ЕКОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ «ГЕНОТИП — СЕРЕДОВИЩЕ» ОЦІНЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА СТІЙКОСТІ ОСНОВНИХ ЛІСОУТВОРЮЮЧИХ ПОРІД В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2019.170515Ключові слова:
екологічна модель, умови середовища, основні лісоутворювальні породи, лісова селекція, півсібси, сібси, сорти, взаємодія «сорт — середовище», екологічна пластичністьАнотація
Досліджено питання взаємодії «генотип — середовище» за індивідуального та популяційного добору основних лісотвірних порід. Розглянуто основні засади розвитку лісової генетики, селекції та інтродукції в Україні під час вивчення перспективи використання екологічної моделі. Незважаючи на значні напрацювання щодо добору, виділення та випробування потомства на індивідуальному та популяційному рівнях, аспекти взаємовпливу із середовищем досі не досліджено. Вивчення пісібсового та сібсового потомства, а також отриманих сортів та гібридів, здійснювалося винятково в аспекті продуктивності за однотипних лісорослинних умов, а питання реагування та взаємодії із середовищем взагалі не вивчалося. В умовах глобального потепління, зміни ґрунтово-гідрологічних умов виникає необхідність у застосуванні сучасних методів оцінювання реагування генотипів на зміни середовища. У статті наведено основні підходи до оцінювання взаємодії «генотип (сорт) — середовище» з метою впровадження ефективних механізмів з підвищення якості селекційного добору. Розглянуто параметричні та непараметричні моделі оцінки, що базуються на відомих розробках зарубіжних учених (Eberhart and Russel, 1966; Tai, 1971; Shukla, 1972; Hanson, 1988; Nassar and Hühn, 1987; Fox, 1990; Kang, 1991). Наведено інтерпретацію результатів, розрахованих за вказаними показниками. У роботі наголошено, що перелічені моделі мають як позитивні характеристики, так і недоліки. Тому для оцінювання взаємодії «генотип — середовище» доцільно використовувати кілька моделей, що дає можливість із високою достовірністю виявити найбільш продуктивні, стійкі та адаптовані. Особливо актуальною є екологічна модель за глобальних кліматичних змін, мінливості ґрунтово-гідрологічних характеристик та антропогенного впливу на компоненти середовища.
Посилання
Furdychko, O.I., Lavrov, V.V. (2009). Lisova haluz u konteksti zbalansovanoho rozvytku: teoretykometodolohichni, normatyvno-pravovi ta orhanizatsiini aspekty [Forestry in the context of sustainable development: theoretical and methodological, legal and organizational aspects]. Kyiv: Osnova. 424. (In Ukr.)
Furdychko, O.I (2003). Lisove hospodarstvo Ukrainy: perspektyvy, kryterii ta indykatory ekolohichno staloho vedennia y upravlinnia [Forestry of Ukraine: prospects, criteria and indicators of environmentally sustainable management]. Rehionalna ekonomika [Regional economy]. 1, 21–35 (In Ukr.)
Furdychko, O.I (2001). Osnovni napriamy rozvytku lisohospodarskoho kompleksu Ukrainy [Main directions of development of forestry complex of Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky [Bulletin of Agrarian Science]. 10, С. 68–71 (In Ukr.)
Furdychko, O.I., Shershun, M.Kh., Neyko, I.S. (2012). Osnovni zasady systematyzatsii i optymizatsii kryteriiv ta indykatoriv pan-yevropeiskoi stratehii zbalansovanoho upravlinnia lisamy [The basic principles of systematization and optimization of criteria and indicators of the pan-European strategy for sustainable forest management]. Tavriiskyi naukovyi visnyk [Taurian Scientific Bulletin]. 71, 362–370 (In Ukr.)
Los S.A., Tereshchenko L., Gayda, Yu.I. et al. (2014). State forest genetic resources in Ukraine. Kharkiv, 138.
Yurkiv, Z.M., Neyko, I.S., (2017). Perspektyvy pidvyshchennia produktyvnosti lisiv metodamy lisovoi selektsii ta lisovoho nasinytstva [Prospects of increasing the productivity of forests of ukraine by methods of forestry selection and forest seeds]. Silske hospodarstvo ta lisivnytstvo [Agriculture and forestry]. Сільське господарство та лісівництво. 7, 24–32 (In Ukr.)
Neyko, I.S., Kolchanova, O.V. (2018). Adaptyvnist ta osoblyvosti rostu sortiv topoli v umovakh Podillia. [Adaptability and peculiarities of poplar varieties growth in conditions of the podillya region]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. [Scientific Bulletin of UNFU], 28 (7), 53–56. (in Ukr.)
Becker H. B., Leon J. (1988). Stability analysis in plant breeding. Plant Breed., 101, 23–50.
Dia, M., Wehner, T, Arellano, C. (2016). Analysis of genotype × environment interaction (G×E) using SAS Programming. Agronomy journal. Biometry, modeling and statistics. Vol. 108. Iss. 5, 1838–1852.
Eberhart S. A., Russell W. A. (1966). Stability parameters for comparing varieties. Crop Sci. 6, 36–40.
Finlay, K.W. and Wilkinson, G.N. (1963). The Analysis of Adaptation in Plant Breeding Programme. Australian Journal of Agricultural Research, 14, 742–754.
Fox P.N., Skovmand B., Thompson B.K., Braun H.J., Cormier R. (1990). Yield and adaptation of hexaploid spring triticale. Euphytica, 47, 57–64.
Francis T. R., Kannenberg L.W. (1978). Yield stability studies in short-season maize I. A descriptive method for grouping genotypes. Can. J. Plant Sci., 58, 1029–1034.
Hanson W.D. (1970). Genotypic stability. Theor. Appl. Gen., 40, 226–231.
Hühn M. (1990). Nonparametric measures of phenotypic stability. Part 1 Theory. Euphytica, 47, 189–194.
Hühn M. (1996). Nonparametric analysis of genotype — environment interaction by ranks. In: Kang M.S., Gauch H.G. (eds.). Genotype by environment interaction. CRC Press, Boca Raton, FL, USA, 213–228.
Kang M.S. (1988). A rank sum method for selecting high yielding and stable crop genotypes. Cereal Res. Commun., 16, 113–115.
Kang M.S., Pham H.N. (1991). Simultaneous selection for high yielding and stable crop genotypes. Agron. J, 83, 161–165.
Lin C.S., Binns M.R. (1988). A superiority measure of cultivar performance for cultivar x location data. Can J. Plant Sci. 68, 193–198.
Nassar, R. Hühn M. (1987). Studies on estimation of phenotypic stability: Tests of significance for nonparametric
measures of phenotypic stability. Biometrics 43, 45–53.
Shukla G. K. (1972). Some statistical aspects of partitioning genotype-environmental components of variability. Heredity 29, 237–245.
Tai G.C.C. 1971. Genotypic stability analysis and its application to potato regional trials. Crop Sci. 11: 184–190.
Ukalska, J., Smialowski, T., Ukalski, K. (2011). Comparison of parametric and non-parametric stability measures on the basis of data from preliminary trails with winter rye. Bulletin of the institute of cultivation and plant acclimatization. 260/261, 263–272.
Wricke G. 1962. Bei eine Methode zur Erfassung der ökologischen Streubreite in Feldversuchen. Z. Pflanzenzüchtg. 47, 92–96.
Eduardo P. Cappa, Facundo Muñoz, Leopoldo Sanchez, and Rodolfo J. C. Cantet. (2015). «A novel individualtree mixed model to account for competition and environmental heterogeneity: a Bayesian approach». In: Tree Genetics & Genomes 11.6, 1–15.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
