Концепція екологічно-ощадливого землеробства для лісостепової зони
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-48-14Ключові слова:
агроландшафти, типологія сільського господарства, конверсія, екологічно толерантне землеробство, ландшафтно-екологічне плануванняАнотація
У статті акцентовано увагу на тому, що сільське господарство є найближчою до природних ландшафтів галуззю матеріально-енергетичних відносин. Тому основним завданням агроекології є пошук форм управління (спеціалізації), що не перевищуватиме природних можливостей певної території. Обґрунтовано, що найкраще управління природокористуванням на агроландшафтному рівні може бути реалізоване лише в разі повної визначеності земельної власності, а також за наявності невеликих площ у фермерів, які відповідатимуть низовим рівням ландшафтної структури. За таких умов фермер може піклуватися про підтримку природної родючості землі. Крім того, визначена власність на землю (а не оренду) змусить селянина сформувати спеціалізацію, щоб максимально працювати на самозабезпечення. За таких умов відродження худоби як гарантія підтримки природної родючості ґрунту - це лише питання часу.
Авторська концепція, адаптована до умов лісостепу України, складається з серійних блоків дослідження: "Екологічний моніторинг агроландшафтних компонентів"; "Екологічна конверсія агроландшафтів"; "Ландшафтно-екологічне планування". Головна мета цієї Концепції - не сфокусуватися на великих агрохолдингах, а на фермерських фермах.
Досвід проведення промислової типології сільського господарства в регіонах лісостепової зони України дає підстави вважати, що сучасна спеціалізація не тільки не є оптимальною в плані відповідності природним умовам, а й у багатьох випадках є руйнівною для ґрунтів. Тому оцінка впливу на навколишнє середовище кожного виду сільського господарства, в першу чергу в лісостепу, а згодом і по всій території України, може бути аналогічною сучасній "електронній декларації" і допомогти розробити стратегію екологічно раціональне управління сільським господарством. Розроблені технологічні методи екологічного перетворення (вермикультури, біодинаміка та ін.) адаптовані до умов лісостепу України та допоможуть власникам селянських та сільськогосподарських підприємств реалізовувати цю стратегію на практиці.Посилання
Almeida, C., Mourão, M., Dessay N., Lacques, A. E., Monteiro, A., Durieux, L., Venturieri, A., Seyler, F. (2016). Typologies and Spatialization of Agricultural Production Systems in Rondônia, Brazil: Linking Land Use, Socioeconomics and Territorial Configuration, 5(2), 18. doi:10.3390/land5020018.
Altieri, M. A., Toledo, V. M. (2011). The agroecological revolution in Latin America: rescuing nature, ensuring food sovereignty and empowering peasants. The Journal of Peasant Studies, 38(3), 587–612. doi: 10.1080/03066150.2011.582947.
Bommarco, R., Kleijn, D., Potts, S. G. (2012). Ecological intensification: harnessing ecosystem services for food security. Trends in Ecology and Evolution, 28(4), 230–238. doi: 10.1016/j.tree.2012.10.012.
Bulgakov, D. S., Rukhovich, D. I., Shishkonakova, E. (2018). The Application of Soil-Agroclimatic Index for Assessing the Agronomic Potential of Arable Lands in the Forest-Steppe Zone of Russia. Eurasian Soil Science, 51, 448. doi.org/10.1134/S1064229318040038.
Bürgi, M., Bieling, C., von Hackwitz, K. (2017). Processes and driving forces in changing cultural landscapes across Europe. Landscape Ecology, 32, 2097. doi.org/10.1007/s10980-017-0513-z.
Caron, P., Biénabe, E., Hainzelin, E. (2014). Making transition towards ecological intensification of agriculture a reality: the gaps in and the role of scientific knowledge. Current Opinion in Environmental Sustainability, 8, 44–52. doi: 10.1016/j.cosust.2014.08.004.
Chattopadhyay, G. N. (2012). Use of vermicomposting biotechnology for recycling organic wastes in agriculture. International Journal of Recycling of Organic Waste in Agriculture, 1, 8. doi: 10.1186/2251-7715-1-8.
Chayanov, A. V. (1989). Peasant Farm: Selected Works, Moscow, Economics [in Russian].
Douglas, A. (2017). Landis Designing agricultural landscapes for biodiversity-based ecosystem services. Basic and Applied Ecology, 18, 1–12. doi.org/10.1016/j.baae.2016.07.005
Erhart, E., Hartl, W. (2009). Soil Protection Through Organic Farming: A Review, іn: Organic Farming, Pest Control and Remediation of Soil Pollutants, Lichtfouse, E. (Eds.) Sustainable Agriculture Reviews, 1. doi: 10.1007/978-1-4020-9654-9_11.
Foley, J. A., Ramankutty, N., Brauman, K. A., Cassidy, E. S., Gerber, J. S., Johnston, M., Mueller, N. D., O’Connell, C., Ray, D. K,, West, P. C., Balzer, C., Bennett, E. M., Carpenter, S. R., Hill, J., Monfreda, C., Polasky, S., Rockström, J., Sheehan, J., Siebert, S., Tilman, D., Zaks, D. P. (2011). Solutions for a cultivated planet. Nature, 478, 337–342. doi: 10.1038/nature10452.
