Системна організація диз'юнктивної тектоніки консолідованого фундаменту Дніпровсько-Донецького палеорифту. Частина 2. Лінійні зони горизонтально-здвигових дислокацій рифтового етапу
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2017-47-01Ключові слова:
здвигова тектоніка, лінійні зони дислокацій, геодинамічні напруження, кінематика, рифтингАнотація
Стаття є другою із трилогії, що висвітлює геологічну будову та геодинамічну еволюцію протерозойського кристалічного фундаменту Дніпровсько-Донецького палеорифту. Розглянуто просторове розміщення, палеотектонічну позицію та палеогеодинамічні умови формування давніх рифтоґенних систем розломів. На основі реконструкції головних параметрів напружено-деформаційного стану земної кори на етапі рифтінгу, проведено моделювання кінематики формування рифту. Показано, що рифтінг відбувався в загальноплитній колізійній геодинамічній обстановці в умовах інтерференції локального горизонтально-здвигового поля палеонапруг із тангенційною складовою розтягнення. За таких геодинамічних умов у зонах динамічного впливу практично усіх регіональних систем диз'юнктивних порушень формувались лінійні зони концентрації горизонтально-здвигових дислокацій з утворенням в їх межах типових ансамблів вторинних деформаційних здвигових структурно-кінематичних параґенезів. Механізмом рифтінгу обґрунтований пружний розрив з розсуванням "холодної" континентальної земної кори. Головну роль в механізмі рифтінгу відігравали трансформні розломи, що були сформовані за структурними напрямками поперечних трансрегіональних систем порушень. Вони слугували своєрідними тектонічними "рейками", по яких розсувалися протилежні борти первинних мегасегментів – суббасейнів (pull-apart basin), які згодом, об'єднавшись, створили крупну спільну внутрішньоплитну рифтову систему.Посилання
Cloos, H. (1928). Experiment zur im eren tectonic. Zentral fur Mineralogie, 12, 609–629.
Riedel, W. (1929). Zur Mechanik geologischer Bruchersheinungen. Zentral fur Mineralogie. Berlin: Abt. Gell. und Pal, 354-368.
Moody, L., Hill, M. (1956). Wrench fault tectonic. Bull. Geol. Soc. Amer, 64 (9), 1207.
Tchalenko, J. (1970). Similarities between shear zones of different magnitudes. Bull. Geol. Soc. Amer, 81 (6), 1625–1640.
Stoyanov, S. (1977). Mehanism formirovaniya rasryvnyh zon [Mechanism of forming interrupting zone]. Moscow: Nedra, 143.
Gzovskiy, M. (1975). Osnovy tektonofisiki [Fundamentals of tectonophysics]. Moscow: Nauka, 536.
Sherman, S., Bornyakov, S., Buddo, V. (1981) Oblasti dinamicheskogo vliyaniya raslomov (resultaty modelirovaniya) [Fild dynamic influence fractures (model results)]. Novosibirsk: Nauka, 112.
Gintov, O. (2005). Polevaya tektonofisika i eyo primenenye pri izuchenii deformacii zemnoy kory [Fild tectonophys-ic and implementation in considering misshapen earth’s crust]. Kyiv: Feniks, 572.
Chebanenko, I., Klochko, V., Verhovcev, V. (1991). Sootnoshenye strukturnyh planov, raslomno-blokovoy tektonyky Dneprovsko-Donetskogo avlakogena s neftegazonosnostju [Ratio structural plans fault- block tectonics of Dniprovsko-Donetskogo avlakogen with oil-and-gas content]. Kyiv: Nauk. Dumka, 60–64.
Chebanenko, I. (1977). Teoreticheskie aspekty tektonicheskoy delimosty zemnoy kory. Kyiv: Nauk. Dumka, 84.
Lukin, A., Cheha, O., Geyko, T., Omel’chenko, V. (2012). Tektonika severnogo borta Dneprovsko-Donetskogo avla-kogena v kontekste obshchih zakonomernostey kontinental’nogo ryftogeneza. Geol. zhurn., 3, 7–38.
Korchemagin, V., Emets, V. (1987). Osobenosti razvitiya tektonicheskoy struktury i polya napryazheniy Donbasa i Vostochnogo Priazov’ya. Geotektonika, 3, 49-55.
Vysochanskij, I., Krot, V., Chebanenko, I., Klochko, V. (1990). Tektonicheskie narusheniya i voprosy neftegazonos-nosti (osobennosti tektoniki Dneprovsko-Doneckogo avlakogena. Kyiv: Preprint AN USSR, In-t geol. nauk, 90-29, 38.
Bartashchuk, O. (2016). Systemna organizatsiya duz’yunktivnoy tektoniki konsolidovanogo fundamentu Dniprovs’ko-Donets’kogo paleoriftu. Chastina 1. Lineamenti. Visnik HNU, seriya “Geologiya, geografiya, ekologiya”, 45, 14–22.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 О. В. Бартащук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).