Становлення концепції світових міст: суспільно-географічні аспекти
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2017-47-11Ключові слова:
глобальне місто, світове місто, світовий центр, світовий фінансовий центр, космополіс, інформаційне місто, медійне місто, метрополіс, екуменополіс, глобальний міський регіон, столиця капіталу, міжнародне місто, місто, що глобалізується, мегамістоАнотація
В статті проведено дослідження еволюції концепції світових міст, виявлено суспільно-географічні аспекти її формування і розвитку. Світові (глобальні) міста викликають значну зацікавленість та є об’єктом дослідження спеціалістів різних сфер. В сучасній науковій літературі зустрічається цілий ряд термінів, що описують феномен світових міст, зокрема «глобальне місто», «світовий центр», «світовий фінансовий центр», «космополіс», «інформаційне місто», «медійне місто», «метрополіс», «екуменополіс», «глобальний міський регіон», «столиця капіталу», «міжнародне місто», «місто, що глобалізується», «мегамісто», «інтерактивне місто» тощо. Дефініції поняття «світові міста» спираються на такі аспекти як економічний розвиток, політичний вплив, соціальна значимість. Можна виділити декілька підходів в ідентифікації феномена світового міста, заснованих на різних принципах, – геоекономічний, геополітичний, соціокультурний, історико-географічний, геодемографічний, інформаційно-комунікаційний, сервісний, інноваційний. Важливим виглядає суспільно-географічний підхід, який поєднує всіх вищеперераховані та забезпечує максимально комплексне дослідження феномену світових міст.Посилання
Voronin, I. M. (2009). Formuvannya hlobal'nykh mist yak rezul'tat vplyvu protsesiv hlobalizatsiyi y informatyzatsiyi na systemu rozselennya. [Formation of global cities as a result of the impact of globalization and informatization processes on the resettlement system]. Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. Series: geography, 2/22 (61), 167‒172. Available at: http://sn-geography. crimea.edu/arhiv/2009/uch_22_2g/020_voron.pdf.
Glasychev, B. L. (2008). Urbanistika [Urbanism]. Moscow, Russia: Europe, 220.
Sluka, N. A. (2007). Global'nyj gorod: teorija i real'nost' [The Global City: Theory and Reality]. Moscow, Russia: Avanglion, 243.
Dolgova, A. Ju. (2017). «Mezhdunarodnyj finansovyj centr» i «global'nyj gorod»: vzaimosvjaz' ponjatij [«International Financial Center» and «Global City»: Interconnection of Concepts]. Bulletin of the Moscow State University, 1 (52), 162‒172.
Dronova, O. L. (2014) Heourbanistyka [Georbanistics]. Kyiv, Ukraine: Kyiv University, 419.
Institute of Geopolitics of Professor Dergachev: Network project. Available at: http://dergachev.ru/latest-geopolitics/19.html#.WmV9RrgpqZk
Lappo, G. M. (1987). Goroda na puti v budushhee [Cities on the Way to the Future]. Moscow, Russia: Misl, 257.
McQuire, S. (2014). Medijnyj gorod: media, arhitektura i gorodskoe prostranstvo [The Media City: Media, Architecture and Urban Space]. Moscow, Russia: StrelkaPress, 300.
Matveeva, O. Ju. (2015). Global'nye goroda – goroda, menjajushhie social'no-kul'turnoe prostranstvo [Global cities – cities that change the socio-cultural space]. Bulletin of Science in Siberia, 1 (16), 93‒97.
Mikrourbanizm. Gorod v detaljah [Microturbanism. The city is in detail] (2014). Moscow, Russia: The New Literary Review, 352.
Podlepina, P. O. (2017). Hlobalʹni mista v mizhnarodnomu turyzmi [Global cities in international tourism]. Bulletin of Kharkiv National University. Series: International Relations. Economy. Country Studies. Tourism, 6, 198‒205.
