Теоретико-методологічний підхід до визначення екологічної депресивності регіону

Автор(и)

  • Л.М. Грановська Херсонський державний аграрний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2017.347145

Ключові слова:

підхід, методологія, депресивність, економічні, соціальні та екологічні чинники, методичний підхід, рейтинг

Анотація

Подано теоретико-методологічне обґрунтування методичного підходу до визначення рівня екологічної депресивності територій регіону. Досліджено існуюче законодавство, що стосується формування дефініції «депресивний регіон». Сформовано групи чинників, які характеризують рівень розвитку еколого-економічної системи регіону за економічною, екологічною та соціальною підсистемами.

Посилання

Борщук Є. Концепція сталого розвитку і проблеми оптимізації еколого-економічних систем / Є. Борщук, В. Заставний // Регіональна економіка. — 2005. — № 3. — С. 113–119.

Мартин-Уртадо Р. Окружающая среда и цели развития на тысячелетие / Р. МартинУртадо, К. Болт, К. Гамильтон // Под ред. «Communications Development Incorporаted», Всемирный банк, 2002. — 21 с.

Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» від 8 верес. 2005 р. № 2850-IV // Відомості ВР України. — 2005. — № 51. — Ст. 548.

Герасимчук З.В. Політика розвитку проблемних регіонів: методологічні засади формування та реалізація: монографія / З.В. Герасимчук, В.Л. Галущак. — Луцьк: Надстир’ я, 2006. — 220 с.

The Global Innovation Index 2017 Innovation Feeding the World TENTH EDITION . Soumitra Dutta, Bruno Lanvin, and Sacha Wunsch-Vincent Editors. — Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/ userfiles/file/reportpdf/GII-2017/Front-and-back-covers.pdf.

Хвесик М.А. Інституціональне забезпечення землекористування: теорія і практика: монографія / М.А. Хвесик, В.А. Голян. — К: Книжкове вид-во НАУ, 2006. — 260 с. — С. 7.

Пила В. Програмно-цільовий метод управління соціологічним розвитком регіонів / В. Пила, В. Абрамов // Економіка України. — 1998. — № 9. — С. 5.

Дорогунцов С. Техногенно-экологическая безопасность урбанизированных территорий Украины / С. Дорогунцов, А. Федорищева // Экономика Украины. — 2000. — № 5. — С. 4–12.

Україна у глобальних рейтингах: підсумки 2015 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravda.com.ua.

World Development Indicators. — Washington: World Bank, 2002. — 406 p.

Слава С. Розвиток економічно проблемних територій: міжнародний досвід / С. Слава, Д. Самборський, П. Сегварі, М. Дацишин // Проект партнерства Канада–Україна «Регіональне врядування та розвиток». — К.: Ви-во «К.І.С.», 2007. — С. 49–50 (144 с.).

Карминский А.М. Рейтинги в экономике: методология и практика / А.М. Карминский, Л.А. Пересецкий, А.Е. Петров //Финансы и статистика. — 2005. — С. 37.

Методика визначення комплексної оцінки результатів соціально-економічного розвитку регіонів: Постанова КМ України від 04.02.04 р. — 3 с.

UNCTAD Handbook of Statistics 2008. — New York and Geneva: United Nations, 2002. — 352 p. — Режим доступу: http://unctad.org.

World Development Indicators, The World Bank. — Washington: World Bank, 15-Sep-2017. — Режим доступу: https://data.worldbank.org

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-09-08

Номер

№ 3 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).