Гідродинамічні умови Волино-Подільської нафтогазоносної області
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-49-03Ключові слова:
гідродинамічні умови, нафтогазоносна область, пластовий тиск, коефіцієнт гідростатичності, газовий покладАнотація
Мета роботи полягала у дослідженні параметрів та генези природної гідродинамічної системи Волино-Подільської нафто-газоносної області та її впливу на механізми формування і просторового розміщення газових покладів. Регіон дослідження охоплює структури Східноєвропейської та Західноєвропейської платформ у межах Західної України. Для роботи викорис-тано дані, отримані з фондів ДП «Львівгазвидобування» та ДП «Західукргеологія». Методика досліджень базувалася на аналізі зміни величин пластових тисків і коефіцієнта гідростатичності по площі та по вертикалі перетину. Встановлено, що гідрогеологічна система верхньопротерозойського, кембрійського та нижньодевонського водоносних комплексів має ознаки елізійної. Гідробаричне напруження спрямоване від центральної частини басейну ЛПП до його периферії. Для периферійних частин середньо-верхньодевонського комплексу притаманні ознаки інфільтраційної системи. У порівнянні з відк-ладами, що залягають нижче, у середньо- та верхньодевонському водоносних комплексах ЛПП гідрогеобаричне напруження спрямоване від периферії до його центральної (найбільш зануреної) частини. Таку гідрогеобаричну обстановку можна пояснити різними генетичними типами водонапірних систем, що існують у розрізі артезіанського басейну ЛПП. Верхньо-протерозойський, кембрійський та нижньодевонський водоносні комплекси сформовані, в основному, теригенними утво-реннями де водовмісними є високопористі, часто тріщинуваті піщані породи. Середньо- та верхньодевонський водоносні комплекси сформовані, головним чином, карбонатними породами, водовмісними серед яких є горизонти кавернозних, рідше тріщинуватих відкладів. У латеральному плані газові родовища пов’язані з районом підвищеної гідродинамічної напруженості. У вертикальному перетині газові поклади також тяжіють до горизонтів з надгідростатичними тисками. Відсут-ність витриманих літологічних та тектонічних екранів не сприяла достатній гідродинамічній ізольованості структур і збереженню тут великих покладів вуглеводнів.Посилання
Tkhostov, B. (1966). Nachal'nyye plastovyye davleniya i geogidrodinamicheskiye sistemy [Initial reservoir pressure and geohydrodynamic systems]. Moscow, Nedra, 268.
Alijev, A. (1953). O plastovykh davleniyakh v nedrakh neftyanykh mestorozhdeniy [About reservoir pressures in the depths of oil fields]. Baku, Aznefteizdat. 177.
Kolodij V. (1981). Sverhgidrostaticheskie plastovye davlenija i neftegazonosnost' [Superhydrostatic reservoir pressure and oil and gas-bearing]. Soviet geology, 6, 21–30.
Durmish'jan A. (1973). O singeneticheskoj і epigeneticheskoj prirode anomal'no visokih plastovih davlenij (AVPD) v nedrah [About the syngenetic and epigenetic nature of abnormally high reservoir pressures in the interior]. Oil and Gas Geology and Geophysics, 3, 50–53.
Du, X., Xie, X., Lu, Y., Zhang L., Zhang Ch. (2010). Hydrogeochemistry of formation water in relation to overpressures and fluid flow in the Qikou Depression of the Bohai bay basin. Journal of Geochemical Exploration, 106, 1–3, 77–83.
Yang, R., He, Sh., Li, T., Yang, X., Hu, Q. (2016): Origin of over-pressure in clastic rocks in Yuanba area, northeast Sichuan Basin, China. Journal of Natural Gas Science and Engineering, 30, 90–105.
Chilingar, G., Robertson, J., Riekelli, Jr. (2002). Origin of abnormal formation pressures. Chapter 2. Developments in Petroleum Science, 50, 21–67.
Levorsen, A. I. (1956). Geology of petroleum. W. H. Freeman and Company, San Francisco, 300.
