Горизонтальні переміщення геомас у континентальних рифтогенних геоструктурах (на прикладі Дніпровського-Донецького палеорифта). Частина 2. Структурні парагенези реїдної деформації осадового чохла
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2019-50-02Ключові слова:
системи розломів, осадовий чохол, структура тектонічної течії, структурно-кінематичний параґенез, зона концентрації зсувних дислокаційАнотація
Інверсійним етапам структурно-речовинної еволюції континентальної земної кори притаманний регіональний масштаб прояву деформації об’ємної тектонічної течії гірських порід платформних осадових комплексів, якою зумовлені значні горизонтально-зсувні переміщення тектонічно активізованих геомас у внутрішньо-плитних грабен-рифтових геоструктурах. Зсувна динамічна деформація геомас зазвичай проявляється на заключних етапах історії геологічного розвитку таких геоструктур, тому визначає головні риси системної організації сучасної архітектури як фундаменту, так і осадових комплексів чохла. Друга частина трилогії продовжує регіональні геотектонічні дослідження пострифтових ускладнень структури осадового чохла Дніпровсько-Донецького палеорифта (ДДП), що охоплюють три головних етапи платформної тектонічної активізації. Пізньо-герцинська епоха характеризувалась формуванням крупних лінійних антиклінальних зон і солянокупольних валів на фоні загального синеклізного прогинання розташованого в межах палеорифту однойменного осадового басейну-Дніпровсько-Донецької западини. Наступна, кіммерійська епоха тектогенезу призвела до значних підкидо-насувних деформацій первинних структурних форм чохла у геодинамічній обстановці колізійного стискання, що супроводжувалось інтенсивним коробленням горизонтів осадового чохла. Структурним проявом горизонтально-зсувної тектоніки альпійської епохи в осадових комплексах є переважно горизонтальні переміщення геомас активізованих геоблоків, лінеаментів, локальних тектонічних елементів і структур вздовж динамічно сполучених кулісних доменів зсувів.
По результатах структурно-кінематичного аналізу рисунків систем розломів (СР) верхньо-візейського осадового комплекса встановлено, що під дією природних механізмів об'ємної тектонічної течії гірських порід, в осадовому чохлі відбувались горизонтальні переміщення геомас, якими зумовлено формування поздовжніх хвиль вторинних структурних деформацій. Вперше у структурі платформного чохла Дніпровського грабена ідентифіковано характерні структурні форми зсувної деформації - локальні структури, структурно-кінематичні парагенези, лінійні і площові зони концентрації зсувних дислокацій та утворені ними субрегіональні структурні хвилі різної морфології, масштабу і кінематики, які є природними геологічними об’єктами, сформованими на інверсійних етапах історії геологічного розвитку палеорифта.
Посилання
Stoyanov, S. (1977). The mechanism of formation of fault zones. Moscow: Nedra, 144.
Sylvester, A. G. (1988). Strike-slip faults. Geol. Soc. Amer. Bull, Vol. 100, 1666-1703.
Woodcock, J. T. (1986). The role of strike-slip fault systems at plate boundaries. Phil. Trans. R. Soc. London, 13-29.
Patalaha, E. (1979). Forming mechanisms of flow structures in stress-zones. Alma-Ata: Science, 216.
Burtman, V., Lukyanov, A., Peive, A., Ruzhentsev, S. (1963). Horizontal displacement along faults and some methods for studying them. Faults and horizontal movements of the earth's crust. Moscow: Ed. Academy of Sciences of the USSR, 5-33.
Krapivner, R. (1986). Rootless newest tectonic structures. Moscow: Nedra, 204.
Leonov, M. (2012). Intraplate zones of concentrated deformation: tectonic structure and evolution features. Geo-tectonics, 6, 3-28.
Alekseev, V. (1990). Structural paragenesis of stress-metamorphism zones. Geotectonics, 5, 21-32.
Chikov, B. (2011). Introduction to the physical foundations of static and dynamic geotectonics. Novosibirsk: Aca-demic publishing house "Geo", 299.
Goncharov, M., Talitsky, V., Frolova, N. (2005). Introduction to tectonophysics. Moscow: University book house, 496.
Timurziev, A. (2014). Strike-slip structures of sedimentary basins and experience of applying tectonophysical methods to increase the efficiency of prospecting, exploration and development of near- Strike-slip oil. Geophysi-cal journal, 2 (36), 172-185.
Leonov, M. (2016). Transregional zones of concentrated deformation: structure, evolution, comparative geodynam-ics. Geotectonics, 2, 3-22.
Kolodyazhny, S. (2010)/ Structural-kinematic parageneses in the Phanerozoic cover sediments of the Central Rus-sian dislocation zone. Geotectonics, 2, 1-22.
Gintov, O. (2016). Structural-petrophysical and tectonophysical basis of the geological map of the crystalline basement of the central part of the Golovanevskaya suture zone of the Ukrainian shield. Geophys. journals 3 (38), 3-24.
Kopp, M. (2017). Arc-like structures of tension in the kinematic analysis of regional and global tectonic condi-tions. Geotectonics, 6, 18-36.
Bartashchuk, O. (2017). Evolution of geodynamics conditions of oil and gas content of Earth crust of Dnieper-Donets paleorift. View of ІGS, NAS of Ukraine. Series "Tectonics and Stratigraphy", 44, Kyiv, 44-56.
Bartashchuk, O. (2018). System organization of the disjunctive tectonics of consolidated basement of the Dnieper-Donets paleorift. Part 3. Structural- kinematic paragenses of the Strike-slip dislocations zones. News of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series "Geology. Geography. Ecology.", 48. Kharkiv, 12-27.
Bartashchuk, O., Suyarko, V. (2019). Horizontal deplacement geomasses in the continental rift geostructures (on the example of the Dnipro-Donets paleorift) Part 1. Structural manifestations of the tectonic flows of basement. News of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Geology. Geography. Ecology.", 49. Kharkiv, 10-27.
Krylov, N. ed. (1988). Map of faults and main areas of lineaments of the south-west of the USSR (using materials from space imagery). Scale 1 : 1 000 000, Moscow, The Ministry of Geology of USSR, 4.
Kopp, M. (1991). Structural patterns associated with longitudinal movements within the fold belts (on the example of the Mediterranean-Himalayan belt). Geotectonics, 1, 21-36.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Олексій Вацлавович Бартащук, Василь Григорович Суярко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).