Геометризація масивів залізистих кварцитів за результатами геолого-структурного картування та вдосконалення ГПМ родовища (на прикладі Скелюватського родовища)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-48-08Ключові слова:
Скелюватське родовище, залізорудні родовища, геолого-структурне картування, геометризація масивів, геолого-промислова модель, моделювання, складчастістьАнотація
У статті розглянута можливість використання сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій для розробки комплексної методики геометризації масивів залізистих кварцитів за результатами геолого-структурного картування. Метою роботи є вдосконалення ГПМ (геолого-промислової моделі) залізистих родовищ (на прикладі Скелюватського родовища). Для розробки цієї методики була побудована ГПМ родовища з урахуванням даних геолого-структурного картування і зроблений її порівняльний аналіз з існуючою ГПМ, яка використовується на підприємстві. Результати аналізу показали, що використання інформації з геолого-структурного картування і внесення її у геологічну базу даних вдосконалює ГПМ Скелюватського родовища. Така модель суттєво відрізняється від існуючої ГПМ. Однією з головних відмінностей це форма і характер контакту між продуктивною та нерудною товщами. На існуючій моделі контакт між четвертим залізистим і сланцевим горизонтом представлений лінією тренду, а на новій побудованій моделі контакти мають чітку складчасту форму. Складчастий характер контакту дозволяє проводити достовірне прогнозування показників у елементарних блоках і зменшити похибку у підрахунку запасів руди. Деталізоване відображення геології у новій побудованій ГПМ підвищує ефективність геометризації масивів залізистих кварцитів.Посилання
1. Akimenko, N. M., Belevtsev, Ya. N., Goroshnikov, B. I.; Belevtsev Ya. N. (1957). Geological structure and iron ores of Kryvyi Rig basin. Moscow, 280. [in Russian].
2. Bacca, N. T., Redcity, V. S., Karalnik, J. V (2002). Geometrization of mineral deposits. Zhytomyr, 180. [in Ukrainian].
3. Belevtsev, Ya. N., Tokhtuev, G.V., Strygin, A. I. (1962). Geology of Kryvyi Rih Iron Ore Deposit. Kyiv, 484. [in Russian].
4. Belevtsev, Yа. N., Vejle, A. V., Veretennikov, V. V. (1989). Ferruginous-siliceous Precambrian formations of the European part of the USSR. The structure of deposits and ore districts. Kyiv,156. [in Russian].
5. Zhurkin, I. G., Shajtura, S. V. (2009). Geographic information system. Moscow, 272. [in Russian].
6. Ischuk, A. A., Korzhnev, N. M., Koshliakov, A. E. (2003). Spatial analysis and modeling in GIS. Kyiv, 200. [in Ukrainian].
7. Kalyaev, G .I. (1965). Tectonics of the Precambrian Ukrainian iron ore province. Kyiv, Naukova Dumka, 190. [in Ukrainian].
8. Kostrikov S. V., Segida K. Yu. (2016). Geographic information system. Kharkov, 82. [in Russian].
9. Pirogov, B. I. (1976). Development of a methodological guidance for geological, structural and technological mapping in the quarries of mining and processing plants. Krivoy Rog, 58 [in Russian].
10. Ponomarev, A. V. (2000) Development of standard geological and industrial models for quality management on the example of Urbinskogo and cassago iron ore deposits. Extended abstract of Ph. D. thesis (Geology) Tomsk. [in Russian].
11. Semenenko, N. P., Bogdanov, I. N., Polovko, N.I. (1978). Ferruginous-siliceous formations of the Ukrainian shield. Kyiv, 368. [in Russian].
12. Stetsenko, V. V., Zavgorodnyaya V. Yu. (2017). Research of the aspects of folded structures of the north-western part at Skelyuvatske deposit (Kryvyi Rih basin). Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv: Geology, 2, 89-92. [in Ukrainian].
13. Stetsenko, V. V., Osypchuk V. Yu. (2017). The folds morphology of the central and north-eastern part at Skelyuvatske deposit (Kryvyi Rih basin, Ukraine). East European Science Journal, 3, 25-31. [in Ukrainian].
14. Shcherbak, N. P., Belevtsev Ya. N., Fomenko V. Ya. (1988). Ferruginous-siliceous Precambrian formations of the European part of the USSR. Kyiv, 200. [in Russian].
15. Shipulin, V. D. (2010). Basic principles of geographic information systems. Kharkiv, 313. [in Ukrainian].
16. Structural geological and geological-technological mapping of ferruginous quartzite at Skelyuvatsk deposits (1969).Krivoy Rog, 61. [in Russian].
17. The study of the structure of ore fields and deposits of ferruginous quartzites of pre-Cambrian rocks of the Krivoy Rog-Kremenchug syncline zone and comparing it with other areas of the store. (1984). Krivoy Rog mining Institute. Krivoy Rog, 76. [in Russian].
18. The code of Ukraine on mineral resources. The forest code of Ukraine. Water code of Ukraine. The air code of Ukraine: current legislation with the changes. and dopol. as of 1 herbs. 2005: (corresponds to the official. text). K. Palyvoda, 2005, 160, [1]. [in Ukrainian].
19. Structural geological and geological-technological mapping of ferruginous quartzite Skeluvatske magnetite deposit (1992). Krivoy Rog, 89. [in Russian].
20. Petrological and structural analysis Skeluvatske magnetite deposit at a depth according to detailed exploration (1975). Krivoy Rog, 72. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Вячеслав Валерійович Стеценко, Вікторія Юріївна Осипчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).