ОЦІНКА САНІТАРНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРЯНО-АРОМАТИЧНОЇ СИРОВИНИ ТА ПРЯНО-ОЛІЙНИХ СУМІШЕЙ
DOI :
https://doi.org/10.15673/2073-8684.27/2014.29748Mots-clés :
пряно-ароматична сировина, пряно-олійна суміш, антибіотична активністьRésumé
У роботі досліджені санітарні показники якості пряно-ароматичної сировини та її олійних сумішей. Вивчено вплив способів підготовки прянощів перед внесенням до нерафінованої рослинної олії. При збільшенні вмісту у вихідних системах прянощів в готових пряно-олійних сумішах спостерігається стабілізація росту мікроорганізмів і пригнічення їх життєдіяльності. Це вказує на те, що жиророзчинні компоненти пряно-олійних сумішей, які переходять з пряно-ароматичної сировини, мають антибіотичну дію відносно мікроорганізмів, що потрапили в олію разом з прянощами.
Références
Panchenko, V. J. (2013). Novі naukovі rozrobki u galuzі harchovih tehnologіj // Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu "KhPI", 38, 178 – 182.
Mjuller, V.V., Litc, Р., Mjunh, G.D. (1977). Mikrobiologija pishhevyh produktov rastitel'nogo proishozhdenija. M.: Pishhevaja pr-t'. 344.
Buldakov, A. S. (1996). Pishhevye dobavki. Spravochnik. SPb.: «Ut». 240.
Isupov, V.P. (2000). Pishhevye dobavki i prjanosti. Istorija, sostav i primenenie. SPb.: GIORD. 176.
Smallfield, Bruce M.,van Klink, John W., B. Perry, Nigel, Kenneth, G. (2001). Dodds Coriander Spice Oil: Effects of Fruit Crushing and Distillation Time on Yield and Composition. J. Agric. Food Chem., 49, 1, 118–123.
Kerrola, K., Kallio, N. (1992). Application of liquid carbon dioxide to the extraction of essential oil of coriander (Coriandrum sativum L.) fruits. J. Agric. Food Chem., 195, 3, 545–549.
Potter, T.L. (1996). Essential oil composition of cilantro. J. Agric. Food Chem, 44, 7, 1824–1826.
Misharina, T.A (2001). Vlijanie uslovij i srokov hranenija na sostav komponentov jefirnogo masla semjan koriandra. Prikladnaja biohimija i mikrobiologija, 37, 6, 726–732.
Misharina, T.A., Samusenko, A.L. (2008). Antioksidantnye svojstva jefirnyh masel limona, grejpfruta, koriandra, gvozdiki i ih smesej. Prikladnaja biohimija i mikrobiologija, 44, 4, 482–486.
Ryzhenkov, V.E., Makarov, V.G. (2003). Biologicheski aktivnye veshhestva chesnoka i ih ispol'zovanie v pitanii cheloveka. Voprosy pitanija, 4, 42–46.
Block, E., Ahmad, S., Jnin, M. et al (1984). Ajoene: a potent antithrombotic agent from garlic. J. Am. Chem. Soc., 106, 8295–8296.
Weinberg, D.S. et al (1993). Identification and quantification of organosulfur compliance markers in a garlic extract. J. Agric. Food Chem. 41, 37–41.
Amagase, H. (2000). Intake of garlic and its bioactive components. Phythomedicine. 7, 51
Phelps, S., Harris, S. (1993). Garlic supplementation and lipoprotein oxidation susceptibility. Lipids, 28, 475–477.
Silagy, C.A., Neil, N.A. (1994). Garlic as a lipid lowering agent—a metaanalysis. J. Hypertens, 12, 463–468.
Ruber, G., Baratta, М. (2000). Antioxidant activity of selected essential oil components in two lipid model systems. Food Chem, 69, 1, 167–174.