Shestopalov, V. M. (2014). O hydrodynamycheskoj zonalʹnosty y vodoobmene v hydroheolohycheskykh strukturakh [Hydrodynamic zones and water exchange in the hydrogeological structures]. Geological journal, 4 (349), 9–26.
Google Earth Pro / Data SIO, NOAA, U.S. Navy, NGA, GEBCO.
Ivanyuta, M. M. ed. (1998). Atlas rodovy`shh nafty i gazu Ukrayiny u 6 t. [Atlas of oil and gas fields of Ukraine in six volumes]. Vol. 4. Lviv: Ukrainian Oil and Gas Academy, 328.
Venglinskij G. I. (1974). Dinamika i khimizm podzemnykh vod Volyno-Podol'skoy plity v svyazi s neftegazonosnostyu [Dynamics and chemistry of underground waters of the Volyn-Podillya Plate in connection with oil and gas-bearing]. Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, of AS of Ukr.SSR, 27.
Kolodij Volodymyr, Bala Stepan (2001). Hidroheolohichni umovy proterozojs"ko-paleozojs"kyx vidkladiv Volyno-Podil"s"koyi naftohazonosnoyi oblasti [Hydrogeological conditions of the Proterozoic-Paleozoic deposits of Volyn-Podillya oil and gas area] // Abstracts of reports of international science Conference "Geology of Combustible Minerals of Ukraine". - Lviv, 113–115.
Halyna Medvid", Mariya Kost", Ol"ha Telehuz, Roman Pan"kiv, Olena Pal"chykova, Orysya Majkut, Iryna Saxnyuk (2017). Heoximichni osoblyvosti vodonosnyx kompleksiv Velykomostivs"koho hazovoho rodovyshha (Volyno-Podillya) [Geochemical peculiarities of the aquifer complex of the Velyki Mosty gas field]. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 3–4 (61), 76–86.
Silin-Bekchurin, A. (1949). Metod priblizhennogo rascheta skorostey fil'tratsii i podzemnogo stoka rassolov po pyezometram. [Method of approximate calculation of filtration rates and underground runoff of brines by piezometers]. Proceedings of the Laboratory of Hydrogeological Problems, Moscow, 2, 158–183.
Krups"kyj, Yu. (2001). Heodynamichni umovy formuvannya i naftohazonosnosti Karpats"koho ta Volyno-Podil"s"koho rehioniv Ukrayiny [Geodynamic conditions of formation and oil and gas-bearing of the Carpathian and Volyn-Podillya regions of Ukraine]. UkrDGRI, Kyiv, 144.
Harasymchuk, V. & Kolodij, V. (2003). Heotermal"ni umovyny osadovoyi tovshhi pivdenno-sxidnoyi chastyny Peredkarpats"koyi naftohazonosnoyi oblasti (Geotermobar conditions of the sedimentary layer of the south-eastern part of the Carpathian oil and gas-bearing area). Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 2, 7–18.
Harasymchuk, V., Kolodij, V., Kulynych O. (2004). Heneza vysokokoncentrovanyx solyanok pid nasuvnyx vidkladiv pivdenno-sxidnoyi chastyny Zovnishn"oyi zony Peredkarpats"koho prohtnu [Genesis of high-concentrated brines of the South-Eastern part of the Outer Zone of the Carpathian deep]. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 4, 105–119.
Dryhant D. (2010). Devons"ki konodonty pivdenno-zaxidnoyi okrayiny Sxidnoyevropejs"koyi platformy (Volyno-Podillya, Ukrayina) [Devonian conodonts of the south-western edge of the Eastern European Platform (Volyn-Podillya, Ukraine)). Kyiv, Akademperiodyka, 156.
Honyk, I., Havrylko, H., Honyk, O. (2012). Perspektyvy poshukiv vuhlevodniv v devons"kyx vidkladax Volyno-Podillya za rezul"tatamy zonal"noho prohnozu [Prospects for finding hydrocarbons in the Devonian sediments of Volyn Podillya on the basis of the zonal forecast]. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 1–2, 18–26.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Vasyl Yuriiovych Harasymchuk, Halyna Bohdanivna Medvid, Olga Volodymyrivna Teleguz, Mariia Viktorivna Kost’
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