Frank, S., Schmid, F., Havlík, P. (2015). The dynamic soil organic carbon mitigation potential of European cropland. Global Environmental Change, 35, 269–278. doi: 10.1016/j.gloenvcha.2015.08.004.
Gospodarenko, G. N., Prokopchuk, I. V. (2015). Humus content in chernozem after prolonged use of fertilizers in field crop rotation. Soil science and agrochemicals, 2 (55), 102–107 (in Russian).
Gracz, W., Golimowski, W., Butlewski, K., Marcinkowski, D. (2018). Analysis of the Potential of Methane Emission and Energy Power from Excrement of Livestock in Poland. In: Mudryk, K., Werle, S. (eds) Renewable Energy Sources: Engineering, Technology, Innovation. Springer Proceedings in Energy. doi.org/10.1007/978-3-319-72371-6_14.
Kiryushin, V. I. (2018). Ecological Functions of Landscapes. Eurasian Soil Science. 51, 14. doi: 10.1134/S106422931801009X.
Kostrovickij, E. (1970). Basic principles and methods of typology of world agroindustry, Izvestija AN SSSR. Serija geograficheskaja, 6, 162–168.
Kryvda, Yu. I., Demidenko, V. G., Tereshchenko, N. M., Kovalenko, T. V., Kalinichenko, O. M., Ivasikov, L. P., Shaptalenko, A. P. (2009). Balance of nutrients and humus elements in Cherkassy region agriculture in 2008, Kholodnianske, Ukraine [in Ukrainian].
Lun, F., Canadell, J. G., He, L. (2016). Estimating cropland carbon mitigation potentials in China affected by three improved cropland practices. Journal of Mountain Science, 13(10), 1840–1854doi.org/10.1007/s11629-015-3813-2.
Maksymenko, N., Кleshch, А., Titenko, G., Shumilova, А., Cherkashyna, N. (2017 b). Soils Assessment in Natural and Anthropogenic Landscapes for Environmental. Imperial Journal of Interdisciplinary Research, 3, 6, 776–781.
Maksymenko, N. (2017 a). Napriamky optymizatsii pryrodokorystuvannia v invaironmentalnomu menedzhmenti terytorii lokalnoho rivnia orhanizatsii dovkillia [Directions of optimization of nature management in the invariable management of territories of the local level of environmental organization]. Bulletin of the University of Dnipro, Geology, geography, 25(2), 81–88. doi: 10.15421/111722.
Medvedev, V. V., Lisovy, V. V. (2001). State of soil fertility in Ukraine and forecast of its changes in modern agriculture, Strih, Kharkiv [in Ukrainian].
Phalan, B., Onial, M., Balmford, A., Green, R. E. (2011). Reconciling food production and biodiversity conservation: land sharing and land sparing compared. Science, 333(6047), 1289–1291. doi: 10.1126/science.1208742.
Rutz, D., Janssen, R., Khawaja, C. (2014). Socio-Economic Impacts of Sweet Sorghum Value Chains in Temperate and Tropical Regions, іn: Socio-Economic Impacts of Bioenergy Production. DOI: 10.1007/978-3-319-0ю829-2_7.
Semenov, V. M., Tulina, A. S., Semenova, N. A. (2013). Humification and nonhumification pathways of the organic matter stabilization in soil: A review. Eurasian Soil Science, 46, 355. doi.org/10.1134/S106422931304011X.
Sonko, S. P. (2018 a). Express assessment of environmental impact of agriculture technologies on the soils of Cherkasy Oblast. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 451–459. doi:10.15421/2017_235.
Son'ko, S. P. (2018 b). Silskohospodarske raionuvannia Kharkivskoi oblasti heohrafichna problema – ekolohichni naslidky [Geographical regionalization of the Kharkiv region is a geographical problem – the environmental consequences]. Bulletin of the University of Dnipro. Geology, geography, 26(1), 165–176. doi: 10.15421/111818.
Tripathi, G., Bhardwaj, P. (2004). Comparative studies on biomass production, life cycles and composting efficiency of Eisenia fetida (Savigny) and Lampito mauritii (Kinberg). Bioresource Technology, 92, 275–278. doi: 10.1186/2251-7715-1-15.
Zerkalov, D. V. (2012). Energy saving in Ukraine. Osnova, Kyiv. ISBN 978-966-699-655-1 (in Ukrainian).
Zhang, X., Zhu, A., Yang, W. (2018). Relationships between soil macroaggregation and humic carbon in a sandy loam soil following conservation tillage. Journal of Soils and Sediments, 18: 688. doi.org/10.1007/s11368-017-1809-y.
Zuazo, V. H. D., Pleguezuelo, C. R. R., Flanagan, D., Tejero, I. G., Fernández, J. L. M. (2011). Sustainable Land Use and Agricultural Soil, іn: Lichtfouse, E. (Eds) Alternative Farming Systems, Biotechnology, Drought Stress and Ecological Fertilisation, Sustainable Agriculture Reviews, 6. doi: 10.1007/978-94-007-0186-1_5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Sergiy Petrovych Sonko, Vilina Anatoliivna Peresadko, Nadiya Vasylivna Maksymenko, Iryna Prokhorivna Sukhanova, Olga Volodymyrivna Vasylenko, Olga Volodymyrivna Nikitina
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
