, corporate social responsibility (CSR) disclosure and enterprise green innovation: Evidence from listed companies in China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(22), 14771. doi: 10.3390/ijerph192214771
- Yang, D., Wang, A. X., Zhou, K. Z., & Jiang, W. (2019). Environmental strategy, institutional force, and innovation capability: A managerial cognition perspective. Journal of Business Ethics, 159, 1147–1161. doi: 10.1007/s10551-018-3830-5
- Dzage, E. J., Hussain, M. R., Dapaah, P. O., & Mustapha, Y. (2024). Corporate social responsibility, sustainable environmental practices and green innovation; perspectives from the Ghanaian manufacturing industry. International Journal of Corporate Social Responsibility, 9, Article 4. doi: 10.1186/s40991-024-00090-2
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).





