Оцінка впливу техногенних джерел забруднення підземних вод на території Харківської області
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2017-47-26Ключові слова:
техногенні джерела, забруднення, підземні води, Харківська область, водозабір, екологічні проблеми, навколишнє середовище, геологічний моніторингАнотація
В статті проаналізовано оцінку впливу техногенних джерел забруднення підземних вод на території Харківської області. Промисловість Харківської області відіграє значну роль у виробництві України, тут розташовано понад 1200 промислових підприємств, що говорить про надзвичайно високий рівень індустріалізації, що спричиняє утворенню значних обсягів відходів промислового виробництва і негативно впливає на екологічний стан навколишнього середовища. Надано характеристику впливу найбільш значних об’єктів Харківської області, що несуть можливу загрозу підземним водам, а отже і водозаборам, що їх експлуатують. На підставі даних хімічного складу підземних вод водоносних горизонтів в зоні впливу техногенних джерел за довготривалий період спостережень були зроблені відповідні висновки, щодо забруднення. До екологічно небезпечних значних та значних стаціонарних джерел серед міст Харківського регіону, що досліджуються, належать: Зміївська ТЕС (м. Зміїв) – є найбільшою електростанцією в області – виробництво теплової та електроенергії на базі органічного палива; «Хімпром» (м. Первомайськ) – виробництво хімічної продукції: хлору, полівінілхлориду, дихлорантину, хімічних засобів захисту рослин; ВАТ «Балцем» (м. Балаклія) – виробництво цементної продукції; ГПУ «Шебелінкагазвидобування» – виробництво (добування) вуглеводів; Дергачівський полігон твердих побутових відходів та багато інших.Посилання
Alekseenko, V. A. (2000). Jekologicheskaja geohimija. Moscow: Logos, 627.
Borevskij, B. V., Voznjakovskij, I. G., Strepetov, V. P., Jazvin, L. C. (2004). Pit'evye podzemnye vody strategicheskij prirodnyj resurs XXI veka. Kruglyj stol V Vserossijskogo s"ezda geologov. Otechestvennaja geologija, 1, 82-83.
Vyzhva, S. A., Vynnychenko, O.B., Kendzera, O.V. (2008). Vplyv pryrodnykh i tekhnohennykh protsesiv na potentsiyno nebezpechni ob"yekty. Monohrafiya. Kyiv: Kyyiv. un-t, 239.
Voznjakovskaja, I.G. (2003). Raboty po gidrogeologicheskim issledovanijam, monitoringu i ohrane geologicheskoj sredy. Mineral'nye resursy Rossii. Jekonomika i upravlenie, 1-2, 27.
Honcharuk, V. (2009). Khimiya vody i problemy pytnoho vodopostachannya. Svitohlyad, 4, 18–27.
Hryshchenko, S. V., Nahornyy, I.M., Svestun, R.S. (2009). Terytorial'ni zakonomirnosti tekhnohennoho zabrudnennya navkolyshn'oho seredovyshcha v Ukrayini. Vestnikgigieny i jepidemiologii, 13(2), 243 – 248.
Dimakova, N. A., Sharapov, A. P. (2013). Problemy zagrjaznenija podzemnyh vod. Sovremennye naukoemkie tehnologii, 2, 79-82.
Ivanov, Ju. V., Bocharov, V. L. (1998). Matematicheskoe modelirovanie pri ocenke jekologicheskoj opasnosti tehnogennogo zagrjaznenija. Voronezh, 63-71.
Izrajel', Ju. A. (1984). Jekologija i kontrol' sostojanija prirodnoj sredy. Moscow: Gidrometeoizdat, 560.
Kobylyans'kyy, V. Ya. (2009). Kontrol' yakosti pytnoyi vody v KhKhI stolitti. Vodopostachannya ta vodovidvedennya, 2, 19–21.
Korolev, V. A. (1995). Monitoring geologicheskoj sredy. Moscow: izd-vo MGU, 272.
Shestopalov, V. M., Boguslavskij, A. S., Bubljas', V. N. (2007). Ocenka zashhishhennosti i ujazvimosti podzemnyh vod s uchetom zon bystroj migracii. Kyiv, 120.
Pashkovskij, I. S. (2002). Principy ocenki zashhishhennosti podzemnyh vod ot zagrjaznenija. Sovremennye problemy gidrogeologii i gidromehaniki. St. Petersburg: Izd-vo SPbGU, 131.
Pribylova, V. N. (2016). Izmenenie kachestva podzemnyh vod i osobennosti nakoplenija zagrjaznitelej v zone tehnogennogo vozdejstvija Zmievskoj TJeS (Har'kovskaja oblast'). Kazan': Molodoj uchenyj, 5(109), 15-23.
Prybylova, V. M. (2016). Stratehiya vykorystannya pidzemnykh vodnykh resursiv Kharkivs'koyi oblasti Rehion – 2016 : Stratehiya optymal'noho rozvytku : mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiya. Kharkiv, lystopad 2016 r. Kharkiv, 297-300.
Prybylova, V. M. (2015). Pidzemni vodni resursy Kharkivs'koyi oblasti ta stratehiya yikh vykorystannya dlya vodopostachannya naselennya. Visnyk kharkivs'koho natsional'noho universytetu im. V. N. Karazina : Seriya «Ekolohiya», 1157, 37-44.
Prybylova, V. M. (2015). Otsinka yakisnoho skladu pytnykh pidzemnykh vod vodonosnoho senoman-nyzhn'o-kreydyanoho vodonosnoho horyzontu na terytoriyi Kharkivs'koyi oblasti. Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina : Seriya «Heolohiya-Heohrafiya-Ekolohiya», 43, 75-82.
Semin, V. A. (2001). Osnovy racional'nogo vodopol'zovanija i ohrany vodnoj sredy : Ucheb. Posobie. Moscow: Vysshaja shk., 320.
Stavyts'kyy, E. A., Rud'ko, H. I., Yakovlyev, Ye. O. (2011). Stratehiya vykorystannya resursiv pytnykh pidzemnykh vod dlya vodopostachannya. Chernivtsi: Bukrek, 1, 348.
Stavyts'kyy, E. A., Rud'ko, H. I., Yakovlyev, Ye. O. (2011). Stratehiya vykorystannya resursiv pytnykh pidzemnykh vod dlya vodopostachannya. Chernivtsi: Bukrek, 2, 500.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 В. М. Прибилова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).