Біорізноманіття як фактор функціональної стійкості екосистем
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2025.342515Ключові слова:
біосфера, природні ресурси, ландшафт, еколого-економічний механізм, зміни клімату, продовольча безпекаАнотація
У статті розглядається ключова роль біорізноманіття як фундаментального чинника функціональної стійкості екосистем у контексті сучасних глобальних викликів, зокрема зміни клімату, інтенсифікації антропогенного навантаження, деградації природних комплексів і порушень, спричинених воєнними діями. Показано, що збереження біорізноманіття є визначальною умовою підтримання екологічної рівноваги, здатності екосистем до саморегуляції та відновлення після зовнішніх впливів. Втрата видів, генетичних ресурсів і різноманіття екосистем призводить до зниження стійкості біосфери, порушення екологічних процесів та погіршення якості життя людей. Проаналізовано сучасний науковий доробок у сфері охорони біорізноманіття, зокрема праці вітчизняних дослідників, що формують теоретико-методологічну базу для створення мережі охоронних територій і відновлення деградованих природних комплексів. Підкреслено значення теорії функціональної стійкості екосистем, яка пояснює взаємозв’язок між резистентністю, пружністю та генетичною і видовою різноманітністю. Акцентовано на ролі трофічних мереж, екологічних взаємодій, стратифікаційної та просторової структури угруповань у підтриманні довготривалої стабільності екосистем. Особливу увагу приділено сучасним викликам, зумовленим воєнними діями на території України, що призвели до масштабної деградації ґрунтів, руйнування природних екосистем і накопичення токсичних забруднювачів. У цьому контексті доведено необхідність збереження еталонних природних ділянок і впровадження комплексного ландшафтно-екологічного підходу до природокористування. Підкреслено, що створення науково обґрунтованої мережі охоронних територій, удосконалення системи моніторингу та розроблення стратегій відновлення біорізноманіття мають стати ключовими інструментами збереження природної спадщини. Отримані результати підтверджують, що біорізноманіття є найважливішим ресурсом для забезпечення стійкості екосистем і сталого розвитку, а його охорона повинна стати пріоритетом національної екологічної політики у воєнний і післявоєнний періоди.
Посилання
Handziura, V. P., & Hrubinko, V. V. (2008). The concept of harmfulness in ecology. Kyiv–Ternopil: Vyd-vo TNPU im. V. Hnatiuka.
Sokur, M. I., Shmandii, V. M., Babets, Ye. K., Biletskyi, V. S., Melnikova, I. Ye., Kharlamova, O. V., & Sheludchenko, L. S. (2020). Environmental safety and economy. Kremenchuk: PP Shcherbatykh O.V.
Rybalova, O. V., Bielan, S. V., & Artemiev, S. R. (2013). Determination of the environmental risk of deterioration of atmospheric air condition considering the chemical hazards of the regions of Ukraine. Emergency Problems, 18, 196–209.
Reznikova, O. O., Voitovskyi, K. Ye., & Lepikhov, A. V. (2020). National risk and threat assessment systems: Best international practices, new opportunities for Ukraine (O. O. Reznikova, Ed.). Kyiv: NISD.
Hrubinko, V. V. (2014). Ecosystem resilience as a function of heterogeneity (diversity) and productivity. In Modern achievements of ecology and their implementation in science education: Materials of the scientific and methodological seminar (pp. 9–15). Ternopil: Vydavnychyi viddil TNPU im. V. Hnatiuka. Retrieved from http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/9645
Hutsuliak, H. D., Trehobchuk, V. M., Hutsuliak, V. D., & Hutsuliak, Yu. H. (1995). The state of the environment and its impact on labor resources in Ivano-Frankivsk region (H. D. Hutsuliak, Ed.). Kosiv.
Hutsuliak, H. D., Trehobchuk, V. M., Hutsuliak, V. D., & Hutsuliak, Yu. H. (1998). The state of the environment and its impact on labor resources in Chernivtsi region (H. D. Hutsuliak, Ed.). Chernivtsi: Prut.
Dolishnii, M. I., Hutsuliak, H. D., Trehobchuk, V. M., Hutsuliak, V. D., & Hutsuliak, Yu. H. (1999). The state of the environment and its impact on labor resources in Lviv region (H. D. Hutsuliak, Ed.). Chernivtsi: Prut.
Holubets, M. A. (1997). From the biosphere to the sociosphere. Lviv: Polli.
Hutsuliak, H. D., Trehobchuk, V. M., Hutsuliak, V. D., & Hutsuliak, Yu. H. (2002). The state of the environment and its impact on labor resources in the Transcarpathian region (H. D. Hutsuliak, Ed.). Chernivtsi: Prut.
Hutsuliak, H. D. (1991). Land and resource potential of the Carpathian region. Lviv: Svit.
Drebot, O. I., Vysochanska, M. Ya., & Komarova, N. V. (2021). Institutional support for the balanced use and protection of agricultural land (O. I. Drebot, Ed.). Kyiv: Ahrarna nauka. doi: 10.31073/978-966-540-571-9
Drebot, O. I., Botsula, O. I., & Vysochanska, M. Ya. (2019). Conceptual approaches to the balanced use of forest land. Bulletin of Agricultural Science, 12, 66–72. doi: 10.31073/agrovisnyk201912-10
Hadzalo, Ya. M. (2023). Domestic agriculture in modern conditions: challenges and ways to overcome them: Report at the session of the General Meeting of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine. Kyiv.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).