Екологічні наслідки інтенсифікації сільськогосподарського виробництва
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2020.226636Ключові слова:
землекористування, ґрунт, землеробство, агроекосистема, продовольча безпекаАнотація
Висвітлено проблему інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в умовах стрімко зростаючої кількості населення. У сільському господарстві їх гострота ще більш відчутна, адже цей сектор економіки завжди вирізнявся своєю проблематичністю та активно притягував увагу суспільства. Серед цих проблем і невирішених завдань, останнім часом, особливої актуальності набули питання, пов’язані з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, що має істотні особливості. Її послідовне здійснення зачіпає важливі аспекти аграрної теорії, насамперед, пов’язані з законом спадної родючості ґрунту, теорією і умовами утворення диференціальної земельної ренти. З практичної точки зору, інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, рушійною силою якої є науково-технічний прогрес та системні техніко-технологічні перетворення, передбачає комплекс заходів щодо забезпечення екологічної стійкості, раціоналізації природокористування. Їх науково-теоретична розробка стає об’єктивною необхідністю в умовах формування ринкової економіки і ринкових відносин. Практика господарювання підприємств аграрної сфери вимагає глибшого обґрунтування заходів з інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Отже, інтенсифікація сільського господарства — це не тільки життєва важлива економічна стратегія, а й значною мірою соціальна. Адже становлення і розвиток аграрного виробництва на основі інтенсифікації забезпечує дохід підприємствам агросектору, що сприятиме поліпшенню умов проживання сільського населення.
Посилання
Ahrotsentr. Silske hospodarstvo. ekolohichni problemy s/h. (2020). [Agrocenter. Agriculture. Environmental problems of agriculture]. Retrieved from: https://sites.google.com/site/agrocentr123/silske-gospodarstvo/ekologicni-problemi-s-g. [in Ukrainian].
Borisov A.B. (2020). Bolshoi эkonomycheskyi slovar [Big Dictionary of Economics]. Moscow: «Knizhnyy mir» [in Russian].
Vazhynsky F.А., Nodjak L.S., Shulgan Y.B. (2020). Tekhniko-tekhnolohichne onovlennia yak faktor intensyfikatsii vyrobnytstva [Technical and technological renewal as a factor of production intensification]. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/2577/st_36_05.pdf. [in Ukrainian].
Ekolohichni naslidky khimizatsii silskohospodarskoho vyrobnytstva. (2020). [Environmental consequences of chemicalization of agricultural production]. Retrieved from: http://referat-ok.com.ua/ekologiya/ekologichni-naslidki-himizaciji-silskogospodarskogo-virobnictva [in Ukrainian].
Zbarsky V.K., Babienko M.F., Kulaets M.M., Sinyavskaya I.M., Khomenko M.P. (Ed.). (2013). Ekonomika silskoho hospodarstva: navch. posib. [Economics of agriculture: textbook. way.]. Kyiv: Ahroosvita [in Ukrainian].
Mochernyy S.V. (2000). Ekonomichna entsyklopediia: u 3-kh tomakh [Economic encyclopedia: in 3 volumes]. (Vol. 1). Кyiv: Vydavnychyy tsentr «Akademiya» [in Ukrainian].
Yevrostat. Dani. (2020). [Eurostat. Data]. Retrieved from: https://ec.europa.eu/eurostat/web/agriculture/data. [in English].
Marks K., Enhel’s F. (1962). Marks K. Tvory. [Marx K. Works.]. (Vol. 24). Кyiv: Vydavnytstvo politychnoyi literatury Ukrayiny [in Ukrainian].
Marks K., Enhel’s F. (1962). Marks K. Tvory. [Marx K. Works]. (Vol. 25 Р.ІІ). Кyiv: Vydavnytstvo politychnoyi literatury Ukrayiny [in Ukrainian].
Rayzberh B.A., Lozovskyy L.SH. & Starodubtseva E.B. (1999). Sovremennyi ekonomycheskyi slovar [Modern Economic Dictionary]. Moscow: INFRA-M [in Russian].
Sabluk P., et al. (2011). Natsionalna doktryna prodovolchoi bezpeky Ukrainy [National doctrine of food security of Ukraine]. Ekonomika APK. — Economics of agro-industrial complex, 8, 3–11 [in Ukrainian].
Dubinina A.A. et al. (2015). Tovaroznavstvo. Kharchovi produkty z henetychno modyfikovanoi syrovyny T 50: navch. Posibnyk [Commodity science. Food products from genetically modified raw materials. T. 50: textbook. manual]. Kharkiv: HDYHT [in Ukrainian].
Furdychko O.I. (2014). Ahroekolohiia: monohr. [Agroecology: monograph]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
Hvesik M.A. & Golyan V.A. (2007). Instytutsionalna model pryrodokorystuvannia v umovakh hlobalnykh vyklykiv: Monohrafiia [Institutional model of nature management in the context of global challenges: Monograph]. Kyiv: Condor [in Ukrainian].
Сrispy.news. V kakykh stranakh hmo-produkty zapreshcheny. (2020). [crispy.news. In which countries are GM foods banned]. Retrieved from: https://crispy.news/2019/10/28/food-sovet/v-kakih-stranah-gmo-produkty-zapreshheny/ [in Russian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).