Ponjatie mirovyh gorodov. Kriterii mirovogo goroda [The concept of world cities. The criteria of the world]. Available at: http://www.geograf-stud.ru/shpargalki-na-ekzamen-po-geografii/41-otvety-na-voprosy-po-geourbanistike/ 840-ponjatie-mirovyh-gorodov-kriterii-mirovogo-goroda.html
Rudenko, L. H. (2014). Klasyfikaciya mizhnarodnykh funkciy mist ta yikh proyav v Ukrayini [Classification of international functions of cities and their manifestation in Ukraine]. Ukrainian Geographical Journal, 438, 38‒45.
Sluka, N. A. (2008). Geografija gorodov [Geography of cities]. Expert, 15 (604), 68‒74.
Sluka, N. A. (2005). Jevoljucija koncepcii «mirovyh gorodov» [Evolution of the Concept of World Cities]. Regional Studies, 1, 11‒29.
Suptelo, O. S. (2017). Suspilʹno-heohrafchni peredumovy vynyknennya hlobalʹnykh mist [Socio-geographical preconditions of the emergence of global cities]. Second Sumy Scientific Geographical Readings (Sumy, November 10-12, 2017), 42‒45.
Mezentsev, K. & Oliynyk, Ya. & Mezentseva, N. (2017). Urbanistychna Ukrayina: v epitsentri prostorovykh zmin : monohrafiya [Urban Ukraine. In the Epicenter of Spatial Changes]. Kiev, Ukraine: Phoenix, 438.
Chernova, H. V. & Kasyanchuk, Yu. V. (2014). Hlobalʹni mista ta suchasni tendenciyi yikh rozvytku [Global cities and modern trends in their development]. Available at: http://www.rusnauka.com/17_PMN_2014/Geographia/ 9_172066.doc.htm
Beaverstock, J. V. & Taylor, P. G. & Smith, R. G. (1999). A Roster of World Cities. Cities, 16(6), 445‒458.
Berube, A. & Frison, D. (2014). Global Cities, Present and Future: 2014 Global Cities Index and Emerging Cities Outlook. ATKearney, 2014. Available at: http://www.atkearney.com/research-studies/global-cities-index/fullreport
Cassis, Y. (2010). Capitals of Capital: The Rise and Fall of International Financial Centres. Cambridge University Press, 393.
Castells, М. (2003). The Informational City: Information Technology, Economic Restructuring, and the Urban Regional Process. Oxford, UK, Cambridge, MA: Blackwell, 1989.
Clark, D. (2003). Urban World / Global City. New York, 156.
Doxiadis, C. (1968). Ecumenopolis: Tomorrow's City Britannica. Book of the year, 34.
Friedmann, J. (1986). The World City Hypothesis. Development and Change, 4, 12‒50.
Globalization and World Cities. Available at: http://www.lboro.ac.uk/gawc/couro1.html
Geddes, P. (1915). Cities in evolution an introduction to the town planning movement and to the study of civics. London, Williams & Norgate, 409.
Hall, P.(1966). World Cities. New York, McGraw-Hill, 256.
Jao, Y. (1997). Hong Kong as an International Financial Centre, Evolution, Prospects and Policies. Hong Kong City, University of Hong Kong Press, 170.
Reed, H. (1989). Financial centre hegemony, interest rates and the global political economy. London, International Banking and Financial Centres, 247‒268.
Sassen, S. (2005). The Global City: Introducing a Concept. The Brown Journal of World Affairs, Winter/Spring, 9 (2), 27‒43.
Thrift, N. (1989). The Geography of International Economic Disorder. Oxford A World in Crisis? Geographical Perspectives, 16‒78.
Tschoegl, A. E. (2000). International Banking Centers, Geography, and Foreign Banks. Financial Markets, Institutions and Instruments, 9 (1), 1‒32.
The World’s Cities in 2016: Data Booklet. Available at: http://www.un.org/en/development/ desa/population/publications/pdf/urbanization/the_worlds_cities_in_2016_data_booklet.pdf
Taylor, P. (2004). World City Network: A Global Urban Analysis. Routledge, 256.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 N. V. Husieva, G. O. Kucheriava, O. S. Suptelo
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).