Біоекологічний та енергетичний потенціал деревостанів Robinia pseudoacacia L. в умовах Вінницького надлісництва ДП «Ліси України»

Анотація

У науковій праці висвітлено результати комплексного дослідження продуктивності та екологічної ролі насаджень робінії псевдоакації на території Вінниччини. Актуальність роботи зумовлена широким використанням цього виду в агролісомеліорації, енергетичному лісівництві та рекультивації деградованих земель завдяки його високій екологічній пластичності, здатності до фіксації атмосферного азоту та швидкому приросту біомаси. Аналіз літературних джерел демонструє амбівалентність впливу робінії: з одного боку — покращення родючості ґрунту та підвищення вмісту азоту, з іншого — ризик витіснення аборигенних видів рослин і порушення гідрологічного режиму територій. На базі філії “Вінницьке лісове господарство” було закладено 15 тимчасових пробних площ загальною площею 5,25 га. Відбір ділянок здійснювався з урахуванням типу лісорослинних умов, віку деревостанів, складу насаджень, бонітету та санітарного стану. Методика обліку базувалася на державних стандартах СОУ 02.02-37-476:2006, що забезпечило репрезентативність даних. Результати дослідження свідчать про високу біологічну продуктивність робінієвих насаджень у межах Вінницького надлісництва. Переважаючими типами лісорослинних умов були свіжі сугруди (тип С2), що забезпечували найкращі умови для росту цієї породи. Вікова структура насаджень характеризується домінуванням молодняків і середньовікових деревостанів (понад 56%), що свідчить про активну динаміку відновлення. Пристигаючі, стиглі та перестійні насадження становили меншу частку, що вказує на ефективне лісогосподарське управління. Лісівничо-таксаційна характеристика показала значну варіативність таксаційних показників залежно від віку деревостанів. Середній діаметр дерев коливався від 3,7 см у 4-річних насадженнях до понад 27 см у 82-річних, а висота — від 4,2 до 24,5 м. Абсолютна повнота варіювалася від 1,24 м2/га до 44,71 м2/га, відносна повнота — від 0,22 до 1,09, що свідчить про різні стадії розвитку та густоту насаджень. Завдяки високій щільності та калорійності деревини, насадження демонструють значний потенціал для виробництва біомаси як джерела відновлюваної енергії. Дослідження фітомаси окремих фракцій надземної частини дерев дали змогу об’єктивно оцінити кількість акумульованої біомаси на одиницю площі та розрахувати можливі обсяги енергетичних ресурсів. Структурний аналіз пробних площ за класами бонітету засвідчив переважання середньобонітетних насаджень (І та ІІІ класи), що характеризуються оптимальним співвідношенням приросту та стабільності екосистеми. Це відкриває перспективи для подальшого використання робінії в лісогосподарській практиці регіону як одного з основних інструментів біоенергетичного розвитку та лісомеліорації деградованих територій