Гідрогеологічна захищеність бучацько-канівського водоносного комплексу центральної частини ДДАБ від можливого техногенного забруднення
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2017-47-25Ключові слова:
гідрогеологічна захищеність, бучацько-канівський водоносний комплекс, некондиційні води, поверхневе забруднення, водовідбір, рівневий режим, роздільний шар, зони висхідного потокуАнотація
В даній роботі досліджується питання сучасної гідрогеологічної захищеності питних підземних вод центральної частини ДДАБ на прикладі бучацько-канівського водоносного комплексу. З урахуванням гідрогеологічних та літологічних особливостей водоносних комплексів та водотривких порід у розрізі надр, а також на основі попередніх досліджень науковців, була розроблена багатофакторна, пристосована до даних умов методика проведення дослідження. Методика включала в себе визначення як статичних, так і динамічних складових показнику захищеності. Розрахунки та графічні побудови проводилися на 2 періоди часу – 1960 та 2015 рр. Були проаналізовані особливості гідрогеологічної захищеності водоносного комплексу у межах території робіт у дані періоди. Простежені відповідні тренди у змінах показнику за 55-ти річний проміжок часу. Визначено, що території ділянок з незахищеними та умовно захищеними підземними водами розширилися, а території захищених – навпаки, зменшилися. Найбільших змін зазнали ділянки, які знаходяться у районах впливу водозаборів великих міст регіону. Приведені причини даних процесів, головна з яких – антропогенний фактор.Посилання
Levonyuk, S. M. (2017). Zminy pokaznyku zahyshenosti pidzemnykh vod buchats’ko-kanivs’koho vodonosnoho kompleksu tsentral’noyi chastyny DDAB / Tezy dopovidi na IV Naukoviy konferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu «Hidroheolohiya: nauka, osvita, praktyka». Kharkiv, 54-57.
Gol’dberg, V. M. (1987). Vzaimosviaz’ zagrjaznenija podzemnyh vod i prirodnoj sredy. Leningrad, 248.
Shestopalov, V. M., Boguslavskij, A. S., Bubljas’, V. N. (2007). Otsenka zashishennosti i uiazvimosti podzemnyh vod s uchetom zon bystroi migratsii. Kyiv, 120.
Mikitchuk, L. A. otv. isp. Karta estestvennoj zashhishhennosti podzemnyh vod Poltavskoj oblasti m-ba 1:200 000 (otchet o rabotah, vypolnennyh Kremenchugskoj GRJe v 1980-1982 gg.) (1982). Dnipropetrovsk: Kremenchugskja GRJe tresta «Ukrjuzhgeologija», 169.
Mikitchuk, L. A., Terentieva, A. E. otv. isp. (1987). Karta estestvennoj zashishennosti podzemnyh vod Ukrainy, m-b 1:200000, 1987 g. Poltavskaja oblast’. Novaia Galeshhina: Kremenchugskaja GRJe tresta «Ukrjuzhgeologija», 28.
Kamenskaia, I. N., Chopyk, B. N. (1983). Otchet o rezultatah rabot po sostavleniyu karty usloviy zashishennosti podzemnyh vod po Har’kovskoj i Sumskoj oblastjam USSR za 1979-1982 gg. Kharkov: Harkovskaja GRJe tresta «Ukrjuzhgeologija», 242.
Chopyk, B. N. (1988). Karta estestvennoj zashishhennosti podzemnyh vod USSR m-ba 1:200000. Har’kovskaja oblast’. Kharkov: Har’kovskaja GRJe tresta «Ukrjuzhgeologija», 35.
Ostroukh, O. A. (2016). Zakonomirnosti zmin khimichnoho skladu gruntovyh vod Chop-Mukachivs’koho baseynu. HNU im. V.N. Karazina. Kharkiv, 20.
Marchenko, G. P., Kutashenko, L. E., Aleinikova, L. N. edc. (1965). Podzemnye vody SSSR. Obzor podzemnyh vod Poltavskoj oblasti. V 3-eh tomah. Moscow, 950.
Kostjuchenko-Pavlova, M. M., Jandola, S. P., Belogorskaja Je. G. edc. (1968). Podzemnye vody SSSR. Obzor podzemnyh vod Har’kovskoj oblasti. V 3-eh tomah. Moscow, 900.
Pedan, V. V. (2002). Vedennya AIS DVK, derzhoblik ta vyvchennya rezhymu pidzemnykh vod u zonakh vplyvu vodozaboriv na terytoriyi Sums’koi, Kharkivs’koyi ta Poltavs’koyi oblasti, 1996-2000 rr. Kharkiv: Kharkivs’ka KHP KP «Pivdenukrheolohiya», 150.
Lega, V. I. (2003). Zvit pro rezul’taty robit po otsintsi stanu prohnoznykh resursiv ta ekspluatatsiynyh zapasiv pytnykh ta tekhnichnykh pidzemnykh vod na terytoriyi Poltavs’koyi oblasti v 2000-2003 rr. Dnipropetrovs’k: Kremenchuts’ka HRE KP «Pivdenukrheolohiya», 140.
Berezhna, K. I. (2006). Vedennya AIS DVK, derzhavnoho obliku vykorystannya pidzemnykh vod, monitorynhu resursiv ta zapasiv pidzemnykh vod na terytoriyi Sums'koyi, Kharkivs'koyi ta Poltavs'koyi oblastey, 2001-2005 rr. Kharkiv: Kharkivs'ka K·HP KP «Pivdenukrheolohiya», 135.
Barabanova, N. V. (2007). Otsinka stanu prognoznykh resursiv ta ekspluatatsiynikh zapasiv pytnykh ta tehnichnykh pidzemnykh vod na terytoriyi Sums’koyi, Kharkivs’koyi ta Poltavs’koyi oblastey. Kharkiv: Kharkivska KHP KP «Pivdenukrheolohiya», 145.
Panikars’ka, I. S. (2016). Uzahal'nennya materialiv AIS DVK, derzhavnoho obliku vykorystannya pidzemnykh vod ta kadastru poshukovo-rozviduval'nykh i ekspluatatsiynykh sverdlovyn na vodu v mezhakh terytoriyi diyal'nosti pidpryyemstva: zvit z NDR (zakl.) Dnipropetrovs’k: KP «Pivdenukrheolohiya», 170.
Maksimov, V. M. ed. (1979). Spravochnoe rukovodstvo gidrogeologa. Leningrad, 1, 512.
Shvyd, N. T., Terentiev, Ju. A. (1983). Detal’naja razvedka podzemnyh vod uchastkov vodozaborov № 6 i № 7 dlia vodosnabzheniia g. Poltavy v 1980-1983 gg. Dnepropetrovsk: Kremenchugskaja GRJe tresta «Ukrjuzhgeologija», 250.
Kamzist, Zh. S. (2009). Hidroheolohiya Ukrainy: navch. posibnyk. Kyiv: INKOS, 614.
Rudenko, F. A. (1971). Gidrogeologia SSSR, 614.
Klimentov, P., Kononov, V. (1985). Dinamika podzemnyh vod. Moscow: Vysshaja shkola, 200.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 С. М. Левонюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).