Закономірності зміни інфільтраційного живлення підземних вод Західного Донбасу на прикладі шахтних відвалів
Ключові слова:
інфільтраційне живлення, рівень ґрунтових вод, шахтні відвали, нестаціонарна фільтраціяАнотація
Досліджено характер зміни інфільтраційного живлення у часі за умов складування шахтних відвалів. Інфільтраційне живлення це одна з основних величин, які зумовлюють зміни гідрогеологічних умов, підйому або спаду рівня ґрунтових вод. На основі результатів натурних спостережень розглянуто вплив рівня ґрунтових вод на інфільтраційне живлення.
Посилання
Aver'janov, S.F. (1932). Fil'tracija iz kanalov i ee vlijanie na rezhim gruntovyh vod. M.: Kolos, 23.
Gavich, I.K. (1980). Teorija i praktika primenenija modelirovanija v gidrogeologii. M.: Nedra, 349.
Shestakov, V.M. (2009). Gidrogeodinamika. M.: Izd-vo KD MGU, 336.
Bindeman, N.N. (1963). Ocenka jekspluatacionnyh zapasov podzemnyh vod. M.: Gosgeotehizdat, 203.
Bochever, F.M., Garmonov, I.V., Lebedev, A.V., Shestakov, V.M. Osnovy gidrogeologicheskih raschetov. M., Nedra, 1969, 368.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 О. І. Гежий
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).