Біологічні аспекти функціонування полезахисних лісосмуг в умовах зміни клімату
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2022.255218Ключові слова:
фітоценоз, живий надґрунтовий покрив, видове різноманіття, біогеоценоз, біорізноманіття, ярусність, стійкість, лісовий біоценоз, ценотична структураАнотація
В умовах сьогодення однією з найактуальніших проблем агросфери, яка займає 70% території України і визначає її аграрний потенціал, є стабільність і підвищення стійкості функціонування агроекосистем. Створення та відновлення системи полезахисних лісонасаджень — один з найбільш радикальних шляхів підтримання стійкості агроекосистем, підвищення їх буферності за рахунок часткового відновлення лісових біогеоценозів, які є невід’ємною частиною природних ландшафтів.
Мета — оцінити видовий склад полезахисних лісосмуг, провести порівняльний аналіз за фітоценотичною структурою різноманітності насаджень і визначити основні ознаки формування лісового біоценозу в полезахисних лісосмугах як запоруки їх біологічної стійкості.
Дослідження проводилися через опрацювання наукових матеріалів відомих вчених щодо біологічних аспектів функціонування полезахисних лісосмуг в умовах зміни клімату. Також дана характеристика та основні ознаки полезахисних лісосмуг, їх видовий склад і їх вертикальне розташування у структурі біогеоценозу. Розглядається значення кожного компоненту трофічного ланцюга живлення, які забезпечують кругообіг речовин та енергії.
Такі процеси сприяють розвитку лісового біоценозу, який, у свою чергу, є стійким саморегулюючим насадженням.
Полезахисні лісосмуги формують стійкий рослинний покрив, кліматичні умови, являються екологічними чинниками, мають безпосередній вплив на навколишнє природне середовище та є місцем проживання тварин, рослин, вірусів та грибів. Різноманітність видів у полезахисних лісосмугах безпосередньо пов’язана з тривалістю життя рослинних угруповань. Тому, чим молодші полезахисні лісосмуги, тим різноманітніше та інтенсивніше в них життя. Полезахисні лісосмуги допомагають збільшенню видів флори та фауни в екосистемах і агроекосистемах.
Посилання
Krasnov, V.V., Shelest, Z.M. & Davydova, I.V. (2014). Fitoekolohiia z osnovamy lisivnytstva: navchalnyi posibnyk [Phytoecology with the basics of forestry: tutorial]. Kherson: Oldi-plius [in Ukrainian].
Kucheriavyi, V.P. (2001). Ekolohiia [Ecology]. Lviv: Vydavnytstvo «Svit» [in Ukrainian].
Pohrebniak, P.S. (1955). Osnovy lesnoi topolohy [Fundamentals of forest topology]. Kiev: Izdatelstvo AN Ukrainskoy SSR [in Russian].
Sukachev, V. (1930). Rukovodstvo k issledovaniyu tipov lesa [A Guide to Researching Forest Types]. Moskva-Leningrad: Izdatelstvo «Selkhozizdat» [in Russian].
Vasenkov, H.I., Ivaniuk, I.D., Makarchuk, Ya.I. & Orlov, O.O. (2013). Typolohiia lisu: navchalnyi posibnyk [Typolohiia lisu: tutorial]. Zhytomyr: Vydavnytstvo «Polissia» [in Ukrainian].
Yaroshenko, P.P. (1950). Osnovy uchenyia o rastytelnom pokrove [Osnovi ucheniya o rastitelnom pokrove]. Moskva: Gosudarstvennoe izdatelstvo geograficheskoy literatury [in Russian].
Burda, R.I., & Trach S.D. (2004). Antropohenni ekotopy ahrolanshaftiv ta yikh fitobiota [Anthropogenic ecotones of agrolandscapes and their phytobiota]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 3–9 [in Ukrainian].
Shanda, L.V. (2006). Aspekty stepovoho lisoznavstva: bioheotsenotychni partsely ta yikh pereodychna ektopichna systema [Aspects of steppe forestry: biogeocenotic parcels and their periodic ectopic system]. Hruntoznavstvo — Soil Science, 3 (4), 84–91 [in Ukrainian].
