Біоцентрично-сітьова конфігурація ландшафтів території лівобережної України
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2017-46-20Ключові слова:
ландшафт, біоцентрично-сітьова конфігурація, біоцентр, біокоридор, інтерактивний елемент, “тканина”, Лівобережна УкраїнаАнотація
У представленій статті стисло окреслено теоретико-методологічні аспекти розуміння й дослідження біоцентрично-сітьової конфігурації ландшафтів (БСКЛ) території, класифікації її структурних елементів. Означено методичні аспекти картографічного моделювання БСКЛ, яке стосувалося території Лівобережної України, та межі якої визначено за межами чотирьох адміністративних областей (Полтавської, Сумської, Харківської та Чернігівської). Представлено картографічну модель (у робочому масштабі), розгорнуту легенду до неї й результати характеристики і аналізу елементів БСКЛ території Лівобережної України, а також її графічного моделювання. Специфіка прояву факторів формування (гідромережі, лісистості тощо) елементів БСКЛ в межах регіону дослідження зумовила можливість виокремлення 88 біоцентрів та 51 біокоридору різного рангу і статусу, в т.ч. 12-ти – національних, 12-ти – регіональних та 64-х – локальних біоцентрів; а також 4-х – національних, 5-ти – регіональних та 41-го – локального (в т.ч. 16-ть – І-го порядку та 25-ть – ІІ-го порядку) біокоридори. Визначено можливості використання отриманих результатів під час втілення інструментарію ландшафтного планування.
Посилання
Bajrak, Î. Ì., Smoljar, N. Î., Bulava, L. Ì. Geoecological characteristic of the regional ecological corridors (on the example of Poltavshina). Available at: geo.pnpu.edu.ua/text/lessonn_plan/ekomereja.doc.
Varivoda, E. Î. (2009). Konstructivno-geographichni osnovi upravlinnja prirodno-zapovidnim fondom v meghakh administrativnikh rajoniv [The constructive-geographical basis of the nature-reserve fund in the administrative regions management]. V.N. Karazin Kharkiv National University. Kharkiv, 20.
Hrodzinskij, Ì. D. (1993). Osnovi landshaftnoji ecologii [The basis of landscape ecology]. Ljibidj, 224.
Hrodzinskij, Ì. D. (2005). Piznannja landshaftu: mistze i prostir [The landscape cognition: place and space]. VPZ «Kiivsjkij universitet», 1, 431; 2, 503.
Desjuk, V. S., Svidzinsjka, D. V. (2014). Kartographuvannja tà analiz biotzentrichno-meregevoji konfiguratzii (na priklady Lubensjkogo rajonu Poltavsjkoji oblasti) [Mapping and analysis the biocentric-networking configuration (on the example of Luben district Poltava region)]. Chasopis kartographii, 10, 179-185.
Domaransjkij, À. Î. (2006). Landshaftne riznomanittja: sutnistj, znachennja, metrizatzija, zbereghennja [The landscape diversity: essence, significance, metrization, preservation]. ÒÎV “²ÌÅÊS-LTD”, 146.
Maksimenko, N. V., Kvartenko, R. Î. (2013). Landshaftne pidgruntja perspektiv rozvitku regionaljnoji ³ lokaljnoji ecologichnoji mereghi Harkivsjkoji oblasti [The landscape basis of the prosrects the ragional and local ecological network development of Harkiv region]. Visnik HNU V.N. Karazina, 1070, Ecology, 9, 63-73.
Petin, À. N. and other (2004). Osnovi ecologii i prirodopoljzovanija [The basis of ecology and nature resource management]. ÌGU, 287.
Razrabotka kontzeptzii ecologicheskikh koridorov v transgranichnikh uchastkakh bassejna reki Dnepr. Final report [The concept elaboration of ecological corridor in the transboundary areas of the Dnipro river basin] (2002). ÊNU Taras Shevchenko, 110.
Rozbudova ecomereghi Ukraini [The Ukraine econetwork improvement] (1999). The project “Econetworks”, 127.
Samojlenko, V. Ì., Korogoda, N. P. (2006). Geoinformatzijne modeljuvannja ecomereghi [The geoinformational econetwork modelling]. N³kà-Centr, 224.
Samojlenko, V. Ì., Korogoda, N. P. (2009). Optimizatzija vimirjuvannja rozrakhunkovikh pokaznikiv pri modeljuvanni basejnovoji ecomereghi [The optimization of measuring calculation indexes due to modelling the basin econetwork]. Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, 17, 15-26.
Samojlenko, V. Ì., Korogoda, N. P. (2010). Viznachennja rozrakhunkovikh pokaznikiv pri modeljuvanni ecomereghi v basejnakh richok nà riznikh teritorialjnikh rivnjakh proektuvannja [The measuring calculation indexes of the econetwork determination in the rivers basins at the different territorial levels of projection]. Physical geography and geomorphology, 3 (60), 57-62.
Samojlenko, V. Ì., Korogoda, N. P. (2010). Kriterii rivnja prirodno-karkasnoji znachuschosty tà stanu objektiv modeljuvannja ecomereghi v richkovikh basejnakh [The criteria of the nature-skeleton meaning level and the objects of econetwork modelling state in the rivers basins]. Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, 3 (20), 8-21.
Sheljag-Sosonko, Ju. R. (2004). Formuvannja regionaljnikh skhem ecomereghi (metodichni rekomendatzii) [The cheme of the regional econetwork formation (methodical recommendations)]. Fitosotziocentr, 71.
Sheljag-Sosonko, Ju. R., Hrodzinskij, Ì. D., Romanenko, V. D. (2004). Kontzeptzija, metodi i kriterii sozdanija ecoseti Ukraini [The concept, methods and criteria of Ukraine econetwork creation]. Fitosotziocentr, 144.
Shischenko, P. H. (1999). Printzipi i metodi landshaftnogo analiza v regionaljnom proektirovanii [Priciples and methods of landscape analysis in the regional projection]. Fitosotziocentr, 284.
Angelstam, P., Grodzynskyi, M., Andersson, K. (2013). Measurement, Collaborative Learning and Research for Sustainable Use of Ecosystem Services. Landscape Concepts and Europe as Laboratory, AMBIO, 42, 129-145.
Forman, R. T., Gordon, M. (1986). Landscape Ecology. New York, 619.
McGarigal, K., Marks, B. J. (1994). FRAGSTATS: Spatial pattern analysis program for quantifying landscape structure. Version 2.0. Corvallis. Available at: https://www.umass.edu/landeco/pubs/mcgarigal.marks.1995.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Вікторія Віталіївна Удовиченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
