Перспективи нарощення вуглеводневої сировинної бази Закарпатської газоносної області (на прикладі Залузького субрегіонального підняття)

Автор(и)

  • Андрій Андрійович Локтєв Інститут геології і геохімії горючих копалин, Україна

Ключові слова:

Закарпатський прогин, пастка, структура

Анотація

Проаналізовано комплекс геолого-геофізичних досліджень, виділено найперспективніші комплекси порід та запропоновано подальші напрямки робіт в межах Залузького субрегіонального підняття.

Біографія автора

Андрій Андрійович Локтєв, Інститут геології і геохімії горючих копалин

Аспірант відділу геології нафти і газу

Посилання

Lazaruk, Ja.G. (2012). Resursna baza vuglevodnіv Zahіdnogo regіonu Ukrayni. Naftova і gazova promislovіst'. Kiyv, 3, 7-11.

Orlov, O.O., Omel'chenko, V.G., Loktev, A.V. (2012). Slancevij і vugіl'nij gaz ta іshnі dzherela energonosіyv majbutn'ogo. Іvano-Frankіvs'k: Simfonіja forte, 86.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-12-05

Номер

№ 39 (1084) (2013)

Розділ

Геологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Андрій Андрійович Локтєв

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).