Prykhodko, S.A., & Chirkova, O.V. (2009). Efektyvnist funktsionuvannia lisosmuh yak ekolohichnykh korydoriv ekomerezhi [Efficiency of forest belts functioning as ecological corridors of the ecological network]. Promyslova botanika — Industrial botany, 9, 25–31 [in Ukrainian].
Hladun, H.B. (2005). Znachennia zakhysnykh lisovykh nasadzhen dlia zabezpechennia staloho rozvytku ahrolanshaftiv [The importance of protective forest plantations to ensure sustainable development of agricultural landscapes]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine, 15, 113–118 [in Ukrainian].
Yukhnovskyi, V.Yu. (2005). Lisoahrarni landshafty rivnynnoi Ukrainy: optymizatsiia, normatyvy, ekolohichni aspekty [Forest agrarian landscapes of plain Ukraine: optimization, standards, ecological aspects]. Kyiv: Instytut ahrarnoi ekonomiky [in Ukrainian].
Stadnyk, A.P. (2008). Lisoahrarni landshafty rivnynnoi Ukrainy: optymizatsiia, normatyvy, ekolohichni aspekty [Forest agrarian landscapes of plain Ukraine: optimization, standards, ecological aspects]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv: Instytut ahrarnoi ekonomiky [in Ukrainian].
Lukysha, V.V. (1978). Miliorativnaya rol uzkikh vodoreguliruyushchikh lesnykh polos [Reclamation role of narrow water-regulating forest strips]. Lisovedenie — Forestry, 6, 42–48 [in Russian].
Kolomiichuk, V.P. (2010). Zakhisni lisosmuhy yak element ekomerezhi stepovoi zony Ukrainy [Protective forest belts as an element of the ecological network of the steppe zone of Ukraine]. Ekolohichnyi visnyk — Environmental Bulletin, 6, 55–62 [in Ukrainian].
Furdychko, O.I., & Stadnik, A.P. (2008). Lisovi melioratsii yak osnovnyi faktor stabilizatsii stepovykh ekosystem [Forest reclamation as a major factor in stabilizing steppe ecosystems]. Ekolohiia ta noosferolohiia — Ecology and noospherology, 19, 3 (4), 84–91 [in Ukrainian].
Pylypenko, O.I., Yukhnovskyi, V.Yu., & Vedmid, M.M. (2004). Systema zakhystu hruntiv vid erozii [Soil erosion protection system]. Kyiv: Zlatoiar [in Ukrainian].
Pysarenko, V.N., Sumarova, M.V. & Kovalov, A.M. (1988). Osobennosti formirovaniya karabidofauny v agrotsenozakh kukuruzy v usloviyakh monokultury i sevooborotov [Peculiarities of carbide fauna formation in corn agrocenoses in the conditions of monoculture and crop rotations]. Ekologiya i taksonomiya nasekomykh Ukrainy — Ecology and taxonomy of insects of Ukraine, 44–47 [in Russian].
Shestopalov, M.V. (2005). Shkidnyky ahrolisomelioratyvnykh nasadzhen peredhirnoho Krymu i zakhody, shcho obmezhuiut shkidlyvist naibilsh nebezpechnykh vydiv [Pests of agroforestry plantations of the foothills of the Crimea and measures to limit the harmfulness of the most dangerous species]: Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Lisovyi, M.M. & Chaika, M.M. (2007). Ekolohichni zakhody z udoskonalennia ahrolandshaftiv dlia zberezhennia i funktsionuvanniam entomolohichnoho bioriznomanittia v Lisostepu [Ecological measures to improve agrolandscapes for the conservation and functioning of entomological biodiversity in the ForestSteppe]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 18–24 [in Ukrainian].
Lisovyi, M.M. & Chaika, M.M. (2007). Entomolohichne riznomanittia ta yoho ekoloho-ekonomichne znachennia [Entomological diversity and its ecological and economic significance]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 31–37 [in Ukrainian].
Chaika, B.M., Yakubenko, M.M., & Lisovyi, M.M. (2009). Ekolohichni zasady ahrolisomelioratsii dlia zberezhennia entomolohichnoho riznomanittia [Ecological principles of agroforestry for conservation of entomological diversity]. (n.d.). URL: www.nbuv.gov.ua/portal/chem-biol/nvnau/2009 [in Ukrainian].
Chehodaieva, N.D., Karhin, I.F. & Astradamov, V.I. (2005). Vliyanie polezashchitnykh lesnykh polos na vodno-fizicheskie svoystva pochvy i sostav naseleniya zhuzhelits prilegayushchikh poley: monografіya [Influence of field protective forest strips on water-physical properties of soil and composition of the population of earthworms of adjacent fields: monograph]. Saransk: Mordovskoe knizhnoe izdatelstvo [in Russian].
Koshelev, D.N., Zabroda, S.M. & Pysanets O. Antropohenna transformatsiia landshaftiv Pryazovia ta yii vplyv na tvarynnyi svit v XVII-XX st. [Anthropogenic transformation of the landscapes of the Azov Sea and its impact on wildlife in the seventeenth and twentieth centuries]. (n.d.). URL: http: conference.mdpu.org.ua [in Ukrainian].
Chirkova, O.V. (2010). Sruktura lisosmuh yak skladovykh elementiv ekolohichnoi merezhi [The structure of forest belts as components of the ecological network]. Problemy ekolohii ta okhorony pryrody tekhnohennoho rehionu — Problems of ecology and nature protection of the technogenic region, 1 (10), 97–104 [in Ukrainian].
Pro zatverdzhennia Pravyl utrymannia ta zberezhennia polezakhysnykh lisovykh smuh, roztashovanykh na zemliakh silskohospodarskoho pryznachennia: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 22.07.2020 r. № 650 [On approval of the Rules of maintenance and preservation of field protective forest strips located on agricultural lands: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated July 22, 2020, no. 650]. (2020). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650–2020–%D0%BF#Text [in Ukrainian].
Tymoshevskyi V.V. Ahroekolohichne znachennia polezakhysnykh lisovykh smuh [Agroecological significance of field protective forest strips]. (n.d.). URL: http://econf.at.ua/publ/konferencija_2015_10_20_21/sekcija_5_ekonomichni _nauki/agroekologichne_znachennja_polezakhisnikh_lisovikh_smug/30–1–0–594 [in Ukrainian].
Petrovych, O.Z. (2014). Polezakhysni lisosmuhy v konteksti vprovadzhennia kontseptsii ekosystemnykh posluh [Field protection forest belts in the context of implementation of the concept of ecosystem services]. Ekosystemy, yikh optymizatsyia ta okhorona — Ecosystems, their optimization and protection, 11, 42–49 [in Ukrainian].
Yukhnovskyi, V.Yu., Maliuha, V.M., Shtofel, M.O., & Dudarets, S.M. (2009). Shliakhy vyrishennia problemy polezakhysnoho lisorozvedennia v Ukraini [Ways to solve the problem of protective afforestation in Ukraine]. Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy — Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 7, 62–65 [in Ukrainian].
Lisovyi kodeks Ukrainy vid 21.01.1994 r. № 3852–XII [Forest Code of Ukraine dated January 21, 1994, no. 3852–XII]. (1994). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852–12#Text [in Ukrainian].
Bodrov, V.A. (1974). Polezashchitnoe lesorazvedenie (teoreticheskie osnovy) [Field protection afforestation (theoretical bases)]. Kyiv: Urozhai [in Russian].
Lukish, V.V. (2013). Ekolohichni funktsii polezakhysnykh lisovykh nasadzhen [Ecological functions of field protective forest plantations]. Ekolohichni nauky — Environmental sciences, 1, 56–64 [in Ukrainian].
Maliuha, V.M. (2010). Mistse i rol zakhysnykh lisovykh nasadzhen u rozbudovi natsionalnoi ekolohichnoi merezhi [The place and role of protective forest plantations in the development of the national ecological network]. Materialy naukovoi konferentsii naukovopedahohichnykh pratsivnykiv i aspirantiv Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy — Proceedings of the scientific conference of scientific and pedagogical workers and graduate students of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (pp. 99–100). Kyiv: NUBiP Ukrainy [in Ukrainian].
Pylypenko, O.I., Yukhnovskyi, V.Yu., & Vedmid M.M. (2004). Systemy zakhystu gruntiv vid erozii [Soil protection systems against erosion]. Kyiv: Zlatoiar [